Житомирський апеляційний суд
Справа №283/242/20 Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В. В.
Категорія 68 Доповідач Талько О. Б.
07 вересня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М.,
за участю секретаря Дяченко Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 283/242/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Ярмоленка В.В.,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що з 1997 року проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 . На час виникнення між ними подружніх стосунків він та ОСОБА_4 не перебували у іншому зареєстрованому шлюбі.
З 1986 року вони разом працювали на одному і тому ж самому підприємстві СМУ «Промжилстрой 7» (ПЖС), яке в подальшому внаслідок реорганізації перетворилося на ДАП «Малинстрой» МОЕЗ, БМУ 7 КФ «ЖИТОМИРІНВЕСТ», АТЗТ «Малинбудсервіс».
ОСОБА_1 вказує, що у 1997 році звільнився з даного підприємства. ОСОБА_4 припинила трудові правовідновини з АТЗТ « Малинбудсервіс» у 2001 році. У квітні 2000 року він виїхав за кордон до Іспанії, а в подальшому до Іспанії переїхала і ОСОБА_4 , де вони продовжили проживати однією сім'єю. В період спільного проживання він разом із ОСОБА_4 придбали наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 ; квартиру АДРЕСА_3 ; квартиру АДРЕСА_1 . Також під час спільного проживання був придбаний транспортний засіб - автомобіль марки «KIA PICANTO», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Позивач стверджує, що протягом часу спільного проживання з ОСОБА_4 між ними склалися тривалі стосунки, притаманні подружжю. Вони вели спільне господарство та мали спільний бюджет. Потреби у офіційній реєстрації шлюбу вони не мали, оскільки сприймали це як передбачену законодавством формальність. В період їхнього проживання в Іспанії однією сім'єю до них приїздили їхні друзі, а також його донька від першого шлюбу ОСОБА_5 ОСОБА_4 здіснювала грошові перекази на ім'я останньої. Окрім того, ОСОБА_1 також вказує, що неодноразово перераховував грошові кошти на рахунок ОСОБА_6 . У 2007 році ОСОБА_4 перерахувала на картковий рахунок його доньки ОСОБА_7 НОМЕР_2 євро, які були витрачені останньою на придбання кварири. Також його донька перераховувала кошти на рахунок ОСОБА_4 .
Окрім того ОСОБА_1 пояснює, що ОСОБА_4 систематично разом з ним відвідували його батька ОСОБА_8 , готували йому їжу, допомогали по господарству та турбувалися про нього, оскільки він є особою похилого віку.
Також вказує, що він повернувся з Іспанії в Україну раніше, а ОСОБА_4 продовжувала працювати в Іспанії. До її повернення на територію України він проживав у їхній спільній квартирі в м. Малині, облаштовував її, робив ремонт та сплачував комунальні послуги.
Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після її смерті спадщину прийняла її племінниця ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_3
ОСОБА_1 також стверджує, що між ними виник спір щодо спадкування й з метою захисту своїх прав він змушений звернутися до суду.
Враховуючи вищезазначене, позивач просив встановити факт його проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 протягом періоду з 1 листопада 1997 року по 24 серпня 2019 року.
Також просив визнати за ним право власності на : 1/2 частину транспортного засобу марки «KIA PICANTO», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 ; на 1/2 частину квартири, АДРЕСА_4 ; на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Зокрема, зазначає, суд не надав належної оцінки показам свідків, які підтвердили факт його проживання із ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу протягом зазначеного періоду. Вказаний факт також підтверджується довідкою депутата Малинської міської ради Данеляна Д. від 13 січня 2020 року та довідкою депутата Малинської міської ради Лукашенко В. від 7 квітня 2020 року. Доказів на спростування цієї обставини суду не надано.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, він надав суду Регістри жителів муніципалітету Іспанії, з яких вбачається, що він та ОСОБА_4 були зареєстровані за однією адресою.
Факт їхнього спільного проживання однією сім'єю підтверджується також світлинами, які свідчать про їхній спільний відпочинок та святкування сімейних подій у колі родичів й друзів.
