Справа № 487/751/21
Провадження № 2-а/487/39/21
17.09.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Гаврасієнка В.О., за участю секретаря судового засідання Чеботарьової К.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування реєстрації декларації
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати реєстрацію повідомлення про виконання будівельних робіт з 27.12.2016 року (реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_1 ) зареєстроване Управлінням ДАБК у Миколаївській області 27.12.2016 року № МК 062163623463, визнати протиправною та скасувати декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підтаві будівельного паспорту, зареєстроване Управлінням ДАБК у Миколаївській області 08.02.2015 року № МК 142170392056.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що їй на праві спільної часткової власності належить 6/25 частин домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 є власником сусідньої земельної ділянки та у 2016 році вона почала будівництво чотирьохповерхового будинку на межі земельної ділянки, чим порушила межу суміжного землекористування, будівництво створює затемнення двору та стік дощових вод самовільно побудованого будинку здійснюється на її земельну ділянку. 21.07.2016 року вона звернулася до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області щодо самовільного виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 . 12.08.2016 року проведено перевірку та складено акт, протокол про адміністративне правопорушення та надано припис. Також 26.08.2016 року постановою головного інспектора будівельного нагляду визнано ОСОБА_2 винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. Крім того, у січні 2017 року вона зверталась до депутата Миколаївської міської ради з проханням допомогти у вирішенні питання з приводу самовільного будівництва ОСОБА_2 , на що отримала відповідь, що рішенням Миколаївської міської ради від 19.12.2008 року ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 120 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . На сьогоднішній день ОСОБА_2 не дивлячись на винесені документи реагування на порушення законодавства у сфері містобудування добровільно не усуває порушення вимог законодавства, що стало підставою для звернення до Заводського районного суду м. Миколаєва із позовом про усунення перешкод у здійсненні права власності, у ході розгляду зазначеної позовної заяви надані документи, а саме повідомлення про виконання будівельних робіт з 27.12.2016 року (реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_1 ) зареєсроване Управлінням ДАБК у Миколаївській області 27.12.2016 року № МК 062163623463, декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, зареєстроване Управлінням ДАБК у Миколаївській області 08.02.2017 року № МК 142170392056. Будівельні роботи здійсненні ОСОБА_2 порушують її права та створюють перешкоди у користуванні майном, побудований будинок, який відповідно до декларації є реконструкцією, що не відповідає дійсності, створює їй перешкоди, а саме затіняє її двір та будинок, стік води та снігу із даху відбувається на її земельну ділянку. Тому позивач вимушена звернутись до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09.02.2021 року відкрито провадженні по справі.
Позивач до судового засідання не з'явилась, надала до суду заяву, у якій просила розглядати справу у її відсутність.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. 20.04.2021 року до суду надійшов його відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській областізаперечує проти позовних вимог з тих підстав, що інспекція не мала підстав для не реєстрації відповідного повідомлення в зв'язку з тим, що така дія не передбачена порядком №466, в зв'язку з чим повідомлення було зареєстровано в Єдиному реєстрі за № МК 062163623463 від 27.12.2016. Декларація про готовність об'єкта до експлуатації подана в 2017 році до Управління відповідала вимогам ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 17-21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, у зв'язку з чим була правомірно зареєстрована Управлінням. Також зазначив, що позивачем не зазначено які факти носили недостовірний характер. Управління при реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 08.02.2017 № МК 142170392056 діяло в межах наданих повноважень у відповідноті до норм законодавства. Дії, які в подальшому були проведені реєстраторами стосовно реєстрації права власності були здійснені на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити та розгляд справи здійснити за відсутності представника Управління.
Третя особа ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, Позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.05.2012 року на праві спільної часткової власності належить 6/25 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
27.12.2016р. ОСОБА_2 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а саме реконструкцію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за результатами розгляду якої 27.12.2016р. проведено її державну реєстрацію за №МК 062163623463.
Також, 06.02.2017р. ОСОБА_2 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області подано Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта за адресою АДРЕСА_1 , за результатами розгляду якої контролюючим органом 08.02.2017р. проведено її державну реєстрацію за №МК 142170392056.
Позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправною та скасувати реєстрацію повідомлення про виконання будівельних робіт з 27.12.2016 року (реконструкція житлового будинку по АДРЕСА_1 ) зареєстроване Управлінням ДАБК у Миколаївській області 27.12.2016 року за № МК 062163623463, визнати протиправною та скасувати декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту, зареєстроване Управлінням ДАБК у Миколаївській області 08.02.2015 року № МК 142170392056, посилаючись на те, що ОСОБА_2 добровільно не усуває порушення вимог містобудівного законодавства.
Спірні правовідносини регулюються ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».
Статтею 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Згідно ст. 4 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.ч. 2, 5 та 7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно ст. 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
Виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.
Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.
Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.
Право на початок виконання підготовчих робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту і достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, та виконання підготовчих робіт з порушенням вимог, визначених у цій статті.
Згідно ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Як передбачено ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; 2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю; 4) скасування містобудівних умов та обмежень; 5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду.
Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Згідно ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Аналогічні підстави для проведення позапланової перевірки передбачені пунктом 7 Порядку про здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553.
Зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку №553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва, у зв'язку з чим такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту.
Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а.
Як встановлено судом, що ОСОБА_2 27.12.2016 року подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстроване Управлінням ДАБК у Миколаївській області 27.12.2016 року № МК 062163623463.
З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов'язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію).
В свою чергу, Державна архітектурно-будівельна інспекція може скористатися наданим їй правом відмови у реєстрації декларації або повернення поданої декларації з підстав, визначених статтями 36 і 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у тому числі, у зв'язку з поданням недостовірної інформації у такій декларації.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Як передбачено ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
За правилами статті 26 цього Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, завершальним етапом будівництва об'єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об'єкт.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461, якою затверджено «Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Отже саме із цього моменту новостворене майно з категорії побудови переходить до категорії майна як об'єкта цивільних прав.
З огляду на викладене, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення третьою особою дій щодо реалізації наданого йому цим повідомленням права на проведення будівельних робіт.
З моменту реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, з якою пов'язується закінчення будівництва об'єкта містобудування, повідомлення про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію.
Після реєстрації права власності на об'єкт будівництва, декларація про початок виконання будівельних робіт як і декларація про готовність об'єкта до експлуатації новоствореного об'єкта містобудування вичерпує свою дію.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17.
06.02.2017 року Департаментом ДАБІ в Миколаївській області зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № МК 142170392056.
Зареєструвавши декларацію про готовність об'єкту будівництва до експлуатації органи ДАБІ мали перевірити як сам об'єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості зазначені в самій декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Разом з тим, як вже зазначалось вище, після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкту до експлуатації, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпує свою дію.
Підсумовуючи наведене та враховуючи те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 27.12.2016р. №МК062163623463 фактично вичерпало свою дію, суд дійшов висновку про те, що скасування спірної декларації не призведе до ефективного захисту порушеного права позивача.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування реєстрації декларації - відмовити.
Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня складання повного тексту сторонами у разі, якщо воно не буде оскаржена. Якщо рішення буде оскаржено, то воно набирає законної сили після перегляду справи судом апеляційної інстанції якщо його не буде скасовано.
Апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція у Миколаївській області, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, ЄДРПОУ 37757888.
Третя особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення виготовлено 27 вересня 2021 року.
Суддя В.О. Гаврасієнко