Справа № 357/11263/21
1-кп/357/1474/21
29.09.2021 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021116030001755 від 30.08.2021, за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка, Білоцерківського району, Київської області, розлученого, громадянина України, не працюючого, маючого професійно-технічну освіту, не депутата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 25.02.2009 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, від відбування якого звільнений на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки;
- 06.09.2010 вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці та ухвалою Конотопського міського суду Сумської області від 04.05.2014 звільнений від відбування призначеного покарання умовно-достроково на строк 1 рік 8 місяців 9 днів;
- 04.02.2021 вироком Вишгородського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, який скасовано вироком Київського апеляційного суду від 22.09.2021 та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.309 Кримінального кодексу України,-
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
1. ОСОБА_2 , 30 серпня 2021 року близько 17 год. 30 хв., перебуваючи біля будинку № 67 по вулиці Челюскіна в м. Біла Церква Київської області, посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», на земельній ділянці незаконно придбав-знайшов згорток з полімерного матеріалу сріблясто-жовтого кольору із вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, схожої на наркотичний засіб «метадон».
Маючи досвід вживання наркотичних засобів, ОСОБА_2 переконавшись, що знайдений ним засіб є наркотичним, а саме - «метадон», забрав згорток собі та поклав до правої кишені шортів, в які був одягнений та залишив при собі незаконно зберігати для власного вживання, без мети збуту.
В подальшому 30 серпня 2021 року близько 18 год. 05 хв. поблизу будинку № 28, що по вулиці Грибоєдова в м. Біла Церква Київської області ОСОБА_2 було затримано працівниками поліції для перевірки на предмет зберігання заборонених в обігу предметів та речовин. В ході особистого обшуку ОСОБА_2 в правій кишені шортів, в які він був одягнений, виявлено та вилучено згорток з полімерного матеріалу сріблясто-жовтого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) у речовині становить 0,140 г, який ОСОБА_2 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичного засобу і охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.
2.Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.309 КК України, без кваліфікуючих ознак, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Формулювання статті (частин статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
3.Кримінальний кодекс України, частина 1 стаття 309: незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Процесуальні підстави ухвалення судом рішення за наслідками розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.
4.Частиною 2 ст.12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
5.Отже, враховуючи, що санкцією ч.1 ст. 309 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років, то кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 309 КК України є кримінальним проступком.
6.Відповідно ж до ч. 2 ст. 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
7.В обвинувальному акті прокурором в порядку ч. 1 ст. 302 КПК зазначене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
8.До обвинувального акта також додана письмова заява ОСОБА_2 , складена у присутності захисника ОСОБА_3 , якою він погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, обвинувачений
ОСОБА_2 також беззаперечно визнав свою винуватість.
9.Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК, суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч. 2 ст. 382 КПК, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
10. Отже, враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідні їх письмові клопотання та заява, суд, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст.94 КПК, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акту, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_2 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження).
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
11.Оцінені судом додані до обвинувального акта матеріали, зокрема витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, рапорти, протокол затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 30.08.2021, постанова про залучення спеціаліста від 30.08.2021, протокол виготовлення копії інформації від 30.08.2021, постанова про перенесення відеозапису з первинного носія від 30.08.2021, додаток до протоколу затримання від 30.08.2021, постанова про призначення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 31.08.2021, постанова про продовження строку дізнання від 31.08.2021, висновок експерта від 13.09.2021, протокол огляду речового доказу від 14.09.2021, постанова про визнання речовим доказом від 14.09.2021, квитанція №1068/2021 від 14.09.2021, повідомлення про підозру від 23.09.2021, також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , про винуватість останнього в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Суд також погоджується та вважає доведеною кваліфікацією дій обвинуваченого за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
12.До обставини, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд відносить щире каяття.
13.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст.67 КК обтяжують покарання
ОСОБА_2 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
Мотиви призначення покарання.
14.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, данні про особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
15.Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисний кримінальний проступок у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, відсутні відомості щодо офіційного чи неофіційного місця роботи, що позбавляє суд можливості врахувати його майновий стан, розлучений, має неповнолітню доньку ОСОБА_4 2007 року народження, свою провину у скоєному визнав повністю, раніше судимий.
16. Згідно медичних довідок ОСОБА_2 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 не належить до осіб з інвалідністю, не перебуває на пенсійному забезпеченні.
