Справа № 698/642/20
Провадження № 2/698/66/21
27 вересня 2021 р. смт Катеринопіль
Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Лазаренка В.В.
при секретарі судових засідань Гончар Т.О., Іщенко В.М.,
за участю позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми авансу,
22 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідачки суму грошових коштів у розмірі 170000 грн. в якості переданого авансу за будинок, суму судового збору у розмірі 1700 грн..
В обгрунтування позову, який уточнено щодо вартості будинку, посилалася на те, що між нею та відповідачкою домовлено про укладення договору купівлі-продажу будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 в розстрочку у зв'язку з чим позивачка передала ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 170000 грн., як аванс за будинок вартість якого становить 270000 грн.. Позивачка в зазначеному будинку почала ремонтні роботи, а 1 жовтня 2020 року її вигнали з будинку, змінили замки та виплачені кошти їй не повернули.
Відповідачка ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, оскільки вважає, що між нею та первісною позивачкою було досягнуто домовленості про купівлю-продаж будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 за ціною 280000 грн, яку було погоджено з ОСОБА_1 та останньою було сплачено завдаток в розмірі 130000 грн, а решту коштів 150000 грн ОСОБА_1 зобов'язувалася сплатити при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу будинку, але не пізніше 01.11.2018 року в зв'язку з чим їй було передано ключі від будинку. На вказану дату крім завдатку в розмірі 130000 гривень ОСОБА_1 іншу частину коштів за будинок не сплатила та почала ухилятися від нотаріального оформлення договору купівлі-продажу будинку, а згодом відмовилася від його купівлі і вимагала повернення сплаченого нею завдатку. На думку ОСОБА_2 порушення зобов'язання сталося з вини боржника тому завдаток залишається у кредитора відповідно до вимог ч. 1 ст. 571 ЦК України.
Представником відповідачки за зустрічним позовом адвокатом Власенко О.С. надано відзив на зустрічну позовну заяву відповідно до якого позивачка за первісним позовом не погодилась з викладеними обставинами в зустрічному позові, оскільки вважає, що договір купівлі-продажу не було виконано у зв'язку з діями позивачки за зустрічним позовом, а передані кошти відповідно до ст. 570 ЦПК України є авансом. Окрім того, вважає, що вимоги зустрічного позову в частині відшкодування майнової та моральної шкоди не підтверджені належними доказами.
Ухвалою суду від 17.02.2021 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 17.03.2021 року прийнято зустрічний позов до спільного провадження та здійснено перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні.
В судовому засіданні 27.09.2021 року позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимогидо ОСОБА_2 про стягнення суми авансу підтримала повністю з підстав, зазначених у позовній заяві та пояснила, що домовленість була про купівлю будинку за 270000 гривень в смт Катеринопіль, стара назва АДРЕСА_1, на даний час АДРЕСА_1 .
В судові засіданні 09.09.2021 року та 27.09.2021 року відповідачка по первісному позову та позивачка по зустрічному позову ОСОБА_2 , будучи належним чином сповіщена про час та місце судового засідання шляхом направлення викликів поштою, повторно не з'явилася, будь яких заяв та повідомлень до суду від неї не надходило.
За клопотанням позивачки ОСОБА_1 суд ухвалою від 27.09.2021 року у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України залишив без розгляду зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди у зв'язку з повторною неявкою позивача до суду.
Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Позивачка щодо заочного розгляду справи не заперечувала.
Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 27.09.2021 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити в справі заочне рішення.
Вислухавши учасника справи, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 належить будинок в АДРЕСА_1 на підставі договору дарування житлового будинку від 21.09.2006 року.
Відповідно до копії розписки від 26.05.2017 року ОСОБА_2 отримано від ОСОБА_1 кошти в сумі 130000 грн за будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , в зв'язку з чим ОСОБА_2 зобов'язується підписати договір купівлі-продажу після сплати залишку суми в розмірі 140000 грн.