Суд безпідставно взяв до уваги пункт 12 договору купівлі-продажу квартири в с. Софіївська Борщагівка Київської області, у якому зазначено, що сторони цієї угоди ні з ким не проживають однією сім'єю, оскільки ця інформація належним чином не перевірена нотаріусом, який в силу покладених на нього обов'язків зобов'язаний лише пересвідчитися у тому, чи наявна інформація про реєстрацію шлюбу у паспортному документі сторін правочину. Зміст цього пункту лише вказує на дотримання формальної процедури перевірки документів при посвідченні договору, проте не містить об'єктивної інформації, яка б відповідала дійсним обставинам справи.
Поза увагою суду залишились й докази, які свідчать про переказ ОСОБА_4 коштів у значному розмірі на рахунок його доньки. Виписки з карткових рахунків також підтверджують факт здійснення ОСОБА_4 грошових переказів на його картковий рахунок, а також факт перерахунку ним коштів на ім'я останньої.
Судом не взято до уваги докази про те, що він проводив ремонт у їхній спільній квартирі АДРЕСА_1 .
Долучений до матеріалів справи договір про бронювання туру беззаперечно підтверджує ту обставину, що вони разом із ОСОБА_4 мали намір спільно провести відпочинок, що у черговий раз підтверджує характер їхніх стосунків.
Відео з весілля ОСОБА_9 також містить інформацію про те, що їх сприймали як подружжя.
Також він надав довідку ОСББ «Рідний дім ОСББ» №62 від 2 вересня 2019 року, з якої вбачається, що ОСОБА_4 була зареєстрована і проживала разом з ним в АДРЕСА_5
ОСОБА_1 також зауважує, що після смерті ОСОБА_4 він здійснював організацію її поховання та був визнаний потерпілим у кримінальному провадженні.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів зазначила, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю як чоловік та дружина.
Вважають, що не відповідає дійсності твердження позивача про те, що усі клопоти щодо поховання ОСОБА_4 ніс саме він. Без їх відома позивач самостійно придбав все необхідне для поховання, ретельно оформивши усі підтверджуючі документи. На них були покладені певні обов'язки щодо організації поховання ОСОБА_4 , при цьому з понесенням лише тих витрат, які документально неможливо було підтвердити. Представник відповідачів стверджує, що витрати на поховання ОСОБА_4 були понесені ОСОБА_1 власне за кошти самої померлої, які зберігалися у квартирі ОСОБА_4 . Ключі від цього житла ОСОБА_2 необачливо передала позивачеві.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.
ОСОБА_2 та представник відповідачів ОСОБА_10 не визнали доводи апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 . Вказаний шлюб розірвано 23 жовтня 1997 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 .
ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_12 , який 18 квітня 1996 року був розірваний, що підтверджується листом Малинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області №1076/9.8-23 від 20 вересня 2019 року (а.с.23 т.1).
14 грудня 1999 року Відділом по приватизації державного житлового фонду на ім'я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_1 .
30 липня 2007 року ОСОБА_4 придбала у власніть квартиру АДРЕСА_3 . Договір купівлі-продажу цього житлового приміщення посвідчений приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Житомирської області Януш Л.О. 30 липня 2007 року та зареєстрований в реєстрі за №4125.
Судом також встановлено, що 29 вересня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу позивач та ОСОБА_4 придбали в Ѕ частці кожен квартиру АДРЕСА_2 .
Пунктом 12 цього договору купівлі-продажу передбачено, що представник продавця та покупець-2 ознайомлені із заявою покупця-1 про те, що він не перебуває в зареєстрованому шлюбі та не проживає ні з ким однією сім'єю; представник продавця та покупець -1 ознайомлені із заявою покупця-2 про те, що вона не перебуває в зареєстрованому шлюбі та не проживає ні з ким однією сім'єю.
Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М. 29 вересня 2015 року та зареєстрований в реєстрі за №4311.
Наявне в матеріалах справи свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 18 липня 2014 року свідчить про те, що ОСОБА_4 набула у власність автомобіль «KIA PICANTO», реєстраційний номер НОМЕР_1 2014 року випуску.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
Після її смерті із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулись позивач, племінниця померлої ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_3 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 надав суду довідку, видану ОСББ « Рідний дім ОСББ» 2 вересня 2019 року про те, що ОСОБА_4 була зареєстрована та з 6 вересня 2016 року до дня смерті проживала в АДРЕСА_5 . У цій квартирі ОСОБА_4 проживала із серпня 2007 року разом із ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Окрім того, в судовому засіданні досліджувалась довідка, видана депутатом Малинської міської ради Д. Данеляном 13 січня 2019 року про те, що позивач проживав разом із ОСОБА_4 в АДРЕСА_6 , та вони вели спільне господарство з 1997 року по 2007 рік. У довідці зазначено, що вона складена зі слів сусідів.
