ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16011/21
провадження № 2-о/753/492/21
"27" вересня 2021 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Курічової В.М., за участю секретаря судового засідання Іващенко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Дарницького районного суду м. Києва зі спільною заявою про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 25.04.2015 заявники перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 останнім часом сімейні стосунки погіршились, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин між заявниками, спільне господарство не ведуть, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі. Між заявниками досягнуто згоди щодо участі у вихованні та утриманні спільної дитини, на підтвердження чого складено нотаріально посвідчений договір про визначення місця проживання дитини, сплату аліментів на дитину і її виховання.
В судове засідання заявники не з'явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі, просять заяву про розірвання шлюбу задовольнити.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, суд розглянув справу без їх участі на підставі наявних у справі матеріалів. Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Заявники перебувають в шлюбі, який зареєстровано 25.07.201 у Виконавчому комітеті Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області, про що складено відповідний актовий запис № 7.
За час перебування у шлюбі в заявників народилась дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявники зазначають, що сімейні стосунки між ними погіршились, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, спільне господарство не ведуть, збереження шлюбу є неможливим та суперечить їх спільним інтересам.
Відповідно до частини третьої статті 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушення права, дружини, чоловіка.
Відповідно до статті 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
При цьому, згідно зі роз'ясненнями, які містяться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб», розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 СК України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України зазначено, що суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Заявники досягли взаємної згоди щодо розірвання шлюбу, а також досягли згоди щодо визначення місця проживання дитини, сплату аліментів на дитину і її виховання, уклавши відповідний договір, посвідчений 20.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Устиновою І.Є.
Суд вважає обґрунтованими причини, що спонукали заявників на розірвання шлюбу, подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї стали неможливими і суперечить їх інтересам, що в силу частини другої статті 112 Сімейного кодексу України є підставою для розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відносити своє дошлюбне прізвище.
Заявник ОСОБА_2 просила відновити своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 », тому вимога підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 315-319, 352, 354, 355, 430, п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України України, суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 25 квітня 2015 року у виконавчому комітеті Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області, про що складено відповідний актовий запис № 7.
Повернути заявнику ОСОБА_2 дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ».
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя В.М. Курічова