Справа № 559/3280/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Федорова Л. П.
Провадження № 22-ц/802/1081/21 Категорія: 39 Доповідач: Бовчалюк З. А.
22 вересня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Карпук А.К.,Федонюк С.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Вакіної Д.О.,
представника позивача Домальчука Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 листопада 2014 року,
У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором № 107/08/К-Ф від 25 червня 2008 року, укладеним Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» з ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 25.06.2008 року між ВАТ АБ "УкргазБанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №107/08/К-Ф, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 150000 доларів США з 25.06.2008 року по 23.06.2028 року із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 14,8 % річних. Відповідач порушує зобов'язання за кредитним договором, не дотримується графіку повернення кредиту.
25.05.2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено, в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, договір поруки №107/08К-Ф. Згідно договору поруки, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань по кредитному договору.
Відповідно до п.2.1 договору поруки у випадку невиконання Позичальником зобов'язань по кредитному договору, Кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов'язань по кредитному договору до Позичальника таабо Поручителя.
14.08.2014 року поручителю було направлено письмову вимогу про усунення порушень та виконання зобов'язань по кредитному договору .
25.06.2008 року між банком та ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором було укладено договір поруки №107/08 1-Ф, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу за реєстровим номером 2489. Відповідно до п.3.3.4.2 договору іпотеки не пізніше ніж за 3 календарні дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначених договором страхування, сплачувати такі платежі та не пізніше ніж за 1 календарний день граничного строку сплати чергових страхових визначених договором страхування, надавати Іпотекодержателю докази таких сплат. На даний момент предмет іпотеки не застраховано, дія останнього договору страхування закінчилася 26.06.2009 року.
Згідно п.3.3.4 п.4.2 договору іпотеки за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки передбачено штраф у розмірі 5 % від заставної вартості предмета іпотеки - 51155,00 грн.
Станом на 4.09.2014 року сума заборгованості за кредитним договором становить: 103750,90 дол. США; прострочена заборгованість по кредиту - 2361,65 дол. США; заборгованість по процентах - 1 508,01 дол. США; прострочена заборгованість по нарахованих процентах - 5284,23 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 15 889,47 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 22 556,90 грн.; штраф за порушення умов договору іпотеки - 51155,00 грн. всього 112903,89 дол. США та 89601,37 грн.
Просить стягнути солідарно З ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на його користь заборгованості за кредитним договором становить: 103750,90 дол. США; прострочена заборгованість по кредиту - 2361,65 дол. США; заборгованість по процентах - 1 508,01 дол. США; прострочена заборгованість по нарахованих процентах - 5284,23 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 15 889,47 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 22 556,90 грн.; штраф за порушення умов договору іпотеки - 51155,00 грн. всього 112903,89 дол. США та 89601,37 грн.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 листопада 2014 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", заборгованість по кредитному договору в розмірі 112903,89 доларів США та 38446,37 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк", штраф в розмірі 51155,00 грн. за невиконання умов договору іпотеки.
Вважаючи рішення суду незаконним, ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Вказує, що розглядаючи справу, суд проігнорував вимоги ст. 212-215 ЦПК України, що були чинні на час ухвалення рішення. Суд в своєму рішенні зазначив, що 14.08.2014 року банк направив відповідачу-2 письмову вимогу про усунення порушень та виконання зобов'язань за кредитним договором. Однак, суд не дослідив вимоги даної претензій, не перевірив, що претензія була направлена виключно позичальнику, а не поручителю. Жодної вимоги до поручителя дана претензія не містить. В матеріалах справи відсутні будь-які поштові підтвердження про прийняття поручителем від кредитора відправлень. Висновки суду про наявність підстав для стягнення з поручителя кредитної заборгованості передчасні. За п.п. 5.1, 5.2 Договору поруки даний договір набуває законної сили з моменті підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов'язання позичальника за кредитним договором. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя. В п. 6.6. Договору поруки зазначено, що необхідним та достатнім доказом надіслання кредитором письмового повідомлення поручителю є поштова квитанція про прийняття поручителем поштових відправлень від кредитора. Умови кредитного Договору передбачали виконання зобов'язань боржника по поверненню коштів шляхом внесення періодичних платежів в сумі 625 дол. США щомісячно, тому строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя повинен обчислюватись з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Отже з часу прострочення несплаченої заборгованості після шестимісячного терміну кредитор не може пред'явити вимогу до поручителя. Зазначає, що згідно рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12.12. 2013 року вона розірвала шлюб з відповідачем-1 ОСОБА_1 і з того часу проживає в м. Рівне. Про те, що розглядається справи за позовом Банку до неї як поручителя вона взагалі нічого не знала. Про це свідчать матеріали справи. З наведених підстав просить скасувати рішення в частині задоволення позову до ОСОБА_2 і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні вимог банку до ОСОБА_2 .
