17.09.2021 Справа №2-4415/09
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря Свергун Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, -
ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі № 2-4415/09 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до СТ ТОВ «Білокриницьке», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своєї заяви зазначає, що 17 грудня 2008 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області було ухвалено рішення у справі № 2-7299/08 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до СТ ТОВ «Білокриницьке», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. З метою виконання вищезазначеного судового рішення 27.01.2009 було видано виконавчі листи.
29 червня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/42, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №010/09-01/217/07 від 17.07.2007 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та СГ ТОВ «Білокриницьке», перейшло до ПАТ «КІБ».
29 червня 2017 року між ПАТ «КІБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено Договір відступлення права вимоги №114/42-ДГ, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №010/09-01/217/07 від 17.07.2007 року перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія».
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 вересня 2018 року було замінено первісного стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Відповідно до акту про втрату документа від 30 червня 2017 року, зазначається, що у результаті сканування виконавчих листів, з метою їх подальшого направлення на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби, вони були пошкодженні копіювальним апаратом (принтером) - а саме розірванні та пошматовані. Таким чином, станом на теперішній час, зазначені виконавчі документи у непридатному стані для подальшого використання.
За сукупності наявних обставин, та те, що сума боргу не стягнута, виконавчий документ не виконаний ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» просить суд видати дублікат виконавчого листа про примусове виконання рішення суду № 2-7299/08 та поновити строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-7299/08.
Представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» в судове засідання не з'явився, подавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності, заяву підтримав в повному обсязі.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча про день та час розгляду заяви були повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду заяви, згідно вимог ч. 3 ст. 442 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву та додані в її обґрунтування документи і матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні заяви необхідно відмовити враховуючи наступне.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 грудня 2008 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до СТ ТОВ «Білокриницьке», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
27 січня 2009 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчі листи.
05 березня 2009 року ОСОБА_3 подав заяву про скасування заочного рішення суду від 17 грудня 2008 року.
24 березня 2009 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 грудня 2008 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до СТ ТОВ «Білокриницьке», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасовано та призначено справу до нового судового розгляду.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2009 року - позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Білокриницьке» та ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в собі Тернопільської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 58968 (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 26 (двадцять шість) коп. заборгованості за договором кредиту. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Білокриницьке» та ОСОБА_1 та на користь ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в собі Тернопільської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” 619,68 грн. в повернення плачених судових витрат, а саме по 309,84 грн. з кожного. Стягнуто з ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Тернопільської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_2 500 грн. в відшкодування вартості проведеної судово-почеркознавчої експертизи. Стягнуто з ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Тернопільської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_3 500 грн. в відшкодування вартості проведеної судово-почеркознавчої експертизи. В решті позову відмовлено.
29 травня 2018 року ТОВ "ФК "Довіра та Гарнатія" звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчих листах до відкриття виконавчого провадження. За результатами розгляду заяви ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 вересня 2018 року замінено Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю TOB «ФК «Довіра та гарантія» у виконавчих листах №2-7299/2008, виданих 27.01.2009 р. Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, відносно боржників - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , СГ ТОВ «Білокриницьке».
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Зазначене положення кореспондується та відображено у частині 1 статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв'язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Згідно правил частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Пунктом 17.4. Перехідних положень ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Таким чином, підставами для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата та звернення до суду до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, якщо його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Заяву про видачу дубліката виконавчого листа може бути подано до суду виключно до закінчення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, встановленого пунктом 1 частини першої статті 21 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на момент видачі виконавчих листів.
У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) сформульовано такий висновок: «стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України).
Разом з тим, заявник звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа 23 липня 2021 року, тобто поза межами строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, що у відповідності до пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК виключає підстави для задоволення заяви.
Крім того, суд зауважує, що заочне рішення суду від 17 грудня 2008 року у справі №2-7299/08 (дублікати виконавчих листів якого просить видати заявник та поновити строк пред'явлення їх до виконання), було скасоване ухвалою суду від 24 березня 2009 року. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2009 року позов задоволено частково.
Також, Суд звертає увагу на те, в матеріалах справи не має жодних доказів того, що на виконання рішення суду від 30 жовтня 2009 року, судом видавалися, а заявником натомість отримувалися виконавчі листи по справі №2-4415/09.
Доказів поважності причин пропуску такого тривалого строку пред'явлення виконавчого листа до виконання заявник суду не надав.
При цьому, заявник в своїй заяві просить суд, видати дублікати виконавчих листів та поновити строк для їх пред'явлення по справі №2-7299/08, заочне рішення в якій, як уже зазначалося вище, скасоване, а скасоване рішення не має ніяких наслідків.
Відповідно до матеріалів справи, судом не вбачається надання заявником належних та допустимих доказів, які свідчать про втрату виконавчого документа та наявність поважних причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Відповідно до частини 5 статті 15 чинної редакції Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Отже, заявник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», замінивши у виконавчому провадженні первісного стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», прийняв на себе свідомий ризик настання наслідків вчинення чи не вчинення дій у виконавчому провадженні первісним стягувачем до його заміни правонаступником.
Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст. ст.15,16,20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання, таким чином забезпечив рівність сторін виконавчого провадження.
Таким чином судовим розглядом не встановлена наявність поважних причин пропущення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, а тому суд відмовляє у його поновленні.
Відмова у поновленні строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання має наслідком і відмову у видачі його дублікату.
Керуючись ст.ст. 260, 354, 355, 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України ст.ст.1, 8, 11, 15 Закону України «Про виконавче провадження», п. 9, п. 17.4 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дня проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі через суд першої інстанції, у 15-денний строк з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії.
Повний текст ухвали виготовлено 22 вересня 2021 року.
Головуючий суддяВ. М. Позняк