Справа № 210/3950/21
Провадження № 2/210/1544/21
іменем України
"29" вересня 2021 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України, третя особа: Директор Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України Китач Олена Ігорівна про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України, третя особа: Директор Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України Китач Олена Ігорівна про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 07.11.2014 р. відповідно до наказу №124-к, був прийнятий в Криворізький технічний коледж Національної металургійної академії України на посаду заступника директора з адміністративно-господарської діяльності (АГД). 01.07.2021р. на підставі наказу № 51-к позивач був звільнений з посади заступника директора з адміністративно-господарської діяльності, за скоєні ним дисциплінарні проступки у вигляді прогулів без поважних причин 11.06.2021 року та 16.06.2021 року, за п. 4 ст. 40 КЗпП України. Підставою для звільнення стали доповідна записка старшого інспектора ОСОБА_3 від 11.06.2021 року, доповідна записка завідувачки господарством Захаренкової Г.І. від 11.06.2021 року, доповідна записка виконуючої обов'язки завідуючої гуртожитком Зайковської Т.В. від 11.06.2021 року, Акт відсутності на робочому місці (приміщенні, території) у робочий час ОСОБА_1 № 29 від 11.06.2021 року, доповідні записки комісії з перевірки дотримання працівниками Коледжу трудової дисципліни № 04-64/32 від 11.06.2021 року та № 04-64/33 від 16.06.2021 року, Акт № 32 від 16.06.2021 року «Про наявність працівників Криворізького технічного коледжу НМатАУ (крім викладачів) на робочих місцях станом на 16.06.2021 року», Акти про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо своєї відсутності на роботі (робочому місці) № 31 від 15.06.2021 року та № 33 від 17.06.2021 року, Протоколу комісії щодо розгляду питання стосовно встановлення поважності причин відсутності працівників на робочому місці від 22.06.2021 року та відеозйомки щодо відмови заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 надавати письмові пояснення щодо поважності причин своєї відсутності на роботі (робочому місці).
На теперішній час між позивачем та директором коледжу існує спір пов'язаний з не виплатою позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який розглядається в Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу та Дніпровському апеляційному суді. 10.06.2021р. та 15.06.2021р. позивач перебував в судових засіданнях, які відбулись в Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу. Саме ці обставини були використані директором коледжу за попередньою домовленість зі ст. інспектором з кадрів ОСОБА_3 та для фальсифікації фактів відсутності позивача на роботі 11.06.2021р. та 16.06.2021р.
Окрім того, при звільненні позивачу не сплачено лікарняний лист № 277275 за період з 18.06.21р по 30.06.21р., компенсацію за невикористану щорічну відпустку більш ніж за 1 рік та вихідну місячну допомогу відповідно до положень колективного договору.
Позивач вважає, що наказ про його звільнення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню виходячи з наступного: доповідні записки на підтвердження відсутності позивача на робочому місці були складені особами, які не є безпосередніми начальниками позивача, в наказі про звільнення замовчується про план-графік та табель обліку робочого часу з фіксацією відсутності позивача, подання директора коледжу про звільнення позивача не було розглянуте профспілкою у присутності позивача, наказ про звільнення позивача від 01.07.2021 року № 51-к є підробленим документом.
Позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ від 01.07.2021 року №51-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення ОСОБА_1 , заступника директора з адміністративно-господарської діяльності, за скоєнні ним дисциплінарні проступки у вигляді прогулів без поважних причин 11.06.2021 року та 16.06.2021 року; поновити його на посаді заступника директора Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України з адміністративно-господарської діяльності; стягнути з Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, сплату лікарняного листа № 277275 за період з 18.06.21р. по 30.06.21р., компенсацію за невикористану щорічну відпустку більш ніж за 1 рік та вихідну місячну допомогу відповідно до положень колективного договору.
Ухвалою суду від 22.07.2021 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
В судове засідання сторони не викликалися, клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.
Відповідач Криворізький технічний коледж Національної металургійної академії України отримавши копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, про що свідчить поштове повідомлення, долучене до матеріалів справи, скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.
