Справа № 656/559/21
28.09.2021
Номер провадження 3/656/285/21
29 вересня 2021 року смт. Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Херсонської області Ференц Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення №2 Генічеського районного відділення поліції ГУ НП України в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання та реєстрації АДРЕСА_1 , за вчинення порушення передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП,-
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2021 року у провадження судді Іванівського районного суду Херсонської області Ференц Р.І. передана справа №656/559/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Згідно вимог ст.278 КУпАП справа про адміністративне в галузі здоров'я населення підвідомча Іванівському районному суду Херсонської області. Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративне правопорушення в галузі здоров'я населення , передбачені ст. 44-3 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 093069 від 20.09.2021 року, який складений поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Генічеського районного відділу поліції ГУ НП України в Херсонській області сержантом поліції Сінгаєвським А.Ю. вбачається, що 20.09.2021 року о 08.30 год в с.Любимівка по вул.Миру громадянин ОСОБА_1 , який перебував на самоізоляції, перебував в адмінбудівлі, чим порушив п.2 пп.3 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Орган, в компетенцію якого входить складання протоколу кваліфікував дії ОСОБА_1 як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи, оскільки протокол про адміністративні правопорушення в галузі здоров'я населення складений уповноваженою державою особою, оскільки від імені органів Національної поліції оформляти справи про адміністративні правопорушення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, про вчинення дій собою не в стані крайньої необхідності, на момент розгляду справи не закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя вважає, що протокол про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1 підлягає поверненню органу, який його склав, для належного оформлення з наступних підстав.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд звертає увагу на те, що існують підстави для правильного вирішення справи, не достатньо всебічних, повних та об'єктивних фактичних даних, на основі яких у визначеному законом суд порядку повинен встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, з'ясувати, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи можна за допомогою такого протоколу й доданих до нього матеріалів встановити наявність в діях відповідної особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Неналежним чином оформлений адміністративний протокол створює перешкоди для повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин по справі та не може бути належним підтвердженням вчинення правопорушення, і як наслідок, такий адміністративний протокол повертається на доопрацювання.
Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити усі необхідні дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності задля встановлення дійсних обставин справи та ідентифікації правопорушника. Недотримання цієї вимоги має наслідком відправлення протоколу на доопрацювання.
Адміністративні матеріали оформлені в порушення вимог п. 15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, оскільки до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено інші документи та матеріали про адміністративне правопорушення, що містять інформацію про правопорушення.
Стаття 44-3 КУпАП не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства.
Норма статті 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол. Також для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі має бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа для вчинення адміністративного правопорушення.
Зокрема таким актом, згідно якого настає відповідальність, є постанова Кабінету Міністрів України від 09.21.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
В складеному протоколі поліцейським здійснено посилання на порушення п.2 п.п.3 згаданої постанови.
Проте в пункті 2 відсутній п.п.3, оскільки п.2 в редакції від 17.02.2021 року передбачає: «2. Залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) встановлюється “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки).»
В складеному протоколі поліцейським здійснено посилання на те, що ОСОБА_1 , який перебував на самоізоляції, перебував в адмінбудівлі. Водночас поліцейський проводить кваліфікацію дій особи за ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Проте суд звертає увагу на те, що з 06.11.2020 року ст..44-3 КУпАП доповнено частиною 2 в наступній редакції: «перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно».
