Справа № 685/737/21
Провадження № 2/685/209/21
30 вересня 2021 року
Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в складі головуючої судді Бурлак Г.І.
з участю секретаря Ковальчука О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про позбавлення права користування житловим приміщенням
встановив:
позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про позбавлення права користування житловим приміщенням, мотивуючи його тим, що він є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 , зареєстрований та проживає там же. Крім нього у будинку зареєстровані відповідачі - його колишня дружина ОСОБА_2 та їх сини ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Відповідачі більше одного року за місцем реєстрації не проживають, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 14.05.2021. Через те, що в будинку зареєстровані відповідачі він не може здійснювати своє право користування та розпорядження своїм майном, тому для того, щоб зняти з реєстрації місця проживання відповідачів у його будинку він просить позбавити відповідачів права користування житловим будинком АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів на його користь судові витрати в розмірі 2908 грн.
Позивач в суд не з'явився, подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності.
Відповідачі про час та місце розгляду справи повідомлені згідно з ст.128 ЦПК України, до суду повернулися поштові конверти з судовими повістками надіслані відповідачам з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно, що підтверджується її підписом у рекомендованому повідомленні про вручення судової повістки, в суд не з'явилася, клопотань чи заяв не подала.
Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу виданого 27.07.2010 відділом РАЦС Теофіпольського РУЮ у Хмельницькій області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, актовий запис №7 від 24.01.2005. Згідно з довідкою Теофіпольської селищної ради про склад сім'ї від 14.05.2021 року в житловому будинку АДРЕСА_1 окрім позивача зареєстровані ОСОБА_2 , 1975 року народження (колишня дружина), ОСОБА_3 1997 року народження (син), ОСОБА_4 2002 року народження (син). Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 14.05.2021 року в житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстровані але не проживають з 24.01.2005 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , їх особистих речей у будинку не виявлено.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Частиною 1 та 4 статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням; до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.
За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Враховуючи, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не проживають у житловому будинку АДРЕСА_1 з січня 2005 року, спільного господарства з позивачем не ведуть, суд вважає за необхідне позбавити їх права користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Згідно ч.1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, окрім іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
В судовому засіданні встановлено, що позивач сплатив адвокату за послуги правової допомоги у справі 2000 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги, розрахунком витрат на професійну правничу допомогу та квитанцією №13 від 18 травня 2021 року. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача 2000 грн витрат на правничу допомогу.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 156 ЖК УРСР, ст.405 ЦК України, ст. 12, 81, 89, 265 ЦПК України, районний суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про позбавлення права користування житловим приміщенням задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 права користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 по 969,27 грн судових витрат ( в тому числі 302,67 грн судового збору та 666,60 грн витрат на правничу допомогу) з кожного.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через районний суд.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.
Головуюча