Справа № 932/2620/20
Провадження №2а/932/613/20
27 вересня 2021 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ у складі головуючого судді Кошлі А.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенка Дмитра Івановича (відповідач 1), Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (відповідач 2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ІД №00057452 від 02.01.2020, -
04 березня 2020 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 березня 2021 року головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кошля А.О. на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 02.03.2021 №110.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02 січня 2020 року було винесено постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 510 грн. Відповідно до змісту постанови, вона здійснила зупинку транспортного засобу на перехресті, чим порушив вимоги п.п. «ґ» п.15.9 Правил дорожнього руху. З даною постановою не погоджується та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанова не містить ідентифікуючих ознак технічного засобу яким було здійснено фото або відеозапис, постанова не містить опису, суті та обставин адміністративного правопорушення, автомобіль було припарковано відповідно до вимог ПДР, з фотокопій розміщених на сайті міської ради не можливо встановити наявність обмежувального знаку на місці вчинення правопорушення, а отже і не доведено наявність складу правопорушення в діях позивача.
Відповідач-2 надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки з матеріалів фотофіксації видно, що транспортний засіб Skoda Octavia A5 реєстраційний номер НОМЕР_1 розташовано у безпосередньо на тротуарі де він створює перешкоду для руху пішоходів, чим порушив вимоги пп.ґ) п.15.9 ПДР. У даній категорії справ, фотофіксація, у відповідності до вимог ст. 283 КУпАП, є належним та допустимим доказом, який підтверджує факт вчинення адміністративного правопорушення. З огляду на зазначене вважає викладені вимоги позивача безпідставними, не підтвердженими жодними допустимими доказами.
Відповідач-1 відзиву на позовну заяву не надав, про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та про порядок її розгляду повідомлений належним чином.
Суд дослідивши письмові докази в справі, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що згідно з оскаржуваною постановою серії ІД №00057452 від 02 січня 2020 р, 24 листопада 2019 року о 14:09 год. транспортним засобом Skoda Octavia A5 реєстраційний номер НОМЕР_1 за адресою м. Дніпро вул. Боброва, 32 здійснено зупинку на перехресті, чим порушив вимоги пп.ґ п.15.9 ПДР. Постанова складена у відношенні власника транспортного засобу ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 15.9 «ґ» Правил дорожнього руху зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Частина 3 ст.122КУпАП передбачає адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів, зокрема, за порушення правил зупинки транспортних засобів.
За приписами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАп доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин в їх сукупності.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Дослідивши постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 судом встановлено, що вона не містить жодних посилань на докази, які були зібрані поліцейським і досліджені ним під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З наданих відповідачем фотознімків та інших доказів на підтвердження порушення позивачем п.15.9.ґ ПДР України, не вбачається порушення останньою правил дорожнього руху, що підтверджується також відсутністю у п.7 постанови запису про долучення будь-яких доказів до справи.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.3 ст.122 КУпАП, суд вважає, що вина позивача не доведена.
Відповідно до ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд зазначає, що у справах за позовом фізичної особи стосовно оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб'єкта владних повноважень в силу приписів статті 77КАС України покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.
Відповідно до частини 3статті 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано суду доказів, передбачених ст. 251 КУпАП України, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, не зазначені такі докази і в постанові від 02 січня 2020 року.
Оскільки відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч.3ст.122КУпАП, а тому суд прийшов до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення має бути закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Що стосується вимог позивача про скасування повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.279-1 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У рішенні Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп (справа 3/35-313) передбачено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
Зі змісту наведеного можна зробити висновок, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати (породжують) права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. Так, відмінною ознакою дій суб'єкта владних повноважень є наявність в них змісту управління особою, здійснення щодо неї влади, шляхом впливу на її права і обов'язки.
При цьому, повідомлення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 24.11.2019 за своєю суттю не породжує для позивача жодних прав і обов'язків, а відтак і не створює для останньої права на захист.
Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а носить попереджувальну, інформаційну функцію, на підставі якого виноситься постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.241-246,250,255, 286 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до головного спеціаліста-інспектора з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенка Дмитра Івановича (відповідач 1), Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (відповідач 2) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ІД №00057452 від 02.01.2020- задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ІД №00057452 від 02.01.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, винесену головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Онищенком Дмитром Івановичем за ч.3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О. Кошля