Справа №:2604/17310/12
Провадження №: 6/755/955/21
"28" вересня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Ганжа Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби в м. Києві, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кісельова Віталіна Володимирівна, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Фесик Марія Олексіївна про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про визнання виконавчого листа № 2604/17310/12 таким, що не підлягає виконанню, зняття арешту з майна, повернення безпідставно стягнутих грошових коштів та скасування звернення стягнення на доходи.
Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.10.2012 року у справі № 2604/17310/2012 позов ПАТ «КБ «Експобанк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 439 992,14 грн. та судовий збір у розмірі 3 219,00 грн., а всього стягнуто 443 211,14 грн.
Вказує, що про існування вказаного рішення суду відомо не було та воно на адресу ОСОБА_1 не надходило. 19 березня 2009 року на підставі акту прийому передачі автомобіля, ОСОБА_1 добровільно передав автомобіль, що належав йому на праві власності, а саме автомобіль «Газ» 2705-414 , а ВАТ «КБ «Експобанк» прийняв автомобіль на стоянку банку для тимчасового зберігання до вирішення питання реструктуризації заборгованості по кредиту. Передавши автомобіль, ОСОБА_1 був впевнений, що він його передав в рахунок погашення заборгованості та повністю провів розрахунок за кредитом.
13 грудня 2012 року набрало законної сили рішення Дніпровського районного суду м. Києва, у зв'язку із чим Дніпровським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2604/17310/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованості у розмірі 443 211,14 грн.
Заявник зазначає, що виконавчий лист № 2604/17310/12 має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, виходячи з наступного.
27 травня 2013 року державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві відкрито виконавче провадження № 38124440 на підставі виконавчого листа № 2604/17310/12 виданого 18.12.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 443 211,14 грн.
В межах виконавчого провадження № 38124440, постановами від 27.05.2013 року та від 12.08.2016 року було накладено арешт на все майно ОСОБА_1 .
Постановою від 17.10.2018 року виконавче провадження було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та повернуто виконавчий лист стягувачу ПАТ «КБ «Експобанк».
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.10.2018 року задоволено заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження, проте така ухвала була постановлена судом вже після закриття виконавчого провадження № 38124440.
07 лютого 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.04.2019 року було встановлено, що строк пред'явлення виконавчого листа № 2604/17310/2012 виданого 18.12.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва станом на момент звернення із заявою про видачу дублікату виконавчого листа стягувачем пропущений.
Заявник вказує, що з моменту набрання ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.04.2019 року законної сили, виконавчий лист № 2604/17310/2012 не міг бути повторно пред'явлений до виконання, проте ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 31.05.2019 року звернулося до приватного виконавця Кісельової В.В. із заявою про відкриття виконавчого провадження, якою 03.06.2019 року було відкрито виконавче провадження № 59250222.
У своїй заяві та в інших документах, які подавалися ТОВ «Дніпрофінансгруп» до приватного виконавця Кисельової В.В. не повідомлялося про ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23.04.2019 року, якою було встановлено, що строк пред'явлення виконавчого листа № 2604/17310/2012 до виконання пропущений.
В межах виконавчого провадження № 59250222 приватним виконавцем Кисельовою В.В. безпідставно стягнуто на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» 72 761,00 грн. у зв'язку із проведенням електронних торгів з реалізації належного ОСОБА_1 автомобіля «Газ» 2705-414.
Після безпідставно одержаних коштів, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося до приватного виконавця Кисельової В.В. із заявою про повернення виконавчого документа, внаслідок чого постановою приватного виконавця від 29.01.2020 року виконавчий лист № 2604/17310/2012 повернуто на адресу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
Також в межах виконавчого провадження № 59250222 приватним виконавцем було накладено та не знято арешти з майна ОСОБА_1 .
Заявник вказує, що виконавче провадження № 59250222 було відкрито приватним виконавцем на підставі виконавчого листа, строк пред'явлення якого до виконання було пропущено. 27 жовтня 2020 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося із заявою про примусове виконання рішення до приватного виконавця Фесик М.О., яка постановою від 27.10.2020 року відкрила виконавче провадження № 63427268 та в межах якого наклала арешт на все майно ОСОБА_1 , звернуто стягнення на його доходи, які він отримує в ТОВ «СХІДНА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ» та Київському національному торговельно-економічному університеті. Виконавче провадження № 63427268 приватним виконавцем Фесик М.О. також відкрито на підставі виконавчого листа, строк пред'явлення до виконання якого закінчився.
