№ 536/1219/21
29 вересня 2021 року суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Даніліна Жанна Олександрівна розглянувши у приміщенні суду адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 виданий 23 січня 2002 року Кременчуцьким РВ УМВС України в Полтавській області, не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
10 липня 2021 року о 13 год. 50 хв. за місцем проживання громадянин ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї доньки ОСОБА_2 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У приміщенні суду ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненому правопорушенні.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суддя установила наступне.
Згідно статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, -тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення серії АА №567452, складеним 10 липня 2021 року інспектором СРПП ВНП №2 КРУП ГУНП в Полтавській області сержантом поліції Приходько М. Г., крім особистого визнання вини, підтверджується також наступними доказами, оціненими судом у їх взаємозв'язку та сукупності:
- рапортом старшого інспектора-чергового відділення поліції №2 ГУНП в Полтавській області Шпилева В. В., в якому вказано, що 10 липня 2021 року о 13 год. 16 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , батько заявниці систематично вчиняє сварку;
- заявою ОСОБА_3 в якій вона просить органи поліції провести перевірку по факту вчинення батьком ОСОБА_1 домашнього насильства відносно її доньки ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 про те, що 10 липня 2021 року у нього виник конфлікт з донькою ОСОБА_2 під час якої висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. Також зазначив, що вину визнає;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 в яких зазначила, що 10 липня 2021 року її батько, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно неї психологічне насильство, а саме висловлювався нецензурною лайкою;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 про те, що 10 липня 2021 року її чоловік ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив психологічне насильство відносно доньки ОСОБА_2 .
З урахуванням викладеного, суддя вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, а тому його дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при призначенні стягнення суд, враховує характер правопорушення, особу правопорушника, а також обставину, що пом'якшує відповідальність.
На підставі викладеного, суддя дійшла висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, в межах санкції закону за вчинене ним правопорушення.
Статтею 401 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 401, 173-2, 283, 284, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Штраф підлягає добровільній сплаті протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а у разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 340,00 грн.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з моменту винесення постанови.
СуддяЖанна Олександрівна Даніліна