Справа № 932/15460/19
Провадження №2а/932/858/20
20 вересня 2021 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ у складі головуючого судді Кошлі А.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора батальйону №4 роти №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Мартиненко Олега Сергійовича (відповідач 1), Департаменту патрульної поліції України (відповідач 2) про скасування постанови серії ДПО18№667744 від 03.10.2019 про накладення адміністративного стягнення, -
15 жовтня 2019 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 лютого 2021 року головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кошля А.О. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 16.02.2021 №84.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 жовтня 2019 року старшим інспектором ВБДР УПП в Дніпропетровській області, лейтенантом поліції Мартиненко Олегом Сергійовичем було винесено постанову серія ДП018 № 667744 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 140 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 680,00 грн. (шістсот вісімдесят грн.), з підстав порушення вимоги щодо правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт, а також порушення ДСТУ 8749/2017 «Порядок Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції ремонту та утримання автомобільних доріг». З винесеною постановою не погоджується та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач ОСОБА_2 незаконно розглянув справу на місці вчинення адміністративного правопорушення, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справі, позбавив позивача ОСОБА_1 можливості скористатися своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП, порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст. 278, 279 КУпАП. Порушення вимог ч. 3 ст. 140 КУпАП та СОУ 45.2- 00018112-006:2006 не можуть міститься в діях чи бездіяльності ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що утримання автомобільних доріг не відноситься до сфери діяльності Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради.
Відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки постанова повністю відповідає вимогам встановленим п.5 розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог ПДР України і є особами незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення. З огляду на зазначене вважають викладені вимоги позивача безпідставними, не підтвердженими жодними допустимими доказами.
Відповідач-1 належним чином повідомлений про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження відзиву на позовну заяву не надав у зв'язку із чим суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Суд дослідивши письмові докази в справі, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що постановою інспектора 1 взводу 2 роти 4 батальйону УПП в Дніпропетровській області Марченко О.С серія ДПО18 №667744 від 03.10.2019 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 140 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн., а саме за порушення п. 1.5. ПДР України та ДСТУ 8749:2017.
Згідно вказаної постанови, 03 жовтня 2019 року, близько 16 год. 30 хв., в м. Дніпро по вул. В.Антоновича, в районі буд. 65, начальник зміни КП «Дніпроводоканал» ДМР Заблоцький Д.І., будучи відповідальною посадовою особою за проведення робіт по ремонту водопроводу Д-600, порушив вимоги щодо правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць проведення робіт, чим порушив вимоги п.1.5 ПДР України, ДСТУ 8749:2017.
Диспозицією ч. 3 ст. 140 КУпАП передбачено відповідальність за порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.
У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається порушник, чи встановлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно п.п.8, 11 частині 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліції», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Таким чином, відповідач під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, повинен відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Європейський суд з прав людини в певних випадках поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення тобто, фактично «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати обставини вчинення адміністративного правопорушення (відповідні висновки містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України», «Малофєєва проти Росії», «Карелін проти Росії»).
Як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.
В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17, адміністративне провадження № К/9901/1403/17.
Так, на підтвердження вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 140 КУпАП за обставин, що вказані в оскаржуваній постанові, відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого в даній категорії справ покладається обов'язок доказування, посилається на відеозапис з бодікамер.
Натомість, відповідний відеозапис до суду не надано, з причин закінчення термінів зберігання відеозаписів.
Судом не приймаються дані аргументи, оскільки в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис вчиненого правопорушення, що є порушенням вимогам ст. 283КУпАП.
Відповідно до до п.п.6 п.3 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою-третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами та схемою, в тому числі про порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій.
Натомість, до оскаржуваної постанови не було додано заміри та схеми про порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт та акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, що свідчить про неповноту збирання доказів.
Таким чином, під час винесення оскаржуваної постанови в порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором не з'ясовані та не враховані обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, що відповідно до прецедентної практики при оцінці доказів суд керується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Таким чином, вина особи має бути підтверджена сукупністю належних та допустимих доказів, які кожен окремо та у взаємозв'язку між собою поза розумним сумнівом підтверджують обставини викладенні у постанові, натомість таких доказів за наслідками розгляду даного спору суб'єктом владних повноважень не надано.
У відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 140, 222, 283, 284 КУпАП , ст.ст. 2, 5-10, 14, 72-79, 90, 94, 241-246, 250, 251, 255, 293, 295 КАС України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора батальйону №4 роти №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Мартиненко Олега Сергійовича (відповідач 1), Департаменту патрульної поліції України (відповідач 2) про скасування постанови серії ДПО18№667744 від 03.10.2019 про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ДПО18№667744 від 03.10.2019 року інспектора батальйону №4 роти №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Мартиненко Олега Сергійовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 140 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О. Кошля