Справа № 756/5229/19 Головуючий у 1 інстанції: Диба О.В.
Провадження № 22-ц/824/11370/2021 Доповідач: Шебуєва В.А.
29 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Єрмоленко Оксани Олександрівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу,-
В квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» (далі - ТОВ «ФК «Груп Фактор») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу. Позивач зазначив, що 03 грудня 2015 року по вул. Е.Потье у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , транспортного засобу «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124, 130 КУпАП. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «Київський страховий дім». На підставі складеного звіту і з урахуванням досягнутої шляхом переговорів домовленості ПрАТ «Київський страховий дім» виплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 47000 грн. Згідно ремонтної калькуляції ПрАТ «Київський страховий дім» вартість відновлювального ремонту автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_3 , склала 6246,89 грн., які страхова компанія виплатила ОСОБА_2 09 серпня 2018 року між ПрАТ «Київський страховий дім» та ТОВ «ФК «Груп Фактор» укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ПрАТ «Київський страховий дім» відступило ТОВ «ФК «Груп Фактор» право вимоги на отримання відшкодування шкоди з відповідачки в порядку регресу. ТОВ «ФК «Груп Фактор» просило стягнути з ОСОБА_1 53246,89 грн. виплаченого страхового відшкодування, а також три проценти річних в розмірі 652,00 грн., пеню в розмірі 7825,10 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1996,48 грн.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року позов ТОВ «ФК «Груп Фактор» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Груп Фактор» 53 246, 89 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 352 грн. - три проценти річних, 1 996, 48 грн. - інфляційних втрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Груп Фактор» судовий збір у розмірі 1921 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «ФК «Груп Фактор». Посилається на порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта суд дійшов помилкового висновку, що перехід до ПрАТ «Київський страховий дім» права вимоги за зобов'язаннями по відшкодуванню шкоди є регресом, а не суброгацією. Також суд безпідставно відмовив у задоволенні заяви про застосування позовної давності. Зазначає, що при суброгації перебіг позовної давності має обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку. Страховий випадок стався 03 грудня 2015 року, а позивач звернувся з позовом лише 03 квітня 2019 року, тобто, з пропуском загальної позовної давності. ОСОБА_1 не отримувала будь-яких письмових повідомлень про заміну кредитора та не уповноважувала будь-кого на отримання таких повідомлень.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 грудня 2015 року по вул. Е.Потье у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , транспортного засобу «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 не впоралась з керуванням, в результаті чого виїхала на зустрічну смугу руху та здійснила зіткнення з автомобілем «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобілем «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_3 , при цьому вона відмовилась у встановленому законом порядку від проходження огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «Київський страховий дім» відповідно до полісу №АЕ/4854326 (а.с. 9, 10).
04 грудня 2015 року власники пошкоджених транспортних засобів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до ПрАТ «Київський страховий дім» із заявами про подію, що може бути визнана страховою, та про виплату страхового відшкодування (а.с. 13, 28, 32, 36).
Відповідно до звіту №0013-С про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, складеного ФОП ОСОБА_4 від 13 січня 2016 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_3 склала 114 275,79 (а.с. 17-27). Відповідно до ремонтної калькуляції №712-4176-s від 08 квітня 2016 року вартість ремонту автомобіля «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 склала 6 246,89 грн. (а.с. 34-35)
На підставі наказу №712-4176/1/1 від 07 квітня 2016 року та страхового акту №712-4176/1 від 07 квітня 2016 року ПрАТ «Київський страховий дім» з урахуванням домовленостей з ОСОБА_3 виплатило йому страхове відшкодування у розмірі 47 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11563 від 11 квітня 2016 року (а.с. 29-31). На підставі наказу №712-4176/2/1 від 29 квітня 2016 року та страхового акту №712-4176/2 від 29 квітня 2016 року ПрАТ «Київський страховий дім» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 6246,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12066 від 06 травня 2016 року (а.с. 37-39).
09 серпня 2018 року між ПрАТ «Київський страховий дім» та ТОВ «ФК «Груп Фактор» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги. За умовами договору ПрАТ «Київський страховий дім» відступило ТОВ «ФК «Груп Фактор» право вимоги щодо відшкодування шкоди завданої відповідачем на суму 53 246,89 грн., про що було повідомлено ОСОБА_1 (а.с.40-44).
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Груп Фактор» та стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Груп Фактор» в прядку регресу 53 246, 89 грн. виплаченого страхового відшкодування, 352 грн. трьох процентів річних та 1 996, 48 грн. інфляційних втрат.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до підпункту «а, в» пункту 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено судом, постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року ОСОБА_1 була визнана винною у вчиненні ДТП від 03 грудня 2015 року, в якій були пошкоджені транспортні засоби «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 та «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , при цьому ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. ПрАТ «Київський страховий дім», яке відступило своє право вимоги ТОВ «ФК «Груп Фактор», виплатило ОСОБА_2 та ОСОБА_3 страхове відшкодування в загальній сумі 53 246,89 грн.
З урахуванням положень ст. 1191 ЦК України та п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Груп Фактор» про стягнення виплачених ним коштів в порядку регресу.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 , що позивач звернувся з позовом до суду зі спливом трирічного строку загальної позовної давності.
Представник відповідачки посилався на те, що перехід до ПрАТ «Київський страховий дім» права вимоги на пред'явлення даного позову є суброгацією, а не регресом, при якій перебіг позовної давності має обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку. Такі доводи представника ОСОБА_1 не відповідають положенням ст. 1191 ЦК України та п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які прямо вказують, що позов ТОВ «ФК «Груп Фактор» є регресним.
ПрАТ «Київський страховий дім» виплатило страхове відшкодування 11 квітня 2016 року та 06 травня 2016 року. Позовна заява була подана позивачем до суду 10 квітня 2019 року, тобто в межах трирічного строку загальної позовної давності.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не отримувала письмових повідомлень про заміну кредитора та не уповноважувала будь-кого на отримання таких повідомлень. Такі посилання не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Інших доводів апеляційна скарга представника ОСОБА_1 не містить.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Єрмоленко Оксани Олександрівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 25 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Оніщук М.І.
Крижанівська Г.В.