Справа № 175/3316/21
Провадження № 3/175/1441/21
Постанова
Іменем України
29 вересня 2021 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М. в смт. Слобожанське розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Павлоградський районний відділ поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм на ТОВ «Люкстранс Логісик»,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
07 серпня 2021 року о 19-37 год. по вул. Шосейна, біля будинку №44 в м. Підгородне, Дніпровського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував моторолером «Keevak», без державного номерного знаку, будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою Дніпровського районного відділу Державної Виконавчої Служби Південо-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 22 квітня 2020 року, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в своїх поясненнях пояснив, що 07 серпня 2021 року приїхав з роботи після чого виїхав до магазину, який знаходиться в 500 м. від його будинку та не узяв з собою посвідчення водія, просив суд сурово не карати його.
Дослідивши письмові матеріали справи та беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 , суд вважає, що провадження по справі підлягає закриттю, виходячи з таких підстав.
Відповідно ч. 3 ст. 126 КУпАП, відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ОБ № 018631 складеного 07 серпня 2021 року, ОСОБА_1 керував моторолером із встановленим тимчасовим обмеженням у праві керування транспортним засобом відповідної категорії, згідно постанови Дніпровського районного відділу Державної Виконавчої Служби Південо-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 22 квітня 2020 року. На підтвердження вказаного факту до протоколу не долучено доказів.
Натомість, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що останній не знав про існування постанови про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та до протоколу не долучено будь-яких доказів повідомлення правопорушника про винесення вказаної постанови, а також матеріали справи не містять жодних підтверджень про існування такої постанови, крім рапорту працівника поліції, згідно з яким ОСОБА_2 обмежений у праві керування.
Згідно п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовану постанову, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. За правилами ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» не пізніше наступного робочого дня з дня винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами вони повинні надсилатись сторонам для відома, а також направлятись до виконання відповідним органам після закінчення строку, визначеного ч. 5 ст. 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені. При цьому, у разі оскарження таких постанов, якщо їх не скасовано, вони підлягають виконанню відповідними органами лише після розгляду справи відповідним судом.
Отже, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено порядок оскарження постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, у випадку, якщо сторона не погоджується з відповідним рішенням виконавця, однак з цього приводу уповноваженою посадовою особою на складення даного протоколу не було надано будь-якого підтвердження обставин того, чи скористалась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності наданим Законом України «Про виконавче провадження» правом на оскарження рішення даного органу, що має істотне значення для правильного вирішення справи та могло б свідчити про належне встановлення обставин порушення ОСОБА_3 тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, який повинен був усвідомлювати протиправний характер своєї дії.
Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину патрульною поліцією в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 126, 247, 283-284 КУпАП, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя Озерянська Ж.М.