Постановою Рівненського апеляційного суду Рівненської області від 16 квітня 2019 року з урахуванням ухвали Рівненського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 27 листопада 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором № 107/08/К-Ф від 25 червня 2008 року та в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судових витрат скасовано.
В задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 107/08/К-Ф від 25 червня 2008 року відмовлено.
Стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 663,70 грн.
Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 червня 2021 року постанову Рівненського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року в частині позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Розпорядженням Рівненського апеляційного суду від 30 червня 2021 року цивільну справу за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 листопада 2014 року, передано на розгляд Волинському апеляційному суду.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити.
З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2008 року було укладено кредитний договір №107 /08/К- Ф між банком та відповідачем ОСОБА_1 про надання кредиту. Відповідно до п.1.1. договору банк надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 150000 доларів США. Кредит надавався на строк з 25.06.2008 року по 23 червня 2028 року або по день визначений в п.1.5 та/або в п.3.3.11 цього договору із сплатою процентів за користування кредитом виходячи із 14,8 % річних.
Пунктом 3.3.3 кредитного договору передбачено порядок та строки повернення кредитних коштів позичальником, який зобов'язаний щомісячного з 1-го по 10-те число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, вносити платіж в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого кредиту, що становить 625,00 доларів США.
25.06.2008 року було укладено договір поруки №107/08/П-Ф за яким ОСОБА_2 поручається перед кредитором за виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань по кредитному договору №107/08/К-Ф. Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань по договору, що зазначено в п.1.2 договору поруки.
Відповідно до п.1.3 договору поруки поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж об'ємі що і позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пеня) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у повному обсязі.
В п. 2.1 договору поруки зазначено, що у випадку невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору, кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов'язання по кредитному договору до позичальника таабо поручителя.
Відповідно до п.2 .2 договору поруки поручитель зобов'язаний не пізніше 2 днів з дати письмової вимоги перерахувати суму заборгованості, позичальника за кредитним договором на рахунки, на яких враховується заборгованість позичальника у АП "Укргазбанк" (а.с.11-12 ).
25.08.2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №107/08/1-Ф посвідчений нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу за реєстровим номером 2489.
Відповідно до п.3.3.4.2 договору іпотеки відповідач не пізніше ніж за 3 календарні дні до граничного строку сплатити чергових страхових платежів визначених договором страхування, сплачувати такі платежі та не пізніше ніж за 1 календарний день до граничного строку сплати чергових страхових платіж, визначених договором страхування, надавати Іпотекодержателю докази таких сплат, дія останнього договору страхування закінчилася 26.06.2009року.В п.3.3.4, п.4.2 договору іпотеки №107/08/1-Ф від 28.06.2008 року вказано, що за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки передбачено штраф у розмірі 5 % від заставної вартості предмета (1023100,00 грн.) - 51155,00 грн.
З довідки розрахунку встановлено, що сума заборгованості станом на 4.09.2014 року становить 112903,89 дол. США та 89601,37 грн., яка складається з суми кредиту:103750,90 дол. США; прострочена заборгованість за кредитом 2 361,65 доларів США; заборгованість по процентах - 1 508,01 дол. США; прострочена заборгованість по нарахованих процентах - 5 284,23 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту 15889,47 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів 22 556,90 грн.; штраф за порушення умов договору іпотеки - 51 155,00 грн.(а.с.59-62).
14 серпня 2014 року ПАТ АБ «Укргазбанк» позичальнику ОСОБА_1 направило претензію про повернення заборгованості по кредиту. Копія претензії для позичальника направлена поручителю ОСОБА_2 ..
Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення виконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Правові наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з частинами першою та другою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що законодавець передбачив три способи визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги).
Зважаючи на викладене, строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі спливом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не вправі.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію такого виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки необхідно розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак й в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Керуючись положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України, необхідно зробити висновок, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
Таким чином, закінчення строку, встановленого договором поруки, так само, як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся до суду з позовом до поручителя.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
Із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).