17. Отже, при дослідженні особистості обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання зі звільненням від відбуття покарання з випробуванням, передбаченого ст. 75 КК України, не встановлено, як і підстав для призначення покарання в порядку передбаченому ст. 69 КК України, оскільки останній після вчинення умисних корисливих нетяжких злочинів (8 епізодів) повторно вчинив умисний кримінальний проступок, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення та підтверджує його схильність до протиправної поведінки.
18. Тому, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які відносяться до категорії кримінальних проступків відповідно до ст. 12 КК України, особу винного, його ставлення до вчиненого, відсутність міцних соціальних зв'язків, офіційного місця роботи, посередньої характеристики за місцем проживання, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, відсутність обтяжуючих обставин покарання. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 , те що останній раніше відбував покарання у виді позбавленні волі, щодо нього застосовувались положення ст.75 КК України та вважає що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливо без ізоляції від суспільства, його поведінка свідчить про виняткову зухвалість, стійку злочинну, антисоціальну спрямованість та призначає йому покарання у межах санкцій ч.1 ст. 309 КК України у виді арешту.
19. Під час судового розгляду, обмежень визначених у ч.3 ст.60 КК України судом не встановлено.
20. Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує, що обвинувачений був засуджений вироком Вишгородського районного суду Київської області від 04.02.2021 року, який скасований в частині призначеного покарання вироком Київського апеляційного суду від 22.09.2021 року, ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.
21. Кримінальний проступок, який вчинений обвинуваченим ОСОБА_2 , та який є предметом вказаного кримінального провадження, скоєно обвинуваченим після винесення вироку Вишгородського районного суду Київської області від 04.02.2021 року, а тому суд, з урахуванням позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду ВС викладеної в постанові від 01 червня 2020 року в справі №766/39/17 (провадження № 51-8867кмо18), на підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, за правилами призначення покарання, застосовує принцип повного приєднання невідбутої частини покарання за вироком Київського апеляційного суду від 22.09.2021 до покарання призначеного за новим вироком.
22. Згідно правової позиції, викладеної у п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", у разі призначення покарання за кількома вироками суд на підставі ст.71 КК до покарання, призначеного за новим вироком, приєднує повністю або частково покарання (або його невідбуту частину), яке було призначене за попереднім вироком.
23. При призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків суд застосовує положення ч.1 ст.71, ч.1 ст. 72 КК України.
24. Призначення ОСОБА_2 саме такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь, саме така міра покарання буде необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
25. Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами, у вказаному кримінальному провадженні запобіжні заходи до обвинуваченого не застосовувались. Проте, як вбачається із матеріалів досудового розслідування ОСОБА_2 30.08.2021 року було затримано в порядку ст. 208 КПК України, а тому суд вважає необхідним до призначеного покарання ОСОБА_2 зарахувати строк його попереднього ув'язнення 30.08.2021 (один день) за правилами ст. 72 КК України.
26. Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до п.3 ч.9 ст. 100 КПК України.
27.Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у справі, в розмірі 1372,96 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави в порядку ст.124 КПК України.
Керуючись ст.309 КК України, ст.ст.369 - 371, 373 - 375, 381 - 382 КПК України, суд -
1. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді арешту на строк 6 (шість) місяців.
2. На підставі ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України, шляхом повного приєднання до покарання призначеного цим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком Київського апеляційного суду від 22.09.2021 року у виді 3 років позбавлення волі, остаточно визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за сукупністю вироків у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
3. Запобіжний захід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах кримінального провадження за №12021116030001755 від 30.08.2021, не обирати.
4. Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту фактичного затримання в порядку виконання даного вироку суду.
5. Речовий доказ на підставі п.3 ч.9 ст.100 КК України:
- кристалоподібну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі суміш наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), загальною масою 0,140 г. та сильнодіючого лікарського засобу - дифенгідраміну (димедрол), загальною масою 0,042 г., які упаковані разом із залишками попереднього упакування в паперовий конверт, та відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 14.09.2021, квитанції №1068/2021 від 14.09.2021, зберігається в Білоцерківському РУП ГУ НП в Київській області - знищити.
6. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави фактичну вартість проведення судової експертизи, за висновком № СЕ-19/111-21/42042-НЗПРАП від 13.09.2021 року, згідно довідки, у розмірі 1372 грн. 96 коп.
7. Зарахувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення 30.08.2021 року (один день) із урахуванням положень ст. 72 КК України.
8. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
9. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
10. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Київським апеляційним судом.
11. Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1