Справа № 357/5135/21
2/357/2948/21
Категорія 67
28 вересня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Нізова А. Р.,
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 міста Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів,-
ОСОБА_3 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2010 року по справі №2-19488/2010 з нього стягунуто аліменти на користь відповідачки на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. На виконання вказаного рішення Білоцерківським міськрайонним судом було видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у виконачій службі. 05 травня 2015 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 . Від вказаного шлюбу у позивача народилась донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.04.2021 року по справі №357/1719/21 з позивача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18.02.2021 року і до досягнення донькою повноліття. Зазнача'є, що у зв'язку народженням дитини у новому шлюбі він зобов'язаний забезпечувати належне матеріальне становище обох дітей, а відповідно сплата аліментів у встановленому судом розмірі є неможливою. Оскільки на даний час змінилося його матеріальне становище, позивач, на підставі ст. 192 СК України, просить суд зменшити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття сина.
Ухвалою від 16.06.2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що позивачем не доведено, що його матеріальний стан не дозволяє сплачувати аліменти на утримання сина у визначеному судом розмірі - 1/4 частки від його доходу, так як вказаний розмір аліментів є мінімальним. Народження другої дитини не є підставою для зменшення розміру аліментів. Позивач та ОСОБА_8 перебувають у шлюбі, проживають разом, розірвання шлюбі та стягнення аліментів з позивача на користь останньої на утримання їхньої спільної доньки є фіктивним, вчинено лише з метою подальшого звернення до суду із даним позовом про зменьшення розміру аліментів, що стягуються на її користь, на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . А тому в задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2010 року по справі №2-19488/2010 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини, щомісячно, починаючи з 29.09.2010 року.
Вказані обставини підтверджуються копією виконавчого листа, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 19.11.2010 року /а.с. 10-11/.
Постановою державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 23.02.2015 року відкрито виконавче провадження №46634525 щодо виконання виконавчого листа №2-19488, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 19.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини, щомісячно, починаючи з 29.09.2010 року /а.с. 12/.
Судом також встановлено, що 05.05.2015 року між позивачем ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, що підтверджується свідоцтвом про шлюбу серії НОМЕР_1 /а.с. 8/.
Від вказаного шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_8 мають малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 /а.с. 9/
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2021 року по справі №357/1719/21 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 аліменти на уримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 чатини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18.02.2021 року і до досягнення донькою повноліття.
Наведене підтверджується рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2021 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах, проведеного згідно матеріалів виконавчого провадження №46634525 з примусового виконання виконавчого листа 2-19488, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 19.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини, щомісячно, починаючи з 29.09.2010 року, позивач станом на 01.02.2021 року має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 24 308,39 грн.
Постановою державного виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лінецької О.В. від 29.01.2021 року, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_3 .
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 01.02.2019 року по даний час працює в ТОВ «ЛЕДГРАНД» на посаді менеджер зі збуту. Дохід ОСОБА_3 за період з жовтня 2020 року по березень 2021 року після утримань податків і зборів, а також за сплаченими аліментами, становить 44 420,54 грн, що підтверджується довідкою від 14 квітня 2021 року № ЛЗ000000005, виданою директором ТОВ «ЛЕДГРАНД» Московських А.М. (а.с. 14).
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
В судовому засіданні представник позивача посилався на те, що у позивача змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки народилася дочка від іншого шлюбу з ОСОБА_8 та на даний час рішенням суду присуджено стягнення аліментів з позивача на її користь на утримання малолітньої доньки в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення донькою повноліття.
Крім того, в судовому засіданні представник позивача ствердив, що виконавчий лист про стягнення аліментів на користь ОСОБА_8 на виконанні у виконавчій службі не перебуває, оскільки позивач добровільно утримує доньку.
Також, представник позивача зазначив, що оскільки дружина позивача - ОСОБА_8 не працює, то вона разом з донькою ОСОБА_10 повністю перебувають на утриманні у позивача.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однак, в порушення вищевказаних норм закону, жодних доказів щодо погіршення стану здоров'я позивача суду не надано. А зміна сімейного стану позивача, народження у нього ще однієї дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів з огляду на наступне.
Як вбачається з рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2021 року по справі №357/1917/21 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачем позовні вимоги визнавались в повному обсязі. Тобто, визнаючи позовні вимоги у вказаному розмірі (1/4 частина від усіх видів його заробітку), ОСОБА_3 підтвердив, що має матеріальну можливість сплачувати аліменти на утримання обох дітей в присудженому судом розмірі.
Крім того, як ствердив в судовому засіданні представник позивача, після стягнення з останнього аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у позивача ні матеріальний, а ні сімейний стан не змінився, що могло б бути підставою для вимог про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просить зменшити розмір аліментів по відношенню тільки до своєї першої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зменшуючи при цьому розмір аліментів щодо своєї другої дитини - доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дана обставина ставить у нерівні умови дітей позивача.
На переконання суду, батьки не мають права компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. (Постанова Верховного Суду України від 16.09.2020, справа № 565/2071/19).
Також позивач не надав суду доказів, що на його утриманні перебуває і його дружина ОСОБА_8 . Натомість, представник позивача, в судовому засіданні стверджував зворотне, що на даний час шлюб між ними розірвано і вони проживають окремо, подружні звязки не підтримують.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні іншу дитину, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не може буде задоволено.
За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про зменшення розміру аліментів необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.141, 150, 180, 181, 192 СК України, Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, постановою Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143 цс 13, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року №565/2071/19, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 30 вересня 2021 року.
.
СуддяБ. І. Кошель