вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі
29.09.2021м. ДніпроСправа № 904/6880/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.
та представників:
від позивача: Калачик В.В.;
від відповідача: Патокін М.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісснаб" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унко" (м. Павлоград, Дніпропетровська область)
про стягнення заборгованості за договором поставки від 02.11.2020 в загальному розмірі 1797 730 грн. 13 коп. Фещенко Ю.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісснаб" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Унко" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки від 02.11.2020 в загальному розмірі 1 797 730 грн. 13 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 1 565 392 грн. 00 коп. - основний борг;
- 105 889 грн. 12 коп. - пеня;
- 99 558 грн. 93 коп. - інфляційні втрати;
- 26 890 грн. 08 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 02.11.2020 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 565 392 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 7.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 31.12.2020 по 01.07.2021 в сумі 105 889 грн. 12 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня 2021 року по червень 2021 року у сумі 99 558 грн. 93 коп., а також 3% річних за період прострочення з 31.12.2020 по 27.07.2021 у сумі 26 890 грн. 08 коп.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.
Ухвалою суду від 03.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.09.2021.
Від позивача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду № 39406/21 від 11.08.2021), в якому він просив суд забезпечити участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EasyCon", яке було задоволено судом, про що постановлено ухвалу від 11.08.2021.
У підготовче засідання 01.09.2021 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні судом протокольно було оголошено перерву до 23.09.2021.
Від позивача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду № 43862/21 від 08.09.2021), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи документи на підтвердження досудового врегулювання спору між сторонами.
Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 44285/21 від 13.09.2021), зміст якого аналогічний тому, що вже надійшло до суду засобами електронного зв'язку (вх. суду №43862/21 від 08.09.2021).
У підготовче засідання 23.09.2021 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні судом протокольно було оголошено перерву до 29.09.2021.
Від позивача та відповідача надійшла спільна заява (вх. суду № 47230/21 від 29.09.2021), в якій вони просять суд затвердити мирову угоду від 17.09.2021, укладену між сторонами у справі № 904/6880/21.
У підготовче засідання 29.09.2020 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні представниками сторін було підтверджено, що між сторонами укладено мирову угоду у справі, яку останні просили затвердити.
Так, судом встановлено, що мирова угода підписана:
- зі сторони позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісснаб" - директором Хорис Н.М., повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.08.2021 (а.с. 38);
- зі сторони відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Унко" мирова угода підписана директором - Гаркушею Н.М., повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.09.2021 (а.с. 71-74).
Представники позивача та відповідача у судовому засіданні 29.09.2021 підтвердили наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та зазначили, що наслідки закриття провадження у справі їм відомі та зрозумілі.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, розглянувши подану спільну заяву про затвердження мирової угоди, перевіривши повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання, заслухавши представників сторін,
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 02.11.2020 між Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісснаб" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Унко" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки (далі - договір, а.с. 10-11), за умовами пункту 1.1. якого постачальник на умовах договору зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві готову піщано-щебеневу суміш С7, укріплену цементом (0-40), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість вказаного товару на умовах договору.
Відповідно до пункту 11.1. договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021. Якщо за один місяць до закінчення строку, вказаного у даному пункті, жодна із сторін не надасть письмове повідомлення про розірвання договору, то договір автоматично продовжує свою дію на 1 рік за тих же умов. В частині виконання зобов'язань договір діє до фактичного їх виконання.
Доказів визнання недійсними або розірвання вказаних договорів сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами поставки, які підпадають під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У пункті 1.2. договору сторони визначили, що одиниці виміру, ціна товару за одиницю, його асортимент, визначаються в Специфікаціях до договору та/або рахунках на оплату та/або накладних. Сторони домовились, що умови договору розповсюджуються на поставку кожної партії товару. Під партією розуміють асортимент, кількість товару, який вказаний в одній видатковій або товарно-транспортній накладній, оформленій у порядку виконання договору.
Згідно з пунктом 1.3. договору умови договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером договору, а також, тих особливостей, що випливають безпосередньо із його умов.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Відповідно до пункту 4.1. договору сторони домовились про застосування наступних умов поставки згідно з Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року):
- на умовах EXW, шляхом завантаження товару на транспорт покупця або його перевізника в місці поставки. поставка товару вважається здійсненою, коли постачальник надасть необхідну кількість завантаженого на транспорт покупця або його перевізника товару (підпункт 4.1.1. договору).
У пункті 5.1. сторони погодили, що моментом поставки є момент фактичного приймання-передачі товару сторонами (представниками сторін). Для цілей договору та цілей податкового та бухгалтерського обліку. Сторони домовились, що "моментом поставки" партії товару вважається дата, проставлена на відповідній товарно-транспортній накладній або видатковій накладній.
