вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.09.2021м. ДніпроСправа № 904/7005/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м Київ
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУГОВСЬКЕ", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "АВІАС-2000", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 150 000,00 грн. за кредитним договором
Представники:
Від позивача: Сокуренко Є.С., довіреність № 4439-К-О від 12.10.2018, адвокат Від третьої особи: не з'явився
Від відповідача: представник не з'явився
Від третьої особи: представник не з'явився
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛУГОВСЬКЕ" (далі - відповідач) заборгованості у розмірі 150000,00грн. за кредитним договором №2277 від 20.05.2010.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позичальник за кредитним договором №2277 від 20.05.2010 належним чином не виконував взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, допустив утворення заборгованості. Беручи до уваги, що зобов'язання позичальника забезпечено договором поруки №2277/DP4 від 20.05.2010 позивач визнав за можливе стягнути частину заборгованості саме з поручителя, тобто відповідача.
Ухвалою суду від 05.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 31.08.2021. Залучено ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА "АВІАС-2000" (далі - третя особа-1) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 31.08.2021 судове засідання відкладено на 20.09.2021.
20.09.2021 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явилися.
СТРОК ДЛЯ ПОДАЧІ ВІДЗИВУ.
Питання вручення судового рішення врегульовано положеннями статті 242 Господарського процесуального кодексу України, а саме 6. Днем вручення судового рішення є: 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Ухвалу від 05.08.2021 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 11.08.2021, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 12.08.2021 з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Господарський суд наголошує, що відомості про адресу відповідача - Україна, 51937, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, б.Будівельників, будинок 3Г, містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на 05.08.2021 (дата відкриття провадження у справі) та станом на 20.09.2021 (дата прийняття рішення), а отже є офіційними.
Відповідачу в ухвалі від 05.08.2021 роз'яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, строк для подачі відзиву по 26.08.2021.
Станом на 20.09.2021 відзив на позов не надано.
СТРОК ДЛЯ ПОДАЧІ ПИСЬМОВИХ ПОЯСНЕНЬ.
Ухвалу від 05.08.2021 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі третя особа-1 отримала 12.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 16.08.2021.
Третій особі-1 в ухвалі від 05.08.2021 роз'яснено право на надання письмові пояснення протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, строк для подачі письмових пояснень по 25.08.2021, з урахуванням приписів частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України.
Станом на 20.09.2021 письмові пояснення не надано.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач та третя особа-1 своїм правом на подання відзиву та/або письмових пояснень і на участь у судовому засіданні не скористалися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином за їх місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 20.09.2021 прийнято вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд дійшов наступних висновків.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням кредитного договору; обставини надання та повернення кредиту; наявність/відсутність заборгованості за тілом кредиту; забезпечення виконання кредитного договору; обсяг відповідальності поручителя; правомірність заявлених позовних вимог.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.
1. Обставини, пов'язані з укладенням кредитного договору.
20.05.2010 між позивачем (далі - позивач, банк) та третьою особою-1 (далі - третя особа-1, позичальник) укладено кредитний договір №2277 (далі - кредитний договір).
Пунктом 1.1 кредитного договору визначено, що банк при наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у формі згідно пункту А1, з лімітом та на цілі, зазначені у пункті А2, не пізніше 6 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці пункту 2.1.2, в обмін на зобов'язання позичальника повернути кредит, сплатити відсотки, винагороду, в обумовлені даним договором строки.
Так, пунктом А1 кредитного договору, з урахуванням змін внесених до нього договором про внесення змін від 30.06.2015 визначено вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія.
Пунктом А2 кредитного договору, з урахуванням змін внесених до нього договором про внесення змін від 30.06.2015 визначено, що ліміт цього кредитного договору 6408429,50грн.
Термін повернення кредиту. Пунктом А3 кредитного договору, з урахуванням змін внесених до нього договором про внесення змін від 30.06.2015 визначено Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток №1).
Господарський суд встановив, Додаток №1, в редакції кредитного договору, з урахуванням змін внесених до нього договором про внесення змін від 27.03.2019 визначає дату погашення кредиту - 27.06.2030.
При цьому, згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України у разі порушення позичальником будь-якого з зобов'язань, передбачених в Графіку зменшення поточного ліміту (Додаток №1 до цього договору) понад 30 днів:
1. Датою погашення заборгованості є 31-ий день.
2. Вся заборгованість по кредиту, починаючи з наступного дня, який слідує за днем повернення кредиту (32-ий день), рахується простроченою.
3. Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 507506,57грн.
