вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"30" вересня 2021 р. м.Рівне Справа №918/691/21
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши справу про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.
Учасники справи до суду не з'явилися.
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою від 18.08.2021 р. прийнято до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Призначено заяву до слухання у підготовчому засіданні на 25 серпня 2021 р. на 13:20 год.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.08.2021 зокрема відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено керуючим реструктуризацією Літвищенка Андрія Андрійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Сокотуна Віталія Аполлінарійовича (33028, м.Рівне, вул.Драгоманова, 27, офіс 10, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 247 від 02 квітня 2013 року). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 06 жовтня 2021 р. о 14:30 год.
22 вересня 2021 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, у якому просить суд:
- зняти арешт з а/з Toyota саmrу, 2008 р.в.. номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка С.П. про опис та арешт майна ВП №62939940 від 11.08.2021 року.
- зобов'язати Державне підприємство "СЕТАМ" як відповідальну особу у якої згідно постанови ВП №62939940 від 11.08.2021 року перебуває на відповідальному зберіганні а/з Toyota саmrу, 2008 р.в.. номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 передати а/з Toyota саmrу, 2008 р.в.. номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 власнику ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ).
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу та останній перебуває на відповідальному зберіганні у ДП "Сетам" згідно постанови про опис та арешт майна від 11.08.2021 приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка С.П. в межах ВП 62939940 , а саме останнім накладено арешт на а/з Toyota саmrу, 2008 р.в. номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , та передано автомобіль на відповідальне зберігання ДП "Сетам". Такі дії приватним виконавцем вчиненні в межах виконання рішення Рівненського міського суду № 569/11269/14-ц від 17.09.2014, яким було стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість по кредитному договору в сумі 441 428 грн. 58 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 3654 грн. 00 коп., всього 445 082 грн. 58 коп.
Однак, автомобіль Toyota саmrу, 2008 р.в. номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , є предметом застави в межах ВП 60904788, тобто іншого кредитора.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Арешт майна за правовою сутністю обмежує право боржника розпоряджатися спірним майном, проте не вимагає обмеження в користуванні ним. Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові № 554/1857/20 від 09.06.2021 року.
Згідно діючого законодавства накладення арешту на визначене майно жодним чином не позбавляє власника права на користування даним майном (як приклад накладення арешту на житло, щодо його відчуження при цьому, власник не позбавлений права проживання та користування). Заявник зауважує, що ДП "Сетам" надає рахунки ОСОБА_1 за послуги зберігання майна, що створює додаткові витрати боржнику. Вказує, що наявні ознаки порушення його конституційних прав в частині користування власним майном. Посилаючись на ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, за якою попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду, просить суд задоволити клопотання, аби надати можливість боржнику безперешкодно користуватися автомобілем.
Ухвалою від 23.09.2021 розгляд клопотання боржника ОСОБА_1 про зняття арешту, яке подане у межах справи №918/691/21, призначено на 30 вересня 2021 р. на 10:00 год.
У судове засідання 30.09.2021 представники учасників справи не з'явилися. Про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Явка до суду не визнавалася обов'язковою.
Поряд з тим, від Акціонерного товариства "Альфа-Банк" надійшла заява про відкладення розгляду клопотання про зняття арешту на іншу дату.
На заяву Банку суд звертає увагу, що хоча у боржника є кредиторська заборгованість перед АТ "Альфа-Банк" як правонастуника "АТ "Укрсоцбанк", проте станом на 30.09.2021 у межах справи №918/691/21 АТ "Альфа-Банк" не була розглянута заява про визнання кредиторських вимог до боржника, та Банк не був визнаний кредитором у даній справі. Відтак, Банк ще не набув процесуального статусу кредитора у розумінні Кодексу України з процедур банкрутства. А отже, станом на 30.09.2021 не є учасником цієї справи. Тому суд не задовільняє заяву Банку про відкладення розгляду клопотання про зняття арешту.
Суд розглянув клопотання та зазначає таке.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків існує спір.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляду справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна боржника направлений насамперед для забезпечення реального виконання рішення, тобто стягнення сум за виконавчим документом на користь стягувача.
В частині 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" вказано, що виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За умовами частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника.
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частина перша статті 56 Закону України "Про виконавче провадження").
Отже, арешт майна - це накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Арешт майна за правовою сутністю обмежує право боржника розпоряджатися спірним майном, проте не вимагає обмеження в користуванні ним.