Від представника заінтересованої особи ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на адресу Дніпровського районного суду м. Києва 16.07.2021 року надійшли письмові пояснення на заяву, у яких представник ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» просить відмовити у задоволенні заявлених вимог, посилаючись на їх необґрунтованість (а.с. 238-242 зв.).
В судове засідання заявник та заінтересовані особи не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду заяви.
Представником заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 до суду подано заяву в якій просить відкласти розгляд справи у зв'язку із його перебуванням на лікарняному на неможливістю у зв'язку із цим прибути в судове засідання.
Вивчивши заяву представника заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи з огляду на положення ч. 3 ст. 432 ЦПК України, а також у зв'язку ненаданням представником заявника доказів перебування на лікарняному та враховуючи те, що аналогічна заява представником заявника подавалася попередньо 20.09.2021 року.
За приписами частини 3 ст. 432 ЦПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Встановлено, що 29 жовтня 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва у справі № 2604/17310/2012 за позовом ПАТ «КБ «Експобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованість у розмірі 443 211,14 грн. (а.с. 52-54).
На виконання рішення суду Дніпровським районним судом м. Києва 18.12.2012 року було видано виконавчий лист № 2604/17310/2012 (а.с. 186-186 зв.).
29 жовтня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою задоволено вимоги заяви ТОВ «ФК» Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження та замінено сторону стягувача ПАТ «КБ «Експобанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчому провадженні № 38124440 з примусового виконання виконавчого листа № 2604/17310/12 (а.с. 92-93).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07.02.2019 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження (а.с. 128-129).
23 квітня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою відновлено у задоволенні заяви ТОВ «ФК» Дніпрофінансгруп» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання (а.с. 166-167 зв.).
Відповідно до змісту ст. 432 ЦПК України, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин. Словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Відповідно до сталої практики сформованої Верховним Судом, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року винесеній у справі № 2-4671/11.
Вирішуючи заявлені вимоги суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Як на підставу для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню заявник посилається на те, що виконавчий лист подавався на примусове виконання вже після закінчення строку його пред'явлення до виконання, що на думку заявника було підтверджено ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.04.2019 року, в якій зазначалося, що станом на момент звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа стягувачем пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Як убачається зі змісту доданої до заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню копії виконавчого листа № 2604/17310/2012 та доданої до письмових пояснень ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» копії виконавчого листа № 2604/17310/2012, ці виконавчі листи ідентичні, видані 18.12.2012 року та не містять жодних відміток про дублікат (а.с. 222, 243).
Так, зі змісту копії виконавчого листа № 2604/17310/2012 долученої до письмових пояснень ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» убачається, що виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у Дніпровському РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві та був повернутий стягувачу 17.10.2018 року на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
В подальшому виконавчий лист № 2604/17310/2012 в межах визначених Законом України «Про виконавче провадження» був пред'явлений на примусове виконання до приватного виконавця Кісельової В.В., якою 29.01.2020 року був повернутий стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції закону, що діяла на час повернення виконавчого листа стягувачу, виконавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років. Строки пред'явлення виконавчого документи до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Разом з тим, порушення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Натомість пропуск строку пред'явлення виконавчого документа до виконання може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Встановлення обставин дотримання строків пред'явлення виконавчого документа до виконання підлягає з'ясуванню, зокрема, під час оскарження дій чи бездіяльності державного чи приватного виконавця, пов'язаних з вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження, а тому не мають правового значення під час розгляду питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у поставі від 06.11.2019 року по справі № 593/841/14-ц.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, обґрунтування заявника щодо необхідності визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у зв'язку із закінченням строку його пред'явлення до виконання, суд прийняти до уваги не може, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях закону.
Одночасно суд роз'яснює заявнику, що з метою ефективного захисту своїх прав, як боржника за виконавчим документом, в разі, якщо він вважає, що його права порушені, в тому числі з питань зняття арешту з майна та скасування звернення стягнення на доходи, він не позбавлений права звернутися до суду в порядку визначеному Розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» з відповідною скаргою на дії державного/приватного виконавця.
В частині вимог щодо повернення безпідставно стягнутих грошових коштів у розмірі 72 761,00 грн. заява також задоволенню не підлягає, оскільки вказана вимога тісно пов'язана із вимогою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із чим відмова у задоволенні вимоги про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню виключає можливість задоволення вимоги про повернення безпідставно стягнутих коштів.
Враховуючи викладене, заява задоволенню не підлягає, оскільки не знайшла свої підтвердження в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 353, 432 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби в м. Києві, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кісельова Віталіна Володимирівна, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Фесик Марія Олексіївна про визнання виконавчого листа № 2604/17310/2012 таким, що не підлягає виконаннювідмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя