Провадження № 33/4820/592/21
Справа № 673/692/21 Головуючий в 1-й інстанції Дворнін О. С.
Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП Доповідач Федорова Н.О.
29 вересня 2021 року м.Хмельницький
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретарів судового засідання Якимець М.О., Купельської Н.П., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Довгаля П.С., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 червня 2021 року, -
Постановою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 червня 2021 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , не працює,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.1732 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. 00 коп. судового збору.
За постановою суду, 29 травня 2021 року приблизно об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_1 , умисно вчинила домашнє насильство щодо дочки ОСОБА_2 психологічного характеру, яке полягало у висловлювані образ нецензурною лайкою, та економічного характеру, яке виразилось у позбавленні житла, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Такими діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає постанову суду першої інстанції незаконною, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд першої інстанції не повідомив її про час та місце розгляду справи, чим порушив її право на захист.
На думку апелянта, докази, наявні у матеріалах справи, є неналежними та недопустимими.
Суд не врахував, що конфлікти із ОСОБА_2 виникають через поділ спадкового майна. Ініціатором конфліктів є потерпіла.
Крім того, протокол складено 31 травня 2021 року зі слів потерпілої.
Водночас, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що такий пропущений нею з поважних причин, оскільки вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи, а постанову отримала лише 21 серпня 2021 року.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 під час судового розгляду справи присутня не була, копію постанови від 14 червня 2021 року направлено на її адресу лише 02 серпня 2021 року, тобто поза межами строку, встановленого ст. 285 КУпАП. За таких обставин, ОСОБА_1 пропустила строк на апеляційне оскарження постанови суду з поважних причин, а тому його слід поновити.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Довгаля П.С. на підтримку апеляційної скарги з посиланням на зазначені в ній доводи, думку потерпілої ОСОБА_2 про законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Приписами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Проте, всупереч зазначених вимог закону, а також вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, судом при розгляді справи не вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів, з'ясування обставин, які мають суттєве значення для прийняття законного і правильного рішення.
Натомість, суд вказану справу розглянув формально, не дослідивши безпосередньо всі докази у судовому засіданні, зазначивши, що винність ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства психологічного та економічного характеру підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №524490 від 31.05.2021 року. При цьому, також вважав достатніми доказами, безпосередньо не дослідивши їх у судовому засіданні, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Крім того, зіславшись на дані документи, не вказав, що саме ними доводиться - подія, час, місце, спосіб, мотив, вина тощо.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно з п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Таким чином, протиправні дії особи можуть утворювати склад адміністративного правопорушення лише тоді, коли такими діями особи могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Якщо ж таких наслідків не настало, або не могло настати, дії особи не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Отже, обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є наявність наслідків, а саме: завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, або ж реальна можливість завдання вказаної шкоди.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що 29 травня 2021 року приблизно об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_1 , умисно вчинила домашнє насильство щодо дочки ОСОБА_2 психологічного характеру, яке полягало у висловлювані образ нецензурною лайкою, та економічного характеру, яке виразилось у позбавленні житла, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Однак, такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки не грунтуються на доказах, досліджених апеляційним судом.
Допитана апеляційним судом ОСОБА_1 пояснила, що проживає у будинку АДРЕСА_1 разом зі своєю донькою ОСОБА_2 та її сім'єю. Зазначений будинок належить на праві власності їй та чоловіку. Після смерті останнього у неї з донькою виник спір щодо поділу спадкового майна, у тому числі зазначеного будинку. Вона звернулась до суду із цивільним позовом, за яким ОСОБА_2 є відповідачем. У зв'язку з цим між ними часто виникають словесні конфлікти.
У судовому засіданні апеляційного суду потерпіла ОСОБА_2 надала такі ж пояснення та повідомила, що суперечки виникають між нею та матір'ю через поділ спадкового майна після смерті батька.
Отже, суд приходить до висновку, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує цивільно-правовий спір та суперечності щодо його вирішення.
Відомості, зазначені в акті обвинувачення - протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, ніяким чином не підтверджують, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно своєї доньки, яке б підпадало під вищенаведені критерії, зазначені у ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про завдання ОСОБА_1 шкоди психічному здоров'ю своїй доньці ОСОБА_2 в ході конфлікту між ними. Зокрема, немає відомостей про те, що в результаті зазначеного ОСОБА_2 зверталась за медичною допомогою, у тому числі до психолога, у зв'язку з отриманою шкодою своєму психологічному здоров'ю, що полягало у пригніченому стані потерпілої, душевних стражданнях, порушенні нормальної життєдіяльності, погіршенні можливостей реалізації нею своїх звичок і бажань, погіршенні відносин з оточуючими людьми і тому подібне.
Інших об'єктивних доказів, тобто інших фактичних даних, на основі яких апеляційний суд міг би встановити наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та її винність в його вчиненні, ні стороною обвинувачення, ні учасниками справи, які приймали в ній участь, апеляційному суду надано не було.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Положеннями п. 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 14 червня 2021 року скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Н.О. Федорова