Справа № 761/27144/21
Провадження № 3/761/7348/2021
24 вересня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В., за участю секретаря Ковтунович М.В., прокурора Прокопова О.Е., адвоката Нечипоренко А.В., особи відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за ч.4 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника директора Департаменту правового забезпечення Міністерства культури, молоді та спорту України, подав завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації за 2019 рік, які відрізняються від достовірних на суму 391 959,71 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Нечипоренко А.В. заперечував вину свого довірителя, зазначив про відсутність умислу на подання завідомо (очевидно) недостовірних відомостей до щорічної декларації за 2019 рік. Оскільки невнесення відомостей про вартість земельної ділянки було зумовлено відсутністю у ОСОБА_1 на час подання декларації точної ціни її купівлі у 2005 році. При цьому, ОСОБА_1 зазначив у декларації усю іншу наявну у нього інформацію про таку земельну ділянку, що свідчить про відсутність у нього умислу на внесення недостовірних відомостей до щорічної декларації. Крім того, невнесення відомостей про викрадений у 2013 році транспортний засіб «Toyota RAV4» було зумовлено нечіткістю законодавства, яке не встановлювало зрозумілого та однозначного зобов'язання декларувати викрадене майно - майно, яке не є в наявності у суб'єкта декларування або членів його сім'ї. Також невнесення відомостей про отримані проценти та бонуси було зумовлено відсутністю у ОСОБА_1 такої інформації, оскільки він не укладав депозитних договорів та не мав інформації про нараховані бонуси.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що внесення недостовірних відомостей до декларації було зумовлено недосконалістю чинного законодавства та відсутністю на час подання декларації точної інформації, яка підлягала декларуванню. За таких обставин, умисел у ОСОБА_1 на подання завідомо недостовірних відомостей до щорічної декларації за 2019 рік відсутній, а отже відсутній і склад адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим просив закрити провадження у справі за відсутностю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП.
Особа щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією ОСОБА_1 підтримав позицію свого представника, наголошуючи, що не мав умислу на подання недостовірної інформації до щорічної декларації за 2019 рік, зазначивши у ній всю інформацію наявну у його розпорядженні на той час.
Прокурор уважав доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення пов'язаного із корупцією.
Суд, заслухавши особу відносно якої складено протокол, його представника, думку прокурора щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до Наказу Державного секретаря від 21.11.2019 № 12-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Департаменту правового забезпечення Міністерства культури, молоді та спорту України в порядку переведення з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» посади керівників структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступників належать до категорії «Б» державної служби.
Згідно з приміткою до ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) особи, посада якої належить до посад державної служби категорії «Б» належить до посад службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Отже, встановлено, що відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 45 Закону ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону ОСОБА_1 31.03.2020 подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну декларацію за 2019 рік.
Відповідно до вимог п.п. 1 п. 2 розділу III Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 15.04.2020 № 144/20 (чинного на початок проведення перевірки), повна перевірка проводиться щодо декларацій, відібраних Національним агентством у порядку черговості на підставі оцінки ризиків, у тому числі з таких підстав, визначених Законом, зокрема, декларація подана службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, або займає посаду, пов'язану з високим рівнем корупційних ризиків.
На підставі доручення заступника Голови Національного агентства від 13.05.2020 № 100/209/20 головним спеціалістом першого відділу Управління проведення обов'язкових повних перевірок було проведено повну перевірку декларації, яка згідно з вимогами абз. 1, 2 ч. 1 ст. 51-3 Закону полягала у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.
Так, у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації суб'єкт декларування не зазначив відомості про вартість земельної ділянки загальною площею 711 м.кв., кадастровий номер 3223186800:03:012:0024, що належить йому на праві власності, обравши позначку «Не відомо».
При цьому, згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21.09.2005, копія якого надана суб'єктом декларування, вартість зазначеної земельної ділянки становить 35 350,00 гривень.
Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 35 350,00 гривень.
У розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації суб'єкт декларування не вказав відомостей про транспортний засіб Toyota RAV 4 2013 року випуску, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , що належить на праві власності члену сім'ї (дружині) з 16.03.2013, що підтверджується інформацією, наданою Головним сервісним центром МВС.
