Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/2277/21
Провадження № 2-о/553/54/2021
Іменем України
29.09.2021м. Полтава
Ленінський районний суд м Полтави в складі:
головуючого судді -Новака Ю.Д.,
при секретарі -Каленіченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Полтаві цивільну справу за заявою адвоката Бибика Володимира Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління майном комунальної власності виконавчого комітету Полтавської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
Адвокат Бибик В.А. звернувся до суду із заявою в інтересах ОСОБА_1 , у якій просив встановити факт належності правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на житло від 15.03.1993 року на квартиру АДРЕСА_1 , виданого відділом приватизації житла виконкому Полтавської міської ради народних депутатів, як співвласнику - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник ОСОБА_2 - адвокат Бибик В.А. подав до суду заяву про розгляд заяви без їх участі, заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підтримує та просить її задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Управління майном комунальної власності виконавчого комітету Полтавської міської ради в судове засідання не з'явилася, проте надала до суду письмові пояснення, в яких зазначила про можливість розгляду справи без її участі, а також зазначила, що у вирішенні справи покладається на розсуд суду.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 15.03.1993 року, виданого відділом приватизації житла виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .
Вказане свідоцтво видано на підставі розпорядження № 2569 від 24.02.1993 року. Державна реєстрація права власності проведена в Полтавському міжміському бюро технічної інвентаризації у реєстрову книгу №127 за номером 17114 від 15.03.1993р. При оформленні вказаного правовстановлюючого документа посадовою особою, яка заповняла бланк свідоцтва було неправильно записано по-батькові заявника, замість правильного « ОСОБА_6 » було зазначено помилково « ОСОБА_7 ». На час оформлення свідоцтва заявник не звернув увагу на допущену помилку у написанні по-батькові.
Встановлення факту належності правовстановлюючого документу є необхідним для захисту права власності, а саме можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатись належним майном.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 81 ЦПК України, відповідно до ст. 80 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я по-батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по-батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Факт належності правовстановлюючого документу, який просить встановити заявник, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: паспортом громадянина України, виданого Ленінським РВ ПМУ УМВС України у Полтавській області 06.03.1996р, серія НОМЕР_1 , в якому по-батькові заявника записано « ОСОБА_6 ». Згідно відмітки в паспорті від 15.02.1990 року він зареєстрований і постійно проживає за адресою належної йому квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 5-6); довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера від 01.09.1999 року, в якій по-батькові заявника зазначено « ОСОБА_6 » (а.с. 6); дипломом спеціаліста серія НОМЕР_2 від 26.06.2002 року, в якому по-батькові зазначено « ОСОБА_6 » (а.с.7); пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 , яке видане 26.05.2020 року, в якому по-батькові зазначено « ОСОБА_6 » (а.с. 8).
Таким чином помилка у написанні по-батькові заявника зазначена лише в правовстановлюючому документі - свідоцтві про право власності на житло.
Під час розгляду справи судом не встановлено існування спору про право та можливих порушень прав та інтересів третіх осіб внаслідок встановлення факту належності правовстановлюючого документу, про який просить заявник.
Встановлення факту належності правовстановлюючого документу має для заявника юридичне значення.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.4,13,80-81,293,315,318,319 ЦПК України, суд, -
Заяву адвоката Бибика Володимира Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління майном комунальної власності виконавчого комітету Полтавської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.
Встановити факт належності правовстановлюючого документа «Свідоцтва про право власності на житло» від 15.03.1993р. на квартиру АДРЕСА_1 виданого відділом приватизації житла виконкому Полтавської міської ради народних депутатів, як співвласнику - ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЮ. Д. Новак