Відповідно до пункту 5.7. договору за результатами приймання-передачі партії товару сторони підписують накладну.
Так, на виконання умов договору, на виконання умов договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 6 565 392 грн. 00 коп. відповідно до наступних видаткових накладних:
- видаткової накладної № РН-0000933 від 07.11.2020 на суму 1 242 000 грн. 00 коп. (а.с. 12);
- видаткової накладної № РН-0000934 від 08.11.2020 на суму 1 242 000 грн. 00 коп. (а.с. 13);
- видаткової накладної № РН-0000935 від 07.11.2020 на суму 659 268 грн. 00 коп. (а.с. 14);
- видаткової накладної № РН-0000936 від 12.11.2020 на суму 666 270 грн. 00 коп. (а.с. 15);
- видаткової накладної № РН-0000937 від 13.11.2020 на суму 728 640 грн. 00 коп. (а.с. 16);
- видаткової накладної № РН-0000938 від 22.11.2020 на суму 715 500 грн. 00 коп. (а.с. 17);
- видаткової накладної № РН-0000939 від 23.11.2020 на суму 207 000 грн. 00 коп. (а.с. 18);
- видаткової накладної № РН-0000940 від 25.11.2020 на суму 229 000 грн. 00 коп. (а.с. 19);
- видаткової накладної № РН-0000941 від 26.11.2020 на суму 767 700 грн. 00 коп. (а.с. 20);
- видаткової накладної № РН-0000942 від 28.11.2020 на суму 107 514 грн. 00 коп. (а.с. 21).
Суд зауважує, що товар, визначений умовами договорів, у повній мірі відповідає товару, що було поставлено згідно з вказаними накладними, а отже судом визначено, що сторонами в цій частині були дотримані умови договору.
При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Так, підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Товар, зазначений у вище вказаних накладних, прийнято у позивача без будь-яких зауважень до їх оформлення. Кожна з вказаних накладних підписана представником відповідача та скріплена його печаткою.
Також до матеріалів справи не надано доказів щодо наявності претензій відповідача по кількості та якості, а отже товар вважається прийнятим покупцем.
Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу отримання товару за зазначеними накладними відповідачем також не заявлено.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку продавця за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити вартість цього товару.
Як вказує позивач, станом на момент звернення із позовом до суду, відповідачем отриманий товар у повному обсязі не оплачено.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач оплатив поставлений позивачем товар лише частково на суму 5 000 000 грн. 00 коп., наступним чином:
- платіжним дорученням № 117 від 08.12.2020 на суму 1 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 22);
- платіжним дорученням № 132 від 14.12.2020 на суму 1 500 000 грн. 00 коп. (а.с. 23);
- платіжним дорученням № 141 від 15.12.2020 на суму 1 500 000 грн. 00 коп. (а.с. 24);
- платіжним дорученням № 174 від 30.12.2020 на суму 1 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 25).
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасного розрахунку за переданий йому товар не виконав, оплату в установлені в договорах строки не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в загальній сумі 1 565 392 грн. 00 коп. (6 565 392 грн. 00 коп. - 5 000 000 грн. 00 коп.). За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 7.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 31.12.2020 по 01.07.2021 в сумі 105 889 грн. 12 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з січня 2021 року по червень 2021 року у сумі 99 558 грн. 93 коп., а також 3% річних за період прострочення з 31.12.2020 по 27.07.2021 у сумі 26 890 грн. 08 коп.
Вказане і є причиною звернення позивача до суду.
При цьому, в процесі розгляду справи від позивача та відповідача надійшла спільна заява, в якій вони просили суд затвердити мирову угоду від 17.09.2021, укладену між сторонами. До клопотання було додано мирову угоду від 17.09.2021.
Так, частиною 7 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Частинами 1 та 2 статті 192 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
У відповідності до положень вказаної статті, між позивачем та відповідачем 17.09.2021 було укладено мирову угоду у справі, яку позивач та відповідач просять суд затвердити та закрити провадження у справі.
При цьому, частиною 3 статті 192 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок господарського суду до ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди роз'яснити сторонам наслідки такого рішення, та перевірити, чи не обмежені представники сторін у правовій можливості вчинення відповідних дій.
Так, судом встановлено, що умови укладеної між сторонами мирової угоди від 17.09.2021 не суперечать чинному законодавству України, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є виконуваними, а також стосуються лише прав та обов'язків сторін щодо предмета спору.
Обставини, визначені частиною 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, щодо наявності підстав для відмови у затвердженні мирової угоди, відсутні.
Мирова угода від 17.09.2021 укладена у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством, а тому підлягає прийняттю та затвердженню господарським судом.