Суд звертає увагу на те, що в обов'язковому порядку лабораторне обстеження на COVID-19 з використанням методу ПЛР проводиться особам, які відповідають визначенню підозрілого, ймовірного випадку захворювання на COVID-19, з ознаками ГРВІ, вірусної пневмонії, яким не проводився скринінговий швидкий тест на визначення антигену SARS-CoV-2 та/або тесту на визначення антигену SARS-CoV-2 методом ІФА, контактним особам при появі симптомів, які не виключають COVID-19 а також особам, в яких при проведенні дослідження методом ІФА виявлено захворювання. Також судом враховано те, що пацієнтів із легкою та середньої тяжкості формами захворювання, які не мають показань до госпіталізації, рекомендовано лікувати в амбулаторних умовах і переводити на амбулаторне лікування також слід одужуючих пацієнтів, які вже не потребують цілодобового нагляду за рішенням, прийнятого приймає лікарем з надання первинної медичної допомоги. Також медичні працівники, які надають медичну допомогу за місцем проживання/перебування, здійснюють нагляд за такими особами і критеріями завершення амбулаторно-поліклінічного лікування є відсутність клінічних проявів гострого респіраторного захворювання протягом 3 днів рахуючи з 10 дня від дати появи симптомів без лабораторного обстеження; відсутність клінічних проявів гострого респіраторного захворювання протягом 3 днів рахуючи з 10 дня від дати взяття матеріалу (при позитивному результаті на COVID-19 методом ПЛР) без лабораторного обстеження; відсутність клінічних проявів гострого респіраторного захворювання, за умови отримання одного негативного результату тестування методом ПЛР. При наявності одного з критеріїв рекомендовано припинити самоізоляцію та припинити лікування пацієнта. Перелічені критерії є рівноцінними. Для прийняття рішення про завершення амбулаторно-поліклінічного лікування (припинення самоізоляції) може бути використаний будь-який з них. Повторне тестування методом ПЛР, з метою визначення наявності чи відсутності вірусу в організмі (припинення самоізоляції внаслідок хвороби) може проводитися не раніше ніж через 10 днів від дати появи симптомів або отримання першого позитивного результату на COVID-19 методом ПЛР.
З адміністративних матеріалів вбачається долучений результат аналізу №944 ПЛР-тесту від 10.09.2021 року з позитивним результатом, проте працівником поліції не долучено підтверджуючих документів від сімейного лікаря, його пояснень, прийняте рішння-припис сімейного лікаря про самоізоляцію пацієнта, результатів другого ПЛР-тесту, рішення про амбулаторне лікування пацієнта, оскільки 10-й день лікування і спостереження закінчується саме 20.09.2021 року.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що працівник поліції сам контактував особою, в якої позитивний ПЛР-тескт, одже входить в коло контактних осіб.
В складеному проколі відсутнє посилання на вуличний номер в с.Любимівка, де перебував ОСОБА_1 , відсутнє посилання з відповідними документальними підтвердженнями про місце знаходження адмінбудівлі, про її юридичну адресу, про її приналежність фізичним чи юридичним особам.
Вказаних вимог щодо формулювання суті адміністративного правопорушення не було дотримано, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити фактичні обставини правопорушення, що ставиться в провину особі, щодо якої складено протокол, а потім дати правильну юридичну кваліфікацію вчиненого винним адміністративного правопорушення, суд позбавлений можливості перевірити наявність чи відсутність в діях такої омоби об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, прийняти в справі законне та об'єктивне рішення.
Крім того, неконкретність формулювання суті адміністративного правопорушення позбавляє особу, стосовно якої складено протокол, права здійснювати предметний захист та порушує її процесуальні права.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно ст.251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст.255 КУпАП уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, в тому числі й за ст.130 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог ст.ст.251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
Вказаних вимог щодо формулювання суті адміністративного правопорушення не було дотримано, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити фактичні обставини правопорушення, що ставиться в провину особі, щодо якої складено протокол.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений ч.2 ст.52 КК України, а також передбачає обов'язкове позбавлення права керування транспортним засобом.
Згідно до абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», визнана правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративне правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП України, до відповідного правоохоронному органу для належного оформлення.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.
У відповідності до ст.1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості. Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. З урахуванням наведеного, вважаю за необхідне повернути вищезазначений адміністративний матеріал для належного оформлення, оскільки вказані недоліки перешкоджають подальшому провадженню у справі, створює перешкоди для повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин по справі.
З урахуванням наведеного, вважаю за необхідне повернути вищезазначений адміністративний матеріал для належного оформлення, оскільки вказані недоліки перешкоджають подальшому провадженню у справі, створює перешкоди для повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин по справі.
Керуючись ст.ст. 245, 246, 256, 278, 283 КУпАП, суддя -
Матеріали справи про адміністративне правопорушення порушені на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 093069 від 20.09.2021 року, який складений поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Генічеського районного відділу поліції ГУ НП України в Херсонській області сержантом поліції Сінгаєвським А.Ю. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення порушення передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП -повернути відділенню №2 Генічеського районного відділення поліції ГУ НП України в Херсонській області, для належного оформлення
Постанова є остаточною оскарженню не підлягає.
Суддя Р. І. Ференц