Відзив на позовну заяву відповідачем було подано до суду та зареєстровано канцелярією суду в межах процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 22.07.2021 р., відповідно до якого відповідач заперечує проти позову в повному обсязі, просить відмовити у його задоволенні, додатково зауваживши, що при звільненні позивача роботодавцем були додержані всі вимоги чинного трудового законодавства України, а отже відсутні підстави для задоволення судом позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Крім того зазначає щодо виплат позивачу 8 днів згідно листа непрацездатності № 277275: страхові виплати та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а за період починаючи із 6 робочого дня проводяться за рахунок Фонду соціального страхування України (ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»). Станом на 18.08.2021 року Фонд соціального страхування України не здійснив перерахування коштів Коледжу для здійснення оплати наступних 8 днів згідно листа непрацездатності № 277275. Щодо виплати позивачу вихідної місячної допомоги відповідно до положень колективного договору, то приписами діючого колективного договору не передбачено виплату вихідної місячної допомоги працівникам Коледжу у разі їх звільнення за п.4 ст. 40 КЗпП України. Щодо посилання позивача в своєму позові на ту обставину, що подання директора Коледжу про звільнення позивача не було розглянуте профспілкою у присутності позивача зазначає наступне. Як вбачається з листа Голови Профспілкового комітету ПО ПМГУ «Працівників Криворізького технічного коледжу» від 23.06.2021 року заступник директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 не є членом профспілки з ПО ПМГУ «Працівників Криворізького технічного коледжу», а тому профспілковий комітет відмовився розглядати подання керівництва Коледжу про звільнення ОСОБА_1 . Отже, в даному випадку, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 на момент його звільнення не був членом профспілкової організації, що діє в Коледжі, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації є таким, що повністю відповідає приписам діючого законодавства.
Відповідь на відзив на позовну заяву позивачем ОСОБА_1 було подано до суду та зареєстровано канцелярією суду в межах процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 22.07.2021 р., відповідно до якого позивач зазначив, що відповідачем сфабриковані матеріали документів до відзиву на позовну заяву, є сфальшованими, безпідставними та мотивованими черговим наклепом, який спростовується в повному обсязі. Крім того позивач зазначив, щодо питання, що він «як би не є членом профспілки коледжу». Позивача було поновлено на роботі по результатам судовій справі № 210/7359/19, 24.06.20р. з усіма правами до займаної посади , тільки після відкриття примусового виконавчого провадження № ВП 62535722 від 13.07.20р. Профспілкові внески автоматично сплачувалися за його заявою ще з 2014 року (з прийому його на посаду) у бухгалтерію коледжу. Ніяких змін та документів, заяв до профспілки та бухгалтерії коледжу він не надавав. Підстав, з яких його «вигнано» з членства профспілки він не має. На протязі року після поновлення його на роботі він звертався як до адміністрації так і до профспілки коледжу своїми листами. Ніяких письмових та усних повідомлень від них він не отримував. Яким чином його виключили з профспілки, мені не відомо. Доводи «Відповідача» є надуманими, неправдивими і такими що спрямовані на введення вже в котрий раз суд в оману щодо фактичних обставин справи, дотримання термінів та належності дослідження предмету спору та його наслідків.
Заперечення на відповідь на відзив відповідачем було подано до суду та зареєстровано канцелярією суду в межах процесуального строку, встановленого ухвалою суду від 22.07.2021 р., відповідно до якого відповідач заперечує проти позову в повному обсязі, просить відмовити у його задоволенні, додатково зауваживши, що позовна заява є безпідставною та нічим не обґрунтованою, просить позовну заяву залишити без задоволення в повному обсязі. Крім того відповідач зазначає, що вказані твердження позивача, викладені в його відповіді на відзив не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наданими відповідачем до суду письмовими доказами, а тому підлягають відхиленню.
13 вересня 2021 року позивачем подано через канцелярію суду відповідь до заперечення на відповідь на відзив від 06.09.2021р. відповідно до якого позивач заперечує проти доводів відповідача, зазначених у відповіді на заперечення.
22 вересня 2021 року від відповідача на адресу суду надійшло пояснення на відповідь до заперечення на відповідь на відзив від 06.09.2021року відповідно до якого відповідач заперечує проти позову в повному обсязі, просить відмовити у його задоволенні, додатково зауваживши, що позовна заява є безпідставною та нічим не обґрунтованою, просить позовну заяву залишити без задоволення в повному обсязі.
Третя особа Директор Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України Китач О.І., отримавши копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 22.07.2021 р., що підтверджується штемпелем на повідомленні про отримання, яке знаходиться в матеріалах справи не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. За положенням частини 1статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Конституція України гарантує право кожного громадянина на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі роду трудової діяльності та захист від незаконного звільнення.
Положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Згідност.263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.
Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначенийст.16 ЦК України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці закріплено Кодексом законів про працю України.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 Кодексу законів про працю України).
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статтею 140 КЗпП України передбачено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Таким чином, трудовою дисципліною передбачено додержання працівниками норм, закріплених КЗпП України, правил внутрішнього трудового розпорядку, статутів, положень, посадових інструкцій, за порушення якої до працівника можливе застосування положень ст. 147 КЗпП України.
