про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
№ 2а-2920/10/2370
18.06.2010 р. м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження права на виїзд з України, -
Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить тимчасово обмежити відповідача у праві виїзду за кордон та виконання ухвали доручити Державній прикордонній службі України та Придніпровському РВ УМВС України у Черкаській області за місцем проживання боржника.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач має невиконані грошові зобов'язання, покладені на нього рішенням суду. Тому з посиланням на статтю 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України»просить тимчасово обмежити відповідача у праві виїзду з України.
Розглянувши позовну заяву, суддя приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з таких підстав.
Пунктом восьмим частини першої статті 3 КАС України визначено, що позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Відповідно до частини 4 статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
Як вбачається з адміністративного позову, предметом позову є тимчасове обмеження боржника у праві виїзду з України.
Згідно з частиною першою статті 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Пунктом 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року № 606-XIV державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання.
Таким чином, законодавством не надано право органам виконавчої служби та їх посадовим особам на звернення до суду з позовом про тимчасове обмеження права на виїзд за межі України.
Згідно частини 2 статті 6 названого Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
За змістом пункту 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 для прикордонного контролю громадяни подають службовій особі контрольно-пропускного пункту Державної прикордонної служби паспорти, а у разі потреби й інші документи, передбачені відповідними міжнародними договорами України. У ході перевірки паспортів службові особи КПП з'ясовують наявність обмежуючих обставин, за яких громадянину може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, а у разі потреби проводять опитування громадян, які прямують через державний кордон, для з'ясування питань, пов'язаних з їх пропуском через державний кордон.
Відповідно до ч. 2 статті 8 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" у разі відмови громадянину України у виїзді за кордон з підстав, передбачених пунктами 1, 2 і 6-8 частини першої статті 6 цього Закону, він може оскаржити цю дію у судовому порядку за місцем свого проживання. Відмова у виїзді з України з підстав, передбачених пунктами 3-5 і 9 частини першої статті 6 цього Закону, оскарженню не підлягає.
Отже, аналіз положень ст.ст. 6, 8 зазначеного Закону та п. 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України свідчить про те, що в судовому порядку може бути розглянуто лише оскарження рішення відповідних органів та посадових осіб про тимчасове обмеження виїзду за межі України.
Оскільки ні частиною 4 статті 50 КАС України, ні іншим законом України не передбачено випадків звернення органів державної виконавчої служби до фізичної особи з позовом про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до адміністративного суду, то за предметом спору дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З врахуванням викладеного, суддя дійшов висновку про наявність підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись статей 109, 165 КАС України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження права на виїзд з України.
Повернути Центральному відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами.
Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ст. ст.186-187 КАС України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки відповідно до ч.1 ст.254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи ( ч.3 ст.254 КАС України).
Суддя А.В. Руденко