При цьому, суб'єкт декларування пояснив, що вказаний транспортний засіб було викрадено у 2015 році, що підтверджується відомостями з офіційного сайта МВС України. Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном, оскільки член сім'ї (дружина) на момент подачі декларації була позбавлена таких прав, транспортний засіб не належить його дружині та досі не знайдено, у зв'язку з чим для його відображення в декларації не було підстав.
Зазначене не приймається до уваги, оскільки вибуття транспортного засобу із фактичного володіння та користування власника у зв'язку із незаконними діями третіх осіб (викраденням) відсутнє серед підстав для припинення права власності на це майно, визначених ст. 346 Цивільного кодексу України. Отже, в разі незаконного заволодіння транспортним засобом члена сім'ї (дружини) суб'єкта декларування третіми особами інформацію щодо такого майна слід відображати незалежно від його фактичної наявності.
За інформацією, наданою листом від 14.05.2021 № 5416-21 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вартість зазначеного транспортного засобу на дату набуття права становить 353 300,00 гривень.
Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на суму 353 300,00 гривень.
У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, суб'єкт декларування не вказав відомостей про отриманий ним дохід від філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09322277), у вигляді нарахованих відсотків у розмірі 3 204,21 грн, відомості про який наявні в Довідці про фінансовий стан для заповнення декларації від 26.05.2020, копія якої надана суб'єктом декларування.
Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на суму 3 204,21 гривні.
Також, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, суб'єкт декларування не вказав відомостей про отримані ним доходи у вигляді нарахованих відсотків у розмірі 1,63 грн. та бонусів у розмірі 103,87 грн, джерелом яких є АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570), відомості про які наявні в Інформації про банківські операції від 04.06.2020, копія якої надана суб'єктом декларування.
Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на суму 105,50 грн.
Відповідно до Форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженої рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089, на початку заповнення декларації суб'єкт декларування ознайомлюється з Правилами заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Після ознайомлення проставляється відповідна відмітка.
Після заповнення всіх розділів декларації суб'єкт декларування ознайомлюється із внесеними до неї відомостями та проставляє відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подає декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису.
Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону упродовж семи днів після подання декларації суб'єкт декларування має право подати виправлену декларацію.
Суб'єкт декларування при поданні декларації підтвердив достовірність вказаних відомостей та був обізнаний з наслідками за подання недостовірних відомостей у декларації, правом подати виправлену декларацію не скористався.
Вказане вище свідчить, що суб'єкт декларування не вжив заходів для відображення у декларації достовірної інформації, яка підлягає декларуванню у розділах 3,6, 11 декларації.
Поважних причин, які б перешкоджали поданню декларації з достовірними відомостями, під час збору матеріалів за цими фактами не встановлено.
За результатами вказаної перевірки Національне агентство склало Довідку від 18.09.2020 № 200/20 «Про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 , директором Департаменту правового забезпечення Міністерства культури, молоді та спорту України» та листом від 21.09.2020 № 41-10/50184/20 направило суб'єкту декларування для ознайомлення та
подання декларації з достовірними відомостями.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для притягнення суб'єкта декларування до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, Національне агентство керується сумою прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до чинного законодавства на момент подання декларації.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2020 становив 2 102,00 гривні.
Отже встановлено, що ОСОБА_1 у розділах 3 «Об'єкти нерухомості», 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» та 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2019 рік зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 391 959,71 гривень, чим порушив п. 2, 3, 7 ч. 1 ст. 46 Закону.
Таким чином, ОСОБА_1 подав до Реєстру декларацію за 2019 рік з недостовірними відомостями, які відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У зв'язку із зазначеним, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене ч.4 ст. 172-6 КУпАП.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, датою виявлення адміністративного правопорушення є 18.09.2020, а саме: дата складання Довідки № 200/20 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік поданої ОСОБА_1 згідно якої уповноваженою особою НАЗК було виявлено відповідні порушення.
Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення..
Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням строків на момент розгляду справи, передбачених ст. 38 КУпАП.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 38, ч.4 ст.172-6, п. 7 ст. 247 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст. 172-6 КУпАП закрити за закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови виготовлений 28.09.2021.
Суддя: