Справа № 932/4661/20
Провадження №2а/932/674/20
16 вересня 2021 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ у складі головуючого судді Кошлі А.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Чавайло Альони Олегівни Інспекції з питань контролю за паркуванням (відповідач 1), Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (відповідач 2) про скасування постанови серії ІД №00122540 від 14.04.2020 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, -
22 квітня 2020 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14 квітня 2020 року відносно нього складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП з причин порушення п.15.10.е ПДР, а саме заборону стоянки ближче 5 метрів від контейнерних майданчиків для збору побутових відходів. З даною постановою не погоджується та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем винесена постанова без підготовки до розгляду справи та власне самого розгляду, саму постанову він не отримував, його автомобіль не заважав руху пішоходів та транспортних засобів, а контейнерні майданчики розміщені не у відповідності до вимог закону.
Віповідач -1 відзиву на позовну заяву не надав, про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та про порядок її розгляду повідомлений належним чином.
Представник відповідача-2 надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки з матеріалів фотофіксації видно, що транспортний засіб Mitsubishi Outlander реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив зупинку за адресою м. Дніпро вул. Воскресенська, 44 ближче 5 м від контейнерних майданчиків, місце яких відповідає вимогам законодавства, чим порушив вимоги пп.е) п.15.10 ПДР. У даній категорії справ, фотофіксація, у відповідності до вимог ст. 283 КУпАП, є належним та допустимим доказом, який підтверджує факт вчинення адміністративного правопорушення. З огляду на зазначене вважає викладені вимоги позивача безпідставними, не підтвердженими жодними допустимими доказами.
Суд дослідивши письмові докази в справі, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 14 квітня 2020 року винесено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ІД №00122540, відповідно до якого зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу Mitsubishi Outlander реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою м. Дніпро вул. Воскресенська, 44 на підставі якого 14 травня 2020 складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
З огляду на те, що позивачем подано позовну заяву 22 квітня 2020 року, а постанову винесено 14 травня 2020 року, слід зробити висновок про оскарження останньою повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.279-1 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У рішенні Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп (справа 3/35-313) передбачено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
Зі змісту наведеного можна зробити висновок, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати (породжують) права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. Так, відмінною ознакою дій суб'єкта владних повноважень є наявність в них змісту управління особою, здійснення щодо неї влади, шляхом впливу на її права і обов'язки.
При цьому, повідомлення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 14.04.2020 за своєю суттю не породжує для позивача жодних прав і обов'язків, а відтак і не створює для останньої права на захист.
Отже таке повідомлення не є актом на підставі якого особа, в даному випадку позивач притягнута до адміністративної чи будь-якої іншої відповідальності. Більше того, оскаржуване повідомлення взагалі не містить даних про особу ОСОБА_1 .
Таким чином, вимоги позивача в частині скасування повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності є необґрунтованими та безпідставними.
Частиною 3 статті 122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме ближче 5 м від контейнерних майданчиків, місце яких відповідає вимогам законодавства.
Так, відповідно до п.п. «е» п. 15.10 Правил дорожнього руху, зупинка забороняється ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства.
Головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Чавайло А.О. була здійснена фотофіксація (із зазначенням дати, часу, місця розташування транспортного засобу та географічних координат) обставин порушення правил зупинки, стоянки в кількості семи зображень з різних ракурсів.
З наявних у матеріалах справи фотознімків вбачається, що автомобіль Mitsubishi Outlander реєстраційний номер НОМЕР_1 , дійсно знаходився ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, а отже твердження позивача про відсутність доказів порушення п.п. «е» п. 15.10 Правил дорожнього руху України спростовуються наявними у справі матеріалами.
Отже, винесення оскаржуваної постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення відповідало вимогам закону та посадовим інструкціям інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради.
Доказів на підтвердження пред'явлених вимог та доведеності неправомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, останній суду не надав, а судом, в ході розгляду справи таких обставин встановлено не було.
Оцінюючи у сукупності усі інші аргументи позивача, наведені в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не підтверджені жодними доказами, не спростовують факту порушення позивачем правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови не є протиправними, а постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення є законною, та підстави для її скасування відсутні.
Разом з тим, вимоги позивача щодо визнання дій поліцейського протиправними задоволенню не підлягають, оскільки за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України рішень, зокрема, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення.
На підставі ст.ст. 14-2, 122, 219, 251, 265-4, 279-1, 280, 288, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 205, 229, 242-246, 286 КАС України,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора Чавайло Альони Олегівни Інспекції з питань контролю за паркуванням (відповідач 1), Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (відповідач 2) про скасування постанови серії ІД №00122540 від 14.04.2020 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О. Кошля