Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/1288/21
провадження № 2/650/337/21
про залишення позову без руху
28 вересня 2021 року смт. Велика Олександрівка
Суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О. розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за минулий час,
24 вересня 2021 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом в якому просить стягнути із ОСОБА_2 аліменти на користь доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за 2019 рік - 30000 грн, за 2020 рік - 30000 грн., за 2021 рік - 40000 грн, а саме, за останні три роки 50% витрат, понесених ОСОБА_1 за кожен навчальний рік доньки. Встановити витрати у фіксованій сумі на наступний 2022 рік навчання доньки у розмірі 50 тисяч гривень. Вищевказані суми перераховувати ОСОБА_1 офіційно через ресурси поштового або банківського зв'язку.
Вказана позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України про що свідчить таке.
В порушення вимог пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позивачка не зазначила свій реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта.
В порушення вимог пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позивачка не зазначила ціни позову, яка визначається у відповідності до статті 176 ЦПК України.
Крім того, наданий позивачкою договір про навчання є неналежної якості, що унеможливлює ознайомлення з його змістом.
В порушення вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України позивачка не додала до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У мотивувальній частині позовної заяви позивачкою зазначено, що згідно зі статтею 5 Закону України «Про судовий збір» остання звільнена від сплати судового збору, оскільки за вказаною нормою Закону звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях: позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Однак зі змісту позову вбачається, що позивачка просить стягнути з відповідача суму коштів, яка складається з частини понесених нею витрат пов'язаних з навчанням доньки, що фактично не є аліментами визначеними СК України щодо стягнення яких законодавець і визначив наведені вище пільги.
Так, згідно з частиною третьою статті 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі (стаття 184 Сімейного кодексу України) і виплачуються щомісячно.
Тобто, законодавець розуміє під стягненням аліментів прийняття судом рішення, яким з відповідної особи присуджуються щомісячні платежі на утримання дитини, зокрема до закінчення нею навчання або досягнення 23 років.
Позивачка не просить стягнути з відповідача щомісячні платежі, а в частині позову просить стягнути частину коштів, які вона витратила на навчання дитини за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік.
Таким чином, в цій частині позову вказані вимоги є такими, що не пов'язані зі стягненням аліментів, а отже за їх заявлення передбачено сплату судового збору як за майнову вимогу.
Оскільки позивачка обґрунтовуючи позов також посилається на положення статті 194 СК України, але не називає для цього жодних підстав, суд звертає увагу, що в разі уточнення позову та заявлення до стягнення аліментів за минулий час або заборгованості за аліментами, судовий збір також сплачується, оскільки вищенаведеним положенням закону відповідної пільги не передбачено.
Такий підхід до тлумачення вказаних вимог закону також вбачається із судової практики втіленої зокрема в: ухвалі Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 вересня 2021 року № 592/10530/21, ухвали судді Верховного Суду України Сімоненко В.М. від 21 вересня 2017 року, ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ізмайлова Т.Л. від 07 квітня 2017 року № 369/13083/15-ц, постанови Апеляційний суд Кіровоградської області від 06 червня 2018 року № 391/260/18.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 грн.
У відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону «Про судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачці необхідно визначитись з ціною позову та виходячи з розміру останньої сплатити судовий збір за позовні вимоги про стягнення суми коштів за 2019 - 2021 роки у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Крім того, позивачці слід визначитись із вимогою за якою вона просить «Встановити витрати у фіксованій сумі на наступний 2022 рік навчання доньки у розмірі 50000 грн», адже таке формулювання вимоги не дає змоги визначити предмет спору в цій частині.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
Законом не визначено такого способу захисту прав особи, яка продовжує навчання до 23 років як «встановлення витрат на майбутнє у фіксованій частині», натомість стаття 199 СК України визначає право одного з батьків в інтересах такої дитини або самої дитини вимагати від іншого з батьків стягнення аліментів, щодо чого судовий збір не справляється.
Отже, позивачці слід визначитись із вказаною вимогою та зазначити про підтримання вже заявленої вимоги або уточнити її, маючи на увазі, що у відповідності до засади диспозитивної судовий розгляд справи здійснюється виключно в межах заявлених вимог, а отже ризик незадоволення вимоги у випадку неправильно обраного способу захисту покладається на позивача.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, зважаючи на те, що позивачкою не додержано вимог щодо оформлення позову, визначені недоліки є суттєвими і такими, що можуть вплинути на якість розгляду справи по суті в разі їх не усунення, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачці строку для приведення позову у відповідність з вимогами закону.
На підставі викладеного, керуючись вищезазначеними положеннями ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за минулий час - залишити без руху.
Надати позивачці строк п'ять днів для виправлення недоліків з дня отримання нею копії ухвали суду, яка підлягає виконанню шляхом подання позивачкою до суду заяви про усунення недоліків із наведенням відповідних пояснень та обґрунтувань.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог суду про усунення недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.О. Сікора