Відповідно до копії розписки від 26.05.2017 року ОСОБА_1 зобов'язується віддати ОСОБА_2 до листопада 2018 року кошти в розмірі 140000 грн. за будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 .
Крім того, на вказаній копії розписки 11.01.2019 року зазначено про отримання ОСОБА_2 ще 40000 гривень. З пояснень ОСОБА_1 , наданих в судовому засіданні, судом встановлено, що зазначені кошти передавалися нею в рахунок оплати за вказаний будинок, що не оспорюється відповідачкою, доказів протилежного суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 кошти у розмірі 170000 грн.
Як слідує з пояснень позивачки основний договір купівлі-продажу спірного будинку між сторонами укладено не було.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України завдаток є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.
Поняття завдатку визначено у статті 570 ЦК України, відповідно до положень якої завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
У розумінні поняття завдатку, такий виконує наступні функції: 1) платіжну, яка полягає у тому, що завдаток видається у рахунок належних з боржника за договором платежів (тобто, завдаток є частиною суми, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору за основним договором; 2) забезпечувальну, яка проявляється в тому, що видача завдатку стимулює боржника до належного виконання основного зобов'язання, оскільки у разі порушення забезпеченого завдатком зобов'язання з вини боржника завдаток залишається у кредитора (абз. 1 ч.1 ст. 571 ЦК); водночас стимулююча дія завдатку певною мірою спрямована і на кредитора, який у разі порушення основного зобов'язання з його вини повинен повернути боржникові завдаток і додатково сплатити суму у розмірі завдатку чи його вартості (абз. 2 ч.1 ст. 571 ЦК); 3) підтверджувальну, суть якої зводиться до того, що видача завдатку засвідчує факт укладення основного договору.
Внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу нерухомості.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Частина 2 ст. 570 ЦК України встановлює презумпцію авансу, так як на відміну від завдатку аванс це лише спосіб платежу, він не виконує забезпечувальної функції за правилами ч. 1 ст. 546 ЦК України, а виконує функцію попередньої оплати.
З цього випливає, що коли сторони хочуть визначити, що сплачена сума є завдатком, вони мають здійснити наступне.
По-перше, між сторонами має бути укладений договір, яким передбачаються зобов'язання сторін (сплата коштів боржником, та передання майна, надання послуг, тощо кредитором). Тобто це не може бути попередній договір, про укладення у майбутньому основного договору. Це має бути саме основний договір. В інакшому випадку сплачена сума коштів вважатиметься авансом.
По-друге, форма домовленості про сплату завдатку має бути письмова. Сторони можуть укласти окремо договір завдатку або передбачити його умови в основному договорі.
По-третє, сторони мають прямо зазначити, що сума грошей, що сплачується боржником у рахунок майбутніх платежів є завдатком.
Таким чином, за умови відсутності хоча б одного з трьох вищенаведених критеріїв відмінності передані однією стороною другій стороні грошові суми у рахунок належних за договором платежів є не завдатком, а є авансом.
Договір купівлі-продажу житлового будинку між сторонами укладено не було, а тому передані грошові кошти не можуть вважатись завдатком, вони є авансом, який підлягає поверненню у зв'язку із не укладенням договору купівлі-продажу незалежно від того, з чиєї вини він не був укладений.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем було передано ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 170000 грн. саме в якості авансу за продаж будинку. Оскільки договір між сторонами не укладався, продаж будинку не відбувся, договір щодо завдатку у належній формі не оформлено, відповідно, передані кошти не виконують забезпечувальну функцію, правові наслідки статті 571 ЦК України в даному випадку не застосовуються - а відтак сума отриманого відповідачем авансу підлягає поверненню.
На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, належні докази укладення між сторонами договору завдатку відсутні, а відтак позивачу необхідно повернути суму авансу у розмірі 170000 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись ст. 570 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10 - 13, 223, 263 - 265, 570 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми авансу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , суму переданого авансу в розмірі 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачкою протягом тридцяти днів із дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через Катеринопільський районний суд Черкаської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Лазаренко