2. Обставини надання та повернення кредиту. Наявність/відсутність заборгованості за тілом кредиту.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Позивач стверджує, що надав третій особі-1 (позичальнику) кредит, а отже належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором. Позивач зазначив, що надання кредиту третій особі-1 (позичальнику) підтверджується платіжними дорученням щодо надання кредиту.
Господарський суд встановив відсутність у матеріалах справи платіжних доручень, які підтверджують надання позивачем відповідачу кредиту, проте оцінюючи наявні у справі докази у сукупності, господарський суд обставини надання позивачем третій особі-1 (позичальнику) кредиту визнає підтвердженими з огляду на таке.
Кредитний договір укладено 20.05.2010. У пункті 1 кредитного договору, з урахуванням змін внесених до нього договором про внесення змін від 30.06.2015 сторони узгодили, що керуючись Постановою НБУ №461 від 06.08.2009, на дату укладення цього договору про внесення змін заборгованість за договором складає 6609723,24грн., яка складається із поточної заборгованості за кредитом у сумі 4000000,00грн.; поточної заборгованості за процентами у сумі 10277,78грн.; простроченої заборгованості за кредитом у сумі 1000000,00грн.; простроченої заборгованості за процентами у сумі 1190138,89грн.; пені у сумі 409306,57грн. Кредитний договір та договори про внесення змін до нього підписано позивачем та третьою особою-1, які не заперечують їх дійсність, а отже в силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України, господарський суд підтверджує їх правомірність.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
За частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Позивач звернув увагу, що з 28.05.2019 третьою особою-1 порушено взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту, що підтверджується виписками за рахунками, на яких обліковується заборгованість за кредитним договором.
Отже, в силу пункту А3 кредитного договору, з урахуванням змін внесених до нього договором про внесення змін від 30.06.2015 з 29.06.2019, тобто з 32 дня, вся заборгованість за кредитним договором є простроченою.
За неспростованим третьою особою-1 та відповідачем розрахунком позивача заборгованість за тілом кредиту складає 5145881,92грн., з яких позивач заявив до стягнення з відповідача 150000,00грн.
3. Забезпечення виконання кредитного договору. Обсяг відповідальності поручителя.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).
Частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Господарський суд встановив порушення третьої особи-1 в частині виконання кредитного договору шляхом повернення тіла кредиту.
Згідно пункту А5 кредитного договору, з урахуванням змін внесених до нього договором про внесення змін від 06.07.2015 зобов'язання позичальника забезпечуються, зокрема договором поруки №2277/DP4 (далі - договір поруки).
Відповідно до частин 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до частини 2 статті 555 Цивільного кодексу України поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
З огляду на викладене поручитель хоч і пов'язаний з боржником певними зобов'язальними відносинами, але є самостійним суб'єктом у відносинах з кредитором. Отже, господарський суд звертає увагу, що відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем (далі - позивач, банк, кредитор) та відповідачем (далі - відповідач, поручитель) укладено договір поруки.
Предметом договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання третьою особою-1 (далі - третя особа-1, позичальник, боржник), зобов'язань за кредитним договором №2277 від 20.05.2010, згідно якого кредитор надав боржнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 6408429,50грн. (пункт 1.1 договору поруки).
Відповідно до пункту 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Тобто, відповідач відповідає перед позивачем за належне виконання кредитного договору в тому ж обсязі, що і третя особа-1.
Сторони домовилися, що порука за цим договором, відповідно до пункту 4.1 договору поруки, припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього договору.
Господарський суд визнав, що строк дії договору поруки до 30.06.2030, а не до 30.06.2045, як зазначив позивач.
Таким чином, порука відповідача за належне виконання третьою особою-1 кредитного договору є чинною.
4. Правомірність заявлених позовних вимог.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд встановив наявність заборгованості за кредитним договором у розмірі 150000,00грн.; чинність поруки; солідарний обов'язок третьої особи-1 та відповідача в частині повернення кредиту.
Питанню солідарного обов'язку боржників присвячено статтю 543 Цивільного кодексу України. Згідно частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, позивач правомірно обрав відповідача, як поручителя за кредитним договором, в якості особи, яка має обов'язок з погашення заборгованості за тілом кредиту.
Таким чином, господарський суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛУГОВСЬКЕ" (Україна, 51937, Дніпропетровська обл., місто Кам'янське, б.Будівельників, будинок 3Г; Ідентифікаційний код 30010353) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д; Ідентифікаційний код 14360570) 150000,00грн. (сто п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) основної заборгованості; 2270,00грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 30.09.2021
Суддя Н.Г. Назаренко