Справа №700/560/21
Провадження №2/700/281/21
28 вересня 2021 року Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт.Лисянка цивільну справу №700/560/21, провадження №2/700/281/21 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 до виконавчого комітету Бужанської сільської ради с.Погибляк про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Бужанської сільської ради с. Погибляк про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Погибляк Лисянського (Звенигородського) району Черкаської області помер дід позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,87 га та належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №045291 від 27.09.2002 року. Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 та фактично прийняла спадщину, оскільки проживала зі спадкодавцем до його смерті.
05.08.2021 року, звернувшись до державного нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з пропущеним строком для прийняття спадщини та відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа. За таких обставин позивач, як єдиний спадкоємець, який фактично прийняв спадщину спільно проживаючи зі спадкодавцем до дня його смерті, просить визнати за нею право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 .
Позивач та представник позивача у підготовче судове засідання не з'явилися, представник позивача звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без участі представника, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.206 цього ж Кодексу.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане 05.09.2018 року.
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,87 га, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 045291 від 27.09.2002 року.
За життя ОСОБА_3 залишив заповіт, згідно якого все своє майно заповів на користь ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом від 15.09.2008 року, посвідченого секретарем Погибляцької сільської ради Лисянського (Звенигородського) району Черкаської області, зареєстрованого в реєстрі за №61.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 належним чином прийняла спадщину, оскільки проживала зі спадкодавцем ОСОБА_3 без реєстрації до дня його смерті та вели спільне господарство, про що свідчить довідка виконавчого комітету Бужанської сільської ради с.Погибляк та с.Дубина №114 від 05.08.2021 року.
З постанови державного нотаріуса Лисянської державної нотаріальної контори від 07.08.2021 року №1168/02-31, вбачається, що позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом із таких підстав: заявником пропущений строк для прийняття спадщини; правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1218, ч.1 ст.1225 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).
Згідно зі ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.
З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її діда - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1261,1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 200,206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 до виконавчого комітету Бужанської сільської ради с. Погибляк про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,87 га, кадастровий номер 7122880800:02:001:0608, розташовану в адміністративних межах Боярської сільської ради Звенигородського (Лисянського) району Черкаської області, яка на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №045291 виданого 27.09.2002 року належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В.Бесараб