Справа № 932/7212/20
Провадження №2а/932/767/20
16 вересня 2021 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровськ у складі головуючого судді Кошлі А.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 4 роти управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Стасенка Віталія Анатолійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови серії ЕАМ №2672073 від 11.06.2020 про адміністративне правопорушення, -
22 червня 2020 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2021 року головуючим суддею у цій справі визначений суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кошля А.О. на підставі розпорядження в.о керівника апарату суду від 16.12.2020 №505.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 червня 2020 року у відношенні нього складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки він керував автомобілем із закритим іншим предметом номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 м, чим порушив п.2.9.в ПДР. Постанову вважає такою, що підлягає скасуванню, оскільки перед початком руху ним було перевірено справність автомобіля, а під час руху транспортного засобу неможливо встановити чи працює освітлення номерного знаку. Після зупинки автомобілю, намагався відремонтувати освітлення проте у зв'язку з темною порою доби а також відсутністю необхідних інструментів це зробити не вийшло, інспектор в свою чергу не приймаючи до уваги спроби на усунення поламки, склав постанову ще до початку дій спрямованих на ремонт.
Відповідачі надали відзиви на позовну заяву, які є аналогічні за замістом, в яких просили відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки складена постанова відповідає вимогам встановленим п.5 розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП підтверджується показаннями поліцейських, які безпосередньо бачили факт порушення позивачем вимог ПДР України і є особами незацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення, віднесеному до їх компетенції, та у встановлений законодавством спосіб відреагували на виявлене правопорушення. З огляду на зазначене вважає викладені вимоги позивача безпідставними, не підтвердженими жодними допустимими доказами.
Позивач надав відповідь на відзив, де зазначив, що доказів того, що він допустив правопорушення відповідачем надано не було, твердження, що відбувалась відеофіксація правопорушення не відповідає дійсності, оскільки відеофіксація не велась та не надавалась для ознайомлення.
Суд дослідивши письмові докази в справі, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 11 червня 2020 року інспектором 2 батальйону 4 роти УПП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом поліції Стасенко В.А. винесено постанову серія ЕАМ №26720730 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., в якій зазначено про те, що останній керував транспортним засобом Chevrolet Evanda н.з. НОМЕР_1 в м. Дніпро по вул. Уральська, 20 із закритим іншим предметом номерним знаком, що не дає чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м.
Позивач з винесеною постановою не погоджується та вважає, що вона складена безпідставно та не підтверджується будь-якими доказами.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух», юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно з пп. "в" п. 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
ОСОБА_1 заперечив свою обізнаність про не освітлення номерного знаку під час експлуатації автомобіля, лише після зупинки транспортного засобу поліцейським, він виявив непрацююче освітлення заднього номерного знаку на керованому ним автомобілі, хоча перед початком руху ним було ретельно перевірена належність роботи зовнішнього освітлення транспортного засобу, однак, під часу руху автомобіля вийшло з ладу, про що позивач не міг знати.
Пунктом 31.1 ПДР України передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації
Перелік технічних несправностей, у випадку настання яких забороняється експлуатація транспортних засобів, перелічено у Правилах дорожнього руху.
Відповідно до п. 31.5. Правил дорожнього руху України зазначає, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
ОСОБА_1 зазначив, що несправність виникла саме в русі, та він умисно її не ігнорував. При цьому відразу ж намагався усунути її в присутності працівників поліції. При цьому вказує, що інспектор не надав можливості усунути недолік на місці чи проїхати до автосервісу, а одразу наклав адміністративне стягнення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом:письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; поясненнями свідків.
Згідно зі ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відзиві зазначено, що факт вчинення позивачем правопорушення було зафіксовано на нагрудний відео реєстратор відповідача, проте відеозапис не зберігся у зв'язку із закінченням терміну його зберігання.
Судом не приймаються дані аргументи, оскільки в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис вчиненого правопорушення, що є порушенням вимогам ст. 283КУпАП.
Оскільки, відповідно до ст. 77 КАС України, відповідачі не скористалися своїм правом щодо надання доказів, які підтверджували б правомірність винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 121 ч.6 КУпАП, накладання на нього адмінстягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн., не спростував доводи позивача, викладені у поданому позові, суд вважає, що за таких обставин, винесена постанова про накладання адміністративного стягнення за ст. 121 ч.6 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Разом з тим, вимоги позивача щодо визнання дій поліцейського протиправними задоволенню не підлягають, оскільки за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право прийняти одне з передбачених ч. 3 ст. 286 КАС України рішень, зокрема, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.241,242,243,244,245,246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 4 роти управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Стасенка Віталія Анатолійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови серії ЕАМ №2672073 від 11.06.2020 про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕАМ №2672073 від 11.06.2020 інспектора 2 батальйону 4 роти управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Стасенка Віталія Анатолійовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О. Кошля