У договорі поруки № 107/08/П-Ф від 25 червня 2008 року у п. 5.1, п. 5.2 передбачено, що цей договір набуває юридичної сили з моменту підписання сторонами та діє до припинення забезпеченого ним зобов'язання Позичальника за кредитним договором. Порука також припиняється, якщо Кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов'язання Позичальника за кредитним договором не пред'явить вимоги до Поручителя. Якщо строк виконання зобов'язання не зазначений або визначений моментом вимоги то відповідальність Поручителів перед Кредитором припиняється після закінчення одного року з дня укладення цього договору.
Відповідно до п. 3.3.3. Кредитного договору № 107/08/К-Ф від 25 червня 2008 року, повернення суми кредиту здійснюється на рахунок № ……….. відкритий в доларах США у Рівненській філії ВАТ АБ «Укргазбанк», щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця наступного за місяцем отримання кредиту в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого Кредиту, що становить 625 доларів США, а останній платіж сплачується не пізніше 25 червня 2028 року.
За пунктом 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за Кредитною угодою в тому ж розмірі, що і боржник.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, оскільки договором кредиту передбачено, що чергові платежі позичальник повинен був здійснювати кожного місяця, то з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.
У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання відповідно до положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18), відповідно до якого строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов'язанням.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1599цс15, з огляду на положення частини четвертої статті 559 ЦК України під час вирішення справи про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів суд повинен перевірити наявність правових підстав для такого стягнення з урахуванням вимог цієї норми. При цьому звернення особи до суду з позовом про визнання поруки припиненою на підставі статті 559 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 перестав виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом в сумі 625 доларів США 11 жовтня 2013 року, а по процентах з 30 квітня 2014 року ( останній платіж на суму за процентами 1371 ) тому з 30 квітня 2014 року у нього утворилась заборгованість за кредитним договором. Банк з позовом до суду до основного боржника і поручителя звернувся 13 жовтня 2014 року, що підтверджується відтиском штампу суду першої інстанції на позовній заяві (Том І а.с. 1).
Враховуючи те, що банк звернувся із позовом до поручителя в межах шести місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання, апеляційний суд дійшов висновку, що порука ОСОБА_2 згідно договору поруки № 107,08/п-ф від 25 червня 2008 року не припинилась.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про підставність позовних вимоги в частині солідарного стягнення з боржника та поручителя заборгованості за кредитною угодою № 107/08/К-Ф від 25 червня 2008 року в частині заборгованості за тілом кредиту та нарахованих відсотках за його користування. З наданого позивачем розрахунку існуючої заборгованості за кредитним договором вбачається, що в період 3 08.04.2014 року по 07.10.2014 року за кредитним договором, що укладений ОСОБА_1 , утворилась заборгованість по сплаті тіла кредиту в сумі 2986.65 дол США., та 7905, 69 дол США - нараховані відсотки.
Стягуючи нараховану пеню за неналежне виконання боржниками грошового зобов'язання, поза увагою суду першої інстанції залишилась заява відповідача ОСОБА_2 про застосування наслідків пропущення строку позовної давності за вказаними вимогами. З наданого позивачем розрахунку, вбачається, що нарахована пеня за період з 08.04.2014 року по 07.10.2014 року складає 11 862 грн 99 коп з яких: 4000,88 грн пеня за несвоєчасне погашення кредиту та 7862,11 грн пеня за несвоєчасну сплату процентів. Таким чином, саме 11 862 грн 99 коп нарахованої пені підлягають до солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Пеня в сумі 26583,38 грн має бути стягнута одноосібно з боржника ОСОБА_1 ..
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення кредитної заборгованості, виклавши перший абзац резолютивної частини в редакції цієї постанови.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 382,384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 27 листопада 2014 року змінити, виклавши перший абзац резолютивної частини в такій редакції:
«Позов задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" ( ЄДРПОУ 23697280), заборгованість по кредитному договору № 107/08/к-ф від 25 серпня 2008 року у розмірі 112904,79 доларів США, з них : 106112,55 доларів США - тіло кредиту та 6792,24 доларів США нарахованих відсотків, а також - 11862,99 гривень пені. Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) в користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (ЄДРПОУ 23697280) 26583, 38 гривень пені.».
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий:
Судді: