Справа № 932/5864/20
Провадження №2а/932/713/20
22 вересня 2021 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ у складі головуючого судді Кошлі А.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (відповідач 1), головного спеціаліста-інспектора з пакування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Новицького Андрія Сергійовича (відповідач 2) про скасування постанови від 06 травня 2020 року про накладення адміністративного стягнення серія РАП №260797944 до повідомлення серія ІД №00118697, -
21 травня 2020 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 березня 2021 року головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кошля А.О. на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 01.03.2021 №106.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02 квітня2020 року на лобовому склі автомобіля було залишене повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності. 15 квітня 2020 року належний користувач ОСОБА_2 , яка є інвалідом 1 групи звернулася до Інспекції із заявою про розгляд питання про притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки керувала транспортним засобом саме вона. Дане звернення залишилось без розгляду та уваги відповідача та складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Складена постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП оскільки в постанові зазначається порушення абз.2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постанову КМУ від 3 грудня 2009 р. N 1342, але зазначений абз. 2 п.26 Правил передбачає обов'язок сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування користувачем, яким є особа, яка здійснила зазначені дії, а не власником транспортного засобу. Не зазначена в постанові і така суттєва обставина, як тривалість паркування, оскільки в постанові зазначено термін більш як за 10 хвилин користування майданчиком, то цей проміжок часу повинен бути зазначений в постанові від 06.05.2020 року, але там тільки зазначено 02.04.2020 о 11.36, а це 1 хвилина, що виключає склад адміністративного правопорушення. Належний користувач зазначеного транспортного засобу, а саме ОСОБА_2 , є інвалідом 1 групи, тому повинні бути надані докази, що зазначене місце для паркування не є безоплатним для інвалідів, чого здійснено не було.
Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки дії інспектора з паркування були вчинені згідно з вимогами чинного законодавства, а постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною та складеною на підставі доказів зокрема фото, які були зроблені інспектором з паркування в режимі фотозйомки чітко відображають факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме паркування автомобіля на майданчику для платного паркування на період більше 10 хвилин без здійснення оплати, на автомобілі відсутня відповідна наліпка, що вказує на статус особи і відповідно наявність у неї пільг, а тому вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідач-2 відзиву на позовну заяву не надав, про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином.
Суд дослідивши письмові докази в справі, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що згідно з оскаржуваної постанови серії РАП №260797944 від 06 травня 2020 року складено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .
Відповідно даної постанови 02 квітня 2020 року о 11:36 год. транспортним засобом Toyota Avensis р.н. НОМЕР_1 здійснено адміністративне правопорушення, а саме: неоплата вартості послуг користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , чим порушено вимоги абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів затверджених КМУ від 03.12.2009 №1342, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 152-1 КУпАП.
Транспортний засіб із вказаним реєстраційним номером належить позивачу, чого останній у позові не заперечує, однак вказує, що таким керувала інша особа, яка до того ж є особою з інвалідністю.
Позивач з винесеною постановою не погоджується та вважає її незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, суд виходить з такого.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України.
Крім того, суд вважає за можливе взяти до уваги положення ч. 3 ст. 383 КАС України, згідно якій на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Із змісту п. 4 ч. 5 ст. 44 КАС України вбачається, що учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Із змісту ст. 286 КАС України вбачається, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови) , а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) . За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) ; 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, є адміністративним правопорушенням, що тягне за собою накладення відповідного адміністративного стягнення.
Позивачу інкримінується неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування.
Як вбачається із представлених відповідачем матеріалів, на майданчику для платного паркування за адресою: м. Дніпро, вул. Шмідта,2, припарковано автомобіль марки Toyota Avensis р.н. НОМЕР_1 . Час паркування - 02.04.2020 року в період з 11 год. 25 хв. до 11 год. 26 хв., тобто автомобіль на вказаному місці знаходився понад 10 хв.
Доказів оплати вартості паркування на вказаному майданчику позивачем не надано.
Однак, згідно довідок до акту огляду МСЕК особа, що керувала транспортним засобом зі слів позивача - ОСОБА_2 , є особами з інвалідністю, яка в свою чергу зазначена в реєстраційному документі на автомобіль належним користувачем даного автомобіля.
Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.
Користувач, як особа, з інвалідністю має право на безоплатне паркування на платних паркувальних майданчиках, на спеціально позначених для цього місцях.
Відтак, вимагати оплату за паркування від особи з інвалідністю, яка в силу різних обставин припаркувала автомобіль не на спеціально відведеному місці, не відповідає суті пільги, встановленої законом для цієї категорії громадян.
Крім того слід зазначити, що належний користувач ОСОБА_2 , звернулася до Інспекції з питань контролю за паркуванням ДМР із повідомленням про те, що автомобілем керувала саме вона, однак відповіді з боку відповідачів не отримала.
За вказаних обставин, в діях позивача суд не вбачає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.
Частиною 3 ст.286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З врахуванням зазначеного, постанову серії РАП №260797944 від 06.05.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152-1 КУпАП, згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300,00 грн. слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно неї - закрити.
Решта заявлених вимог позивачем задоволенню не підлягають оскільки за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України рішень, зокрема, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 6, 245-247, 251, 258, 283, 287, 289 КУпАП, ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (відповідач 1), головного спеціаліста-інспектора з пакування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Новицького Андрія Сергійовича (відповідач 2) про скасування постанови від 06 травня 2020 року про накладення адміністративного стягнення серія РАП №260797944 до повідомлення серія ІД №00118697 - задовольнити частково.
Скасувати постанову головного спеціаліста-інспектора з пакування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Новицького Андрія Сергійовича серії РАП №260797944 від 06.05.2020 року, яка винесена відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 152-1 КУпАП та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О. Кошля