Судом встановлено, що мирова угода підписана:
- зі сторони позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісснаб" - директором Хорис Н.М., повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.08.2021 (а.с. 38);
- зі сторони відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Унко" мирова угода підписана директором - Гаркушею Н.М., повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.09.2021 (а.с. 71-74).
Представники позивача та відповідача у судовому засіданні 29.09.2021 підтвердили наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, про що і було роз'яснено судом у судовому засіданні 29.09.2021.
Відповідно до статті 193 Господарського процесуального кодексу України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (на підставі статей 3, 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне затвердити укладену сторонами мирову угоду від 17.09.2021, а провадження у справі закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2021 року складає 2 270 грн. 00 коп.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:
- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (794 500 грн. 00 коп.);
- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову становила 1 797 730 грн. 13 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову складала 26 965 грн. 96 коп. (1,5 відсотка ціни позову). Під час звернення із позовом до суду, позивач сплатив судовий збір в сумі 26 965 грн. 96 коп. відповідно до платіжного доручення № 807 від 27.07.2021.
В той же час, відповідно до частин 1, 4 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.
Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе в порядку, визначеному частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору у розмірі 13 482 грн. 98 коп., оскільки до прийняття рішення у справі між сторонами укладено мирову угоду.
На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 192-193, 231-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісснаб" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Унко" про затвердження мирової угоди.
2. Затвердити мирову угоду у справі № 904/6880/21 від 17.09.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісснаб" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Унко", у наступній редакції:
"МИРОВА УГОДА
м. Київ "17" вересня 2021 року
Ми, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісснаб" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Унко", що є сторонами у справі № 904/6880/21, яка знаходиться у провадженні судді Господарського суду Дніпропетровської області за позовом ТОВ "Сервісснаб" про стягнення заборгованості, домовились про укладення мирової угоди на наступних умовах:
1. З метою врегулювання спору, на підставі взаємних поступок, ТОВ "Унко" та ТОВ "Сервісснаб" дійшли згоди, що ТОВ "Унко" на виконання умов договору б/н від 02.11.2020 зобов'язується сплатити ТОВ "Сервісснаб" грошові кошти у сумі 1 750 000 (один мільйон сімсот п'ятдесят тисяч) гривень, згідно наступного графіку:
1) до 20 вересня 2021 року - 600 тис. гривень;
2) до 12 жовтня 2021 року - 100 тис. гривень;
3) до 26 жовтня 2021 року - 1 050 тис. гривень.
Всього - 1 750 000 гривень.
Сторони підтверджують, що після здійснення платежів згідно визначеного графіку зобов'язання за Договором б/н від 02.11.2020 вважаються виконаними сторонами в повному обсязі і сторони не мають взаємних претензій.
2. Сторони дійшли згоди, що судові витрати по справі, понесені сторонами, відшкодуванню іншою стороною не підлягають.
3. Сторони заявляють, що умови укладеної мирової угоди не суперечать закону та не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб та є виконуваними.
4. Усі умови Мирової угоди погоджені сторонами, кожна з яких розуміє процесуальні наслідки укладення Мирової угоди, в тому числі і те, що в подальшому умови Мирової угоди, відповідно до положень чинного законодавства, змінені бути не можуть.
5. Сторони зобов'язуються звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області зі спільною заявою про визнання Мирової угоди у справі № 904/6880/21 та закриття провадження у справі.
6. Сторонам відомо, що у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
7. Ця Мирова угода вступає в силу після її затвердження Господарським судом Дні пропетровської області, складена у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу: один для ТОВ "Унко", один для ТОВ "Сервісснаб", та один примірник залишається в матеріалах справи № 904/6880/21 Господарського суду Дніпропетровської області."
8. У разі невиконання затвердженої судом Мирової угоди у добровільному порядку, ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень. Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/6880/21 про затвердження Мироовї угоди є виконавчим документом згідно з вимогами Закону України "Про виконавче провадження", який підлягає примусовому виконанню.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісснаб" (02192, м. Київ, вулиця Космічна, будинок 8/2; ідентифікаційний номер 42439818).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Унко" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вулиця Тернівська, будинок 9; ідентифікаційний номер 43660137) .
3. Закрити провадження у справі № 904/6880/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісснаб" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Унко" про стягнення заборгованості за договором поставки від 02.11.2020 в загальному розмірі 1 797 730 грн. 13 коп.
6. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісснаб" (02192, м. Київ, вулиця Космічна, будинок 8/2; ідентифікаційний номер 42439818) частину сплаченого судового збору у сумі 13 482 грн. 98 коп., перерахованого згідно з платіжним дорученням № 807 від 27.07.2021, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 29.09.2021.
4. Ухвала є виконавчим документом відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", та може бути пред'явлена до виконання у строк до 30.09.2024.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписаний - 30.09.2021.
Суддя Ю.В. Фещенко