Тобто, аналізуючи діюче законодавство накладення арешту на визначене майно жодним чином не позбавляє власника права на користування даним майном.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Арешт майна за правовою сутністю обмежує право боржника розпоряджатися спірним майном, проте не вимагає обмеження в користуванні ним. Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові № 554/1857/20 від 09.06.2021 року.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.
Вищезазначена норма Кодексу України з процедур банкрутства передбачає право суду знімати попередньо накладені арешти та обмеження виключно щодо майна та коштів саме боржника.
У даному випадку суд констатує, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу та останній перебуває на відповідальному зберіганні у ДП "Сетам" згідно постанови про опис та арешт майна від 11.08.2021 приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка С.П. в межах ВП 62939940 , а саме останнім накладено арешт на а/з Toyota саmrу, 2008 р.в. номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , та передано автомобіль на відповідальне зберігання ДП "Сетам". Такі дії приватним виконавцем вчиненні в межах виконання рішення Рівненського міського суду № 569/11269/14-ц від 17.09.2014, яким було стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість по кредитному договору в сумі 441 428 грн. 58 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 3654 грн. 00 коп., всього 445 082 грн. 58 коп.
Однак, арешт майна за правовою сутністю обмежує право боржника розпоряджатися спірним майном, проте не вимагає обмеження в користуванні ним.
Відтак, перебування транспортного засобу Toyota саmrу, 2008 р.в. номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , на зберіганні у третьої особи (ДП "Сетам") та обмеження доступу боржника ОСОБА_1 до автомобіля, що належить йому на праві власності, є порушенням конституційного права (ст.41 Конституції України) фізичної особи ОСОБА_1 на користування своєю власністю.
Відповідно до приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
З огляду на викладене у сукупності, суд приходить до висновку про обгрунтованість клопотання ОСОБА_1 щодо зняття арешту з транспортного засобу Toyota саmrу, 2008 р.в.. номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , та зобов'язання Державне підприємство "СЕТАМ" як відповідальну особу у якої згідно постанови ВП №62939940 від 11.08.2021 року перебуває на відповідальному зберіганні т/з Toyota саmrу, 2008 р.в. передати останній власнику ОСОБА_1 .
Вказане надасть можливість боржнику безперешкодно користуватися автомобілем, який є власністю боржника.
При цьому, суд звертає увагу, що зняття арешту з транспортного засобу та передання його у безперешкодне користування боржнику також не порушить прав та інтересів кредиторів ОСОБА_1 , оскільки згідно ухвали Господарського суду Рівненської області від 25 серпня 2021 року, серед іншого, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, та заборонено фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати майно.
Таким чином зняття арешту із т/з не відміняє дії ухвали від 25.08.2021 щодо заборони боржнику відчужувати майно, та не надає дозволу ОСОБА_1 у будь-який спосіб відчужувати у тому числі наведений вище транспортний засіб.
Отже, враховуючи наведені вище правові норми та матеріали справи, зважаючи на баланс інтересів учасників справи, беручи до уваги ст. 41 Конституції України, за якою кожен має право користуватися своєю власністю, клопотання боржника підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 119, 120 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74-76, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання боржника ОСОБА_1 задовольнити.
2. Зняти арешт з легкового автомобіля марка Toyota саmrу, 2008 р.в.. номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка С.П. про опис та арешт майна ВП №62939940 від 11.08.2021 року.
3. Зобов'язати Державне підприємство "СЕТАМ" (Рівненська філія Державного підприємства "СЕТАМ": 33028, Рівненська обл., місто Рівне,вул.Замкова, буд. 22 А) як відповідальну особу у якої згідно постанови ВП №62939940 від 11.08.2021 року перебуває на відповідальному зберіганні легковий автомобіль марка Toyota саmrу, 2008 р.в.. номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 - передати а/з Toyota саmrу, 2008 р.в.. номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 власнику ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ).
Копію ухвали надіслати Приватному виконавцю виконавчого округу Рівненської області Сідоренку С.П. (33014, Рівненська область, м. Рівне, вул. Княгині Ольги, 10-А); фізичній особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); арбітражному керуючому Сокотуну Віталію Аполлінарійовичу (33028, м.Рівне, вул.Драгоманова, 27, офіс 10, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 247 від 02 квітня 2013 року), Рівненській філії Державного підприємства "СЕТАМ" (33028, Рівненська обл., місто Рівне,вул.Замкова, буд. 22 А).
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 30 вересня 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали до виконання - протягом трьох років з дня прийняття.
Суддя Бережнюк В.В.