Справа № 493/858/21
Провадження № 1-кп/493/111/21
28 вересня 2021 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта Одеської області кримінальне провадження за № 12021161180000543 від 15.06.2021 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болград Одеської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого: 10.06.2020 року Балтським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі та на підставі ст.. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням обов'язків, передбачених ст.. 76 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
12.06.2021 року близько 14:00 години, ОСОБА_4 з корисливих мотивів, діючи умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання сторонніх осіб, зайшов на територію домоволодіння ОСОБА_5 , розташованого по АДРЕСА_1 . Підійшовши до будинку даного домогосподарства, шляхом демонтажу навісного замка, відчинив вхідні двері і проник в середину будинку, звідки таємно викрав цифровий телевізійний приймач марки «Mstar» моделі М-5673 чорного кольору разом із пультом керування та відеокабелем.
В подальшому, ОСОБА_4 разом з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 262,50 грн.
Обвинувачений винним себе у вчинені вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 12.06.2021 року близько 14-ї години, будучи на підпитку та знаходячись в с. Перельоти Балтської МТГ Подільського району Одеської області, зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_5 , розташованого по АДРЕСА_2 , де демонтувавши навісний замок, відчинив двері та проник в середину будинку, з якого викрав тюнер чорного кольору, пульт керування до нього та відеокабель. Викрадене приховав в посадковій зоні.
Потерпіла ОСОБА_5 до судового засідання не з'явилася, однак надіслала на адресу суду заяву, в якій зазначає, що претензій до обвинуваченого матеріального характеру не має. Щодо покарання покладається на розсуд суду. Просить справу розглядати за його відсутності.
У скоєному обвинувачений розкаюється, обставини справи розуміє правильно, докази не оспорює, що відповідно до умов ч. 3 ст. 349 КПК України, дає суду право, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу.
Суд, з'ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин справи, переконавшись у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що в цьому випадку він буде позбавлений права оскаржувати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, що кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, розмір заподіяної шкоди, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В силу ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
В силу ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його відношення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, а саме, що останній раніше судимий, щиро розкаялася, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, позицію потерпілої, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень необхідно призначити останній покарання у виді позбавлення волі. Крім цього, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого, з вищезазначених підстав, відповідно до ст.. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язків.
При цьому, на думку суду, визначене покарання є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 попередження вчинення ним кримінальних правопорушень.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до роз'яснень пункту 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року зі змінами, при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, також мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Потерпілою цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Враховуючи, що обвинуваченим вчинено кримінальне правопорушення, при розслідування якого проводилася експертиза, суд вважає, що витрати пов'язані з проведенням експертиз підлягають стягнення з обвинуваченого, відповідно до ст. 124 КПК України.
Арешт, накладений ухвалами слідчого судді на майно, вилучене під час проведення досудового слідства підлягає скасуванню.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 374, 375 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати пов'язані з проведенням експертизи (судова експертиза з визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів від 22.06.2021 року № СЕ-19/116-21/10527-ТВ) у розмірі 686,48 грн. (шістсот вісімдесят шість гривень 48 копійок).
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Ухвалу слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 17.06.2021 року про накладення арешту на майно - скасувати.
Речові докази по справі, а саме: телевізійний приймач марки «Mstar» моделі М-5673 чорного кольору, пульт керування та відео кабель, які перебувають на збереженні в камері схову відділення поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області за квитанцією № 000426 - повернути за належністю потерпілій.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Балтський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію потерпілій.