Справа № 758/12571/21
24 вересня 2021 року суддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М. , розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зоріна Світлана Миколаївна про визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 31/100 частину квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що у разі задоволення позову відчуження оспорюваного майна може унеможливити виконання рішення суду.
Вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно є необхідним та співмірним з заявленими в позовній заяві вимогами.
На підставі викладеного, позивач просив заяву задовольнити.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.
Встановлено, що предметом спору визнання права власності на 31/100 частину квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що наявні усі передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на 31/100 частину квартири АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 152,153, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зоріна Світлана Миколаївна про визнання права власності - задовольнити.
Накласти арешт на 31/100 частину квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 42606180000
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зоріна Світлана Миколаївна, АДРЕСА_4
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
СуддяМ. М. Головчак