Згідно п. 4 ч.1 ст. 36 КЗпП передбачена одна із умов припинення трудового договору шляхом його розірвання з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41).
Відповідно до частини 1 статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з підстав, передбачених, зокрема пунктом 7 частини 1 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Згідно ч.1, 2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
У відповідності до п.22 Постанови Пленуму ВСУ Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 року № 9 (із змінами) у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 і п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступень тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Відповідно до ст. 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті, показаннями свідків оглянути речові докази.
При дослідженні доказів судом встановлено, що:
- згідно з Наказом № 124-к від 07.11.2014 року позивач був прийнятий до штату Криворізького коксохімічного технікуму на посаду заступника директора з адміністративно-господарської діяльності з 07.11.2014 року., та по 01.07.2021 року позивач перебував у трудових відносин з Криворізьким технічним коледжем Національної металургійної академії України.
- Відповідно до приписів п. 1.5. Посадової інструкції заступника директора з адміністративно-господарської діяльності - «Заступник директора з адміністративно-господарської діяльності працює у режимі, визначеному «Правилами внутрішнього розпорядку для працівників ККТ НМетАУ». З вказаною посадовою інструкцією ОСОБА_1 ознайомлений 01.11.2014 року, про що свідчить його особистий підпис на вказаній посадовій інструкції.
- Приписами п.5.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку ККТ НМетАУ визначено, що робочий день у технікумі починається о 8.00 годині, а закінчується - о 16.30 годині. З вказаними Правилами внутрішнього трудового розпорядку ККТ НМетАУ ОСОБА_1 особисто ознайомлений 25.05.2017 року, про що свідчить Акт ознайомлення № 4 від 25.05.2017 року.
- Індивідуальний графік роботи з неповним робочим днем або тижнем ОСОБА_1 не встановлювався, заяву про встановлення неповного робочого часу, ОСОБА_1 роботодавцю не подавав. Відповідно до приписів ст. 172 КЗпП України працівник-інвалід може працювати за своєю посадою на умовах «скороченого робочого дня», роботодавець на прохання інваліда зобов'язаний встановити йому неповний робочий час відповідно до статті 172 КЗпП України. Для цього працівник-інвалід подає заяву про встановлення неповного робочого часу, а роботодавець видає відповідний наказ. Отже, не подання особистої заяви ОСОБА_1 роботодавцю на переведення його на неповний робочий день унеможливлює в односторонньому порядку роботодавцем встановити йому неповний робочий день.
- Наказом Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України № 51-к від 01.07.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 , за скоєні ним дисциплінарні проступки у вигляді прогулів без поважних причин 11.06.2021 року та 16.06.2021 року притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
01 липня 2021 року ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом № 51-к від 01.07.2021 року, але поставити свій підпис в наказі про ознайомлення відмовився. Факт ознайомлення позивача з вказаним наказом підтверджується Актом № 40 від 01.07.2021 року та матеріалами відеозйомки.
Заступник директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці без поважних причин 11.06.2021 року та 16.06.2021 року, а саме:
-11.06.2021 р. протягом 6 годин 40 хвилин, підсумково, - з 8 год. 00 хв. до 8 год. 40 хв., з 10 год. 00 хв. і до кінця робочого дня - 16 годин 30 хвилин, що відображено в Журналі обліку робочого часу працівників Криворізького технічного коледжу НМетАУ швейцаром навчального корпусу ОСОБА_4 ;
-16.06.2021 року протягом 4 годин 50 хвилин, підсумково, - з 8 год. 00 хв. до 11 год. 45 хв. та з 15 год. 25 хв. і до кінця робочого дня - 16 годин 30 хвилин, , що відображено в Журналі обліку робочого часу працівників Криворізького технічного коледжу НМетАУ швейцаром навчального корпусу ОСОБА_5 .
11.06.2021 року ОСОБА_3 , старший інспектор з кадрів, своєю доповідною запискою вх. № 04-64/29 від 11.06.2021 р. доповіла в.о. директора Криворізького технічного коледжу НМетАУ Соломяній Т.В., що заступник директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийшов на роботу (на своє робоче місце) о 8 год. 40 хв., а пішов з роботи о 10 год. 00 хв. Попередньо про причини своєї відсутність на роботі (на робочому місці), з 8 год. 00 хв. і до 8 год. 40 хв. та з 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 не попереджав, будь-яких документів, які пояснили б наявність поважних підстав відсутності на роботі не надавав.
11.06.2021 року в.о. директором коледжу Соломяною Т.В. було видано розпорядження № 12-р «Про перевірку дотримання трудової дисципліни», яким було зобов'язано комісії, створеної наказом від 01.02.2019 року № 15-од, перевірити дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та присутність на робочому місці заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 .
На підставі вказаного розпорядження комісією було перевірено дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та присутність на робочому місці заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 . Комісією в результаті проведеної перевірки, в тому числі опитування підлеглого персоналу ОСОБА_1 (завідуючої господарством Захаренкової Г.Г. та в.о. завідуючої гуртожитком Зайковської Т.В. ), було встановлено, що 11.06.2021 року ОСОБА_1 , заступник директора з адміністративно-господарської діяльності, був відсутній на роботі (робочому місці) протягом 6 год. 40 хв. підсумково, а саме: з 8 год. 00 хв. і до 8 год. 40 хв. та з 10 год. 00 хв. і до кінця робочого дня - 16 годин 30 хвилин. За результатами перевірки комісія склала акт № 29 від 11 червня 2021 року та доповідну записку на ім'я в.о. директора коледжу Соломяної Т.В. , в яких виклала встановлені факти. Складені Акт та доповідну записку Комісія подала на розгляд в.о. директора коледжу Соломяній Т.В..
14.06.2021 року в.о. директора коледжу Соломяною Т.В. було видано розпорядження № 13-р про надання письмових пояснень ОСОБА_1 , яким було створено комісію у складі: соціального педагога ОСОБА_8 , секретаря-друкарки ОСОБА_9 . Даним розпорядженням секретаря-друкарки ОСОБА_10 було зобов'язано вручити ОСОБА_1 листа від 14.06.2021 року вих. № 01-14/204 про надання в термін до 15.06.2021 року письмових пояснень щодо відсутності на роботі (робочому місці) 11.06.2021 р. ОСОБА_1 поставити свій підпис про отримання та ознайомлення зі змістом вказаного листа відмовився, про що вказаною комісією було складено акт № 30 від 14.06.2021 р. «Про відмову ОСОБА_1 підписувати лист № 01-14/204 від 14.06.2021 р.».
15.06.2021 року ОСОБА_1 письмових пояснень щодо своєї відсутності 11.06.2021 року самостійно в.о. директору коледжу Соломяній Т.В. не надав. Внаслідок чого, в.о. директор коледжу Соломяна Т.В. 15.06.2021 року видала розпорядження № 14-р, яким зобов'язала старшого інспектора з кадрів ОСОБА_3 отримати від заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 письмові пояснення, щодо причин відсутності його на роботі 11.06.2021 року протягом 6 год. 40 хв. підсумково, а саме: з 8 год. 00 хв. і до 8 год. 40 хв. та з 10 год. 00 хв. і до кінця робочого дня - 16 годин 30 хвилин.
15.06.2021 року старший інспектор з кадрів ОСОБА_3 разом з комісією, створеною розпорядження № 14-р від 15.06.2021 року, завітала до робочого кабінету заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 з пропозицією надати письмові пояснення. Проте ОСОБА_1 письмові пояснення або будь-яких документи на підтвердження поважності причин своєї відсутності на робочому місці 11.06.2021 року надавати відмовився, виштовхав старшого інспектора з кадрів ОСОБА_3 зі свого робочого кабінету із застосуванням фізичної сили, що підтверджується відеозаписом (додається) та складено відповідний акт від 15.06.2021 року. В результаті застосування заступником директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 фізичної сили до старшого інспектора з кадрів ОСОБА_3 їй були нанесені легкі тілесні ушкодження, про що було порушено кримінальне провадження № 12021046710000177 (додається).
16.06.2021 року в.о. директора коледжу Соломяною Т.В. розпорядженням № 15-р було зобов'язано комісію з перевірки дотримання працівниками коледжу трудової дисципліни здійснити перевірку присутності працівників коледжу на своїх робочих місцях станом на 11.00 годину та 16.00 годину 16.06.2021 року.
В результаті здійсненої перевірки щодо фактичної наявності працівників Криворізького технічного коледжу НМетАУ на робочих місцях у навчальному корпусі, лабораторному корпусі, на території коледжу у гуртожитку та на території гуртожитку станом на 11 год. 00 хв. та 16 год. 00 хв. 16.06.2021 року було встановлено, що заступник директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 16.06.2021 року був відсутнім на робочому місці протягом 4 годин 50 хвилин, сумарно, а саме - з 8 год. 00 хв. до 11 год. 45 хв., з 15 год. 25 хв. і до кінця робочого дня - 16 годин 30 хвилин, про що комісією складено Акт № 32 та доповідну записку на ім'я в.о. директора коледжу Соломяній Т.В.
17.06.2021 р. в.о. директора коледжу Соломяною Т.В. було видано розпорядження № 16-р про надання письмових пояснень ОСОБА_1 , яким було створено комісію у складі: завідувачки технологічним відділенням ОСОБА_13, лаборанта ОСОБА_11 та секретаря-друкарки ОСОБА_10 . Даним розпорядженням секретаря-друкарки ОСОБА_10 було зобов'язано вручити ОСОБА_1 листа від 17.06.2021 р. № 01-14/208 в якому йому було запропоновано ОСОБА_1 в термін до 17.06.2021 року, надати письмові пояснення щодо причин його відсутності на роботі (робочому місці) 16.06.2021 р. Проте ОСОБА_1 поставити свій підпис про отримання та ознайомлення зі змістом вказаного листа та відмовився надати пояснення щодо самовільного залишення робочого місця та не надав будь-яких документів на підтвердження поважності причин його відсутності на робочому місці, про що складено акт від 17 червня 2021 «Про відмову ОСОБА_1 підписувати листи від 17.06.2021 р. № 01-14/208, № 01-14/209 та давати письмові пояснення». Факт відмови заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 надати пояснення щодо причин своєї відсутності на роботі (робочому місці) 16.06.2021 року також підтверджується відеозйомкою.
22.06.2021 року наказом директора коледжу Китач О.І. № 51-од було створено комісію щодо розгляду питання стосовно встановлення поважності причин відсутності заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 на робочому місці 11.06.2021 року та 16.06.2021 року.
Комісією щодо розгляду питання стосовно встановлення поважності причин відсутності працівника на робочому місці, визнано факт відсутності заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 на роботі (робочому місці) 11.06.2021 р. (протягом 6 годин 40 хвилин, сумарно, а саме - з 8 год. 00 хв. до 8 год. 40 хв., з 10 год. 00 хв. і до кінця робочого дня - 16 годин 30 хвилин) та 16.06.2021 року (протягом 4 годин 50 хвилин, сумарно, а саме - з 8 год. 00 хв. до 11 год. 45 хв., з 15 год. 25 хв. і до кінця робочого дня - 16 годин 30 хвилин) без поважних причин. Відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 11.06.2021 р. та 16.06.2021 р. визнано прогулами, про що складено протокол від 22.06.2021 року.
На підставі вказаного протоколу від 22.06.2021 року факт відсутності заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 на роботі (робочому місці) 11.06.2021 р. (протягом 6 годин 40 хвилин, сумарно, а саме - з 8 год. 00 хв. до 8 год. 40 хв., з 10 год. 00 хв. і до кінця робочого дня - 16 годин 30 хвилин) та 16.06.2021 року (протягом 4 годин 50 хвилин, сумарно, а саме - з 8 год. 00 хв. до 11 год. 45 хв., з 15 год. 25 хв. і до кінця робочого дня - 16 годин 30 хвилин) без поважних причин було відображено в табелі обліку використання робочого часу за червень 2021 року, а саме - 11.06.2021 року відпрацьовано 1,3 години робочого часу, 16.06.2021 року відпрацьовано 3,2 години робочого часу (додається).
23.06.2021 року до профспілкового комітету ПО ПМГУ «Працівників Криворізького технічного коледжу» було направлено Подання (вих. №217) про надання згоди на звільнення заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 за п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Профспілковий комітету ПО ПМГУ «Працівників Криворізького технічного коледжу» своїм листом від 23.06.2021 року повідомив адміністрацію Криворізького технічного коледжу НМетАУ про те, що заступник директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 з 04.03.2020 року не є членом профспілки з ПО ПМГУ «Працівників Криворізького технічного коледжу», а тому профспілка не має правих підстав для надання або не надання згоди на звільнення чи не звільнення ОСОБА_1 з роботи.
На підставі зібраних матеріалів щодо відсутності заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 на роботі (робочому місці) 11.06.2021 р. (протягом 6 годин 40 хвилин, сумарно, а саме - з 8 год. 00 хв. до 8 год. 40 хв., з 10 год. 00 хв. і до кінця робочого дня - 16 годин 30 хвилин) та 16.06.2021 року (протягом 4 годин 50 хвилин, сумарно, а саме - з 8 год. 00 хв. до 11 год. 45 хв., з 15 год. 25 хв. і до кінця робочого дня - 16 годин 30 хвилин) без поважних причин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, ОСОБА_1 01.07.2021 року було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з 01.07.2021 року, про що складено наказ № 51-к.
Копію наказу № 51-к від 01.07.2021 року ОСОБА_1 отримав, але свій підпис про ознайомлення з вказаним наказом і його отримання поставити відмовився, про що складено акт. Факт ознайомлення ОСОБА_1 з наказом № 51-к від 01.07.2021 року та вручення йому цього наказу підтверджується також відеозйомкою.
01.07.2021 року бухгалтерією було проведено з ОСОБА_1 остаточний розрахунок у розмірі 7 957,54 грн., з них:
- компенсація невикористаної щорічної відпустки у розмірі 6 663,00 грн. за 30 календарних днів, що наведено у бухгалтерській довідці від 18.08.2021р. №01-14/285, наданої відповідачем разом із відзивом на позовну заяву;
- оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності згідно листа непрацездатності № 277275 у розмірі 1 139,30 грн.
Крім того, щодо виплати позивачу оплати наступних 8 днів згідно листа непрацездатності № 277275, встановлено, що страхові виплати та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а за період починаючи із 6 робочого дня проводяться за рахунок Фонду соціального страхування України (ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Крім того, щодо виплати позивачу вихідної місячної допомоги відповідно до положень колективного договору, то приписами діючого колективного договору закладу, в якому працював позивач не передбачено виплату вихідної місячної допомоги працівникам Коледжу у разі їх звільнення за п.4 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Прогул є дисциплінарним проступком, до звільнення з цієї підстави застосовується положення статей 147, 148, 149 КЗпП України.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Порушення трудової дисципліни це невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
У справі № 761/33628/16 (провадження № 61-37447св18) за позовом працівника до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (постанова від 22.05.2020 р.) Верховний Суд надавав правову оцінку ситуації щодо звільнення за прогул та зазначив, якщо працівник відмовляється надавати письмові пояснення, то доказом дотримання вимог щодо отримання письмових пояснень можуть бути зокрема акти про відмову від дачі пояснень, тощо.
Судом встановлено, що, відповідно до п. 1.6. Посадової інструкції заступника директора з адміністративно-господарської діяльності, безпосереднім керівником позивача в Криворізькому технічному коледжі Національної металургійної академії України є директор Коледжу. Директор коледжу виконує організаційно-розпорядчі функції щодо забезпечення діяльності Коледжу, в тому числі приймає рішення та видає накази про звільнення працівників Коледжу. Здійснювати перевірки в підрозділах коледжу з питань трудової дисципліни і додержання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку та повідомляти керівника коледжу про виявленні порушення належить до компетенції старшого інспектора з кадрів.
Доповідні записки стосовно відсутності заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 на роботі (робочому місці) 11.06.2021 р. (протягом 6 годин 40 хвилин, сумарно, а саме - з 8 год. 00 хв. до 8 год. 40 хв., з 10 год. 00 хв. і до кінця робочого дня - 16 годин 30 хвилин) та 16.06.2021 року (протягом 4 годин 50 хвилин, сумарно, а саме - з 8 год. 00 хв. до 11 год. 45 хв., з 15 год. 25 хв. і до кінця робочого дня - 16 годин 30 хвилин) складались або старшим інспектором з кадрів ОСОБА_3 , яка діяла в межах повноважень визначених п.п. 4.13, 5.1.3. посадової інструкції або повноважною комісією, створеною розпорядженням керівника коледжу. Отже, доповідні записки складені стосовно відсутності заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 на роботі (робочому місці) 11.06.2021 р. (протягом 6 годин 40 хвилин, сумарно, а саме - з 8 год. 00 хв. до 8 год. 40 хв., з 10 год. 00 хв. і до кінця робочого дня - 16 годин 30 хвилин) та 16.06.2021 року (протягом 4 годин 50 хвилин, сумарно, а саме - з 8 год. 00 хв. до 11 год. 45 хв., з 15 год. 25 хв. і до кінця робочого дня - 16 годин 30 хвилин) складені повноважними представниками, в межах їх повноважень, а тому є легітимними.
23.06.2021 року відповідач, в особі директора, звернувся до Голови профспілкового комітету ПО ПМГУ «Працівників Криворізького технічного коледжу» Клочек Н.Д. з поданням вих. № 217 про отримання згоди на звільнення ОСОБА_1 за п.4 ст. 40 КЗпП України. Голова Профспілкового комітету ПО ПМГУ «Працівників Криворізького технічного коледжу» своїм листом б/н від 23.06.2021 року повідомив, що заступник директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 не є членом профспілки з ПО ПМГУ «Працівників Криворізького технічного коледжу», а тому профспілковий комітет відмовився розглядати подання керівництва Коледжу про звільнення ОСОБА_1 .
Приписами ст. 43-1 КЗпП України імперативно визначено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках … звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.
Отже, в даному випадку, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 на момент його звільнення не був членом профспілкової організації, що діє в Коледжі, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації є таким, що відповідає приписам діючого законодавства.
Суд вважає, що відповідачем Криворізьким технічним коледжем Національної металургійної академії України в повному обсязі було виконано вимоги ст.ст. 148, 149 КЗпП України, а саме до застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення Відповідач зажадав від Позивача письмові пояснення, для об'єктивного з'ясування поважності причин відсутності на роботі (робочому місці) Позивача. Однак, Позивач будь-які пояснення своєї відсутності на роботі (робочому місці) 11.06.2021 року та 16.06.2021 року Відповідачу не надав.
Дисциплінарне стягнення було застосована відповідачем безпосередньо за виявленням проступку, не пізніше одного місяця з дня його виявлення
При обранні виду стягнення відповідач враховував ступінь тяжкості вчиненого проступку позивачем, заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу позивача.
Тобто, відповідачем були в повному обсязі виконані вимоги законодавства щодо додержання порядку застосування дисциплінарного стягнення до працівника, а тому доводи відповідача щодо невиконання КТК НМетАУ вимог трудового законодавства щодо його звільнення, є безпідставними та спростовуються вищезазначеними обставинами, підтвердженими матеріалами справи.
Так, враховуючи вищевикладене та той факт, що ОСОБА_1 11.06.2021 року та 16.06.2021 року скоїв дисциплінарні проступки у вигляді прогулів без поважних причин, КТК НМетАУ наказом № 51-к від 01.07.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » звільнив позивача з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. В цей же день позивач був ознайомлений зі змістом вказаного наказу та отримав його копію, що підтверджено комісійним актом від 01.07.2021 року та відеозйомкою, що міститься у матеріалах справи, оскільки позивач відмовився підтверджувати власним підписом вказані обставини.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що, враховуючи той факт, що на момент скоєння дисциплінарних проступків у вигляді прогулів 11.06.2021 року та 16.06.2021 року та на момент звільнення з роботи - 01.07.2021 року, ОСОБА_1 не був членом профспілки ПО ПМГУ «Працівників Криворізького технічного коледжу», тому розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, відповідно до приписів ст. 43-1 КЗпП України, допускається без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Позивач у позові зазначає, що факт його присутності на роботі (робочому місці) 11.06.2021 року та 16.06.2021 року підтверджується створеними службовими документами, які він долучив до позову, а факт його відсутність на роботі (робочому місці) 11.06.2021 року та 16.06.2021 року повинен бути зафіксований стаціонарними відеокамерами встановленими в приміщенні Коледжу.
Однак суд зазначає, що вказані доводи є безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.
В ході судового розгляду справи встановлено, що в приміщеннях відповідача дійсно станом на сьогоднішній день ведеться відеоспостереження стаціонарними відеокамерами, але відеоспостереження стаціонарними відеокамерами в приміщеннях відповідача було впроваджено лише з 22.06.2021 року, про щов матеріалах справи є розпорядження № 49-од. Тобто, на дати (11.06.2021 року та 16.06.2021 року) скоєння дисциплінарних проступків позивачем у вигляді прогулів відеоспостереження стаціонарними відеокамерами в приміщеннях відповідача запроваджено не було. Більш того, жодним нормативно-правовим актом не передбачена обов'язкова фіксація засобами відеотехніки такого дисциплінарного проступку працівника, як прогул. В даному випадку факт скоєння позивачем 11.06.2021 року та 16.06.2021 року дисциплінарного проступку у вигляді прогулу зафіксовано доповідними записками та актами, складеними працівниками Коледжу в межах їх повноважень.
Суд критично оцінює надані позивачем в додатку № 6 до позову роздруківки бланків відомості-дефектів та плану-графіку зроблені для перевірки та затвердження технічним директором КТФК УДУНіТ. Так, надані позивачем роздруківки не є належним та допустимим доказом, того що вони створені позивачем 11.06.21 року або 16.06.21 року на його робочому місці, а саме:
- з даних роздруківок не зрозумілі ні дата ні час їх створення;
- з наданих роздруківок не вбачається ні автор створення ні електронний пристрій, на якому їх створено;
- дані роздруківки не містять ознак документу;
- з даних роздруківок не зрозуміло кого вони стосуються;
- з наданих роздруківок не зрозуміло, що означає абревіатура КТФК УДУНіТ, про яку юридичну особу йде мова і як вони стосуються відповідача або позивача.
Звільнення позивача за пунктом 4 статті 40 КЗпП України проведено наказом відповідача від 01 липня 2021 року у зв'язку з прогулами, допущеними позивачем без поважних причин, що мали місце 11 червня 2021 року та 16 червня 2021 року.
За змістом вказаного наказу підставами для звільнення позивача саме за пунктом 4 статті 40 КЗпП України доповідна записка старшого інспектора ОСОБА_3 від 11.06.2021 року, доповідна записка завідувачки господарством Захаренкової Г.І. від 11.06.2021 року, доповідна записка виконуючої обов'язки завідуючої гуртожитком Зайковської Т.В. від 11.06.2021 року, Акт відсутності на робочому місці (приміщенні, території) у робочий час ОСОБА_1 № 29 від 11.06.2021 року, доповідні записки комісії з перевірки дотримання працівниками Коледжу трудової дисципліни № 04-64/32 від 11.06.2021 року та № 04-64/33 від 16.06.2021 року, Акт № 32 від 16.06.2021 року «Про наявність працівників Криворізького технічного коледжу НМатАУ (крім викладачів) на робочих місцях станом на 16.06.2021 року», Акти про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо своєї відсутності на роботі (робочому місці) № 31 від 15.06.2021 року та № 33 від 17.06.2021 року, Протоколу комісії щодо розгляду питання стосовно встановлення поважності причин відсутності працівників на робочому місці від 22.06.2021 року та відеозйомки щодо відмови заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 надавати письмові пояснення щодо поважності причин своєї відсутності на роботі (робочому місці).
Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такі заходи стягнення як догана або звільнення.
Пунктом четвертим частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
При розгляді даної категорії справ, надання доказів суду поважності причин відсутності на роботі є процесуальним обов'язком позивача.
Саме таку правову позицію сформував Верховний Суд у своєму рішенні від 17.10.2019 року у справі № 761/23477/16-ц.
Таким чином, у пункті 4 статті 40 КЗпП України встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.
Факти прогулу позивача 11 червня 2021 року та 16 червня 2021 року підтверджуються наданими відповідачем та дослідженими судами під час розгляду справи доказами, зокрема, доповідними записками, Актом відсутності на робочому місці (приміщенні, території) у робочий час ОСОБА_1 , Актами про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо своєї відсутності на роботі (робочому місці), Протоколом комісії щодо розгляду питання стосовно встановлення поважності причин відсутності працівників на робочому місці від 22.06.2021 року та відеозйомками щодо відмови заступника директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_1 надавати письмові пояснення щодо поважності причин своєї відсутності на роботі (робочому місці), складеними службовими особами відповідача.
Належність і допустимість вказаних доказів позивачем під час розгляду справи не спростовано, поважність причин відсутності на роботі 11 червня 2021 року та 16 червня 2021 року не доведено, що у вказаній справі було його процесуальним обов'язком.
Отже, позивач допустив прогул без поважних причин, що є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Враховуючи, що судом встановлено відсутність порушень процедури звільнення з роботи ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 за п.4 ст.40 КЗпП України здійснено роботодавцем з дотриманням вимог трудового законодавства при вивільненні працівників.
У зв'язку з відсутністю підстав для поновлення на роботі ОСОБА_1 не підлягають задоволенню і позовні вимоги останнього про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно зі статтею 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому поновлено на роботі може бути лише працівника, якого звільнено незаконно, з порушенням процедури звільнення чи за межами підстав, передбачених законом чи договором, або за відсутності підстав для звільнення.
Суд вважає, що позивачем не доведено підстав для поновлення на роботі, оскільки оспорюваний наказ про припинення трудового договору з позивачем, відповідачем прийнято відповідно до підстав та порядку визначеному КЗпП України.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Так як суд не вбачає підстав для поновлення позивача на роботі, оскільки твердження щодо незаконного звільнення не знайшли свого підтвердження в суді, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає.
Підсумовуючи все вищенаведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, котрі не викликають сумніву, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки звільнення позивача було проведено відповідно до вимог трудового законодавства за наявності правових підстав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
Беручи до уваги вищевикладене, суд прийшов до переконання, що судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 8, 43 Конституції України, ст.ст.5-1,36,40, 41,43-1,139,140,147-149,232 ст.ст.2, 3,4,5,12-13,76-82,89,141, 213,259,263-265 ЦПК України, суд -
В позові ОСОБА_1 до Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України, третя особа директор Криворізького технічного коледжу Національної металургійної академії України Китач Олена Ігорівна про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя: Н. А. Літвіненко