Також суду надано довідку, видану депутатом Малинської міської ради В. Лукашенком 3 січня 2020 року про те, що ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_7 , фактично із серпня 2007 року проживає в АДРЕСА_5 .
Наявний в матеріалах справи реєстр мешканців муніципалітету Мостолес, Іспанія, містить інформацію про те, що позивач та ОСОБА_4 були зареєстровані по АДРЕСА_8 .
Як на підставу для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 також послався на ту обставину, що його визнано потерпілим у кримінальному провадженні, порушеному за фактом смерті ОСОБА_4 .
Окрім того, на підтвердження ведення спільного господарства позивачем надано квитанції та замовлення, які свідчать про придбання ним меблів та сплату комунальних послуг.
Виписки з банківських рахунків містять інформацію про те, що періодично між позивачем та ОСОБА_4 здійснювались грошові перекази.
Також ОСОБА_4 31 липня 2007 року здійснила переказ грошових коштів у розмірі 27500 євро на ім'я доньки позивача.
Відповідно до статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною підставою для виникнення у них певних прав та обов'язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.
Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, існування тривалисх стосунків, притаманних подружжю.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач вказав на ту обставину, що суд залишив поза увагою довідку ОСББ « Рідний дім ОСББ» від 2 вересня 2019 року.
Водночас, на адвокатський запит ОСББ « Рідний дім ОСББ» повідомило про те, що вказане об'єднання співвласників багатоквартирного будинку розпочало працювати із 16 липня 2016 року, а тому інформацією щодо проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 з серпня 2007 року однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСББ « Рідний дім ОСББ» не володіє. Абзац другий довідки №62 від 2 вересня 2019 року слід вважати недійсним, оскільки інформація була внесена до довідки зі слів ОСОБА_1 і не підтверджена обліковими реєстраційними даними щодо осіб, які проживали у квартирі АДРЕСА_3 .
Реєстрація позивача разом із ОСОБА_4 за однією адресою в Іспанії, його участь у похованні ОСОБА_4 , а також звернення ОСОБА_1 до органів досудового розслідування із заявою про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні, яке порушене у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 , також не свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Здійснення грошових переказів між позивачем та ОСОБА_4 , а також перерахунок ОСОБА_4 на ім'я доньки позивача коштів, не є беззаперечними та достатніми доказами того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю, мали спільний бюджет та вели спільне господарство.
Довідки депутатів міськради не є допустимими доказами обґрунтованості позовних вимог, оскільки інформація щодо проживання ОСОБА_4 та позивача однією сім'єю записана зі слів інших осіб.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , пояснили, що позивач проживав із ОСОБА_4 з 1997 року однією сім'єю та вони разом поїхали на заробітки до Іспанії.
Свідок ОСОБА_20 , пояснив, що з липня по грудень 2017 року працював та проживав за однією адресою разом із позивачем та ОСОБА_4 в Іспанії. Позивач та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю.
Свідок ОСОБА_21 пояснив, що при укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 представив ОСОБА_4 в якості своєї дружини.
Дослідивши докази у справі та надавши їм належну оцінку, врахувавши обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу набув юридичного значення після набрання чинності СК України та ЦК України,- з 1 січня 2004 року. КпШС України не передбачав юридичних наслідків для чоловіка та жінки, які проживали разом без реєстрації шлюбу. Таким чином, факт проживання позивача разом із ОСОБА_4 однією сім'єю протягом періоду з 1 листопада 1997 року по 1 січня 2004 року не має правового значення для вирішення даного спору.
Працевлаштування позивача та ОСОБА_4 за межами України не вказує на те, що між ними існували тривалі стосунки, притаманні подружжю. Відтак, відсутні підстави стверджувати що протягом періоду з 1 січня 2004 року й до дня смерті ОСОБА_4 позивач проживав з нею однією сім'єю, вели спільне господарство та мали спільний бюджет.
Таким чином, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, арішення Малинського районного суду Житомирської області від 26 січня 2021 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: