Справа № 127/17739/21
Провадження № 3/127/5421/21
"28" вересня 2021 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шлапак Д.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП, -
01.07.2021 о 06 год. 00 хв. в м. Вінниці по вул. Привокзальна 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків на місці зупинки, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, 01.07.2021 о 06 год. 00 хв. в м. Вінниці по вул. Привокзальна 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 неодноразово не з'являвся, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.
В зв'язку з цим на підставі ст. 268 КУпАП, та враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В судовому засіданні було оглянуто відео з нагрудної камери поліцейських, на яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення та відеозапис з нагрудної камери поліцейського, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Відповідно до Розділу І п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 9 наказу МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, суд керується Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами України.
Так, судом встановлено, що 01.07.2021 на ОСОБА_1 , складено адміністративний протокол серії ДПР18 №534293 за керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, також встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки в присутності двох свідків, які зазначені в адміністративному протоколі.
Крім того, 01.07.2021 на ОСОБА_1 , складено адміністративний протокол серії ДПР18 №017714 за керування транспортним засобом будучи особою відносно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 доводиться протоколами про адміністративні правопорушення серії ДПР18 № 534293 від 01.07.2021, ДПР18 № 017714 від 01.07.2021, поясненнями свідків, постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП № 57961507 від 21.11.2019, відеозаписом з нагрудної камери поліцейських та іншими матеріалами справи.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Отже, з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні адміністративного стягнення суд враховує, характер вчинених порушень, особу правопорушника, а саме те, що ОСОБА_1 маючи аліментні зобов'язання є суб'єктом правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, несвоєчасно або не в повному обсязі сплачував аліменти у зв'язку із чим постановою державного виконавця у ВП № 57961507 його було тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами, вперше вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП, є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника судом не встановлені. Таким чином з вищевикладеного, аналізуючи матеріали справи, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 вчинив грубі порушення ПДР України, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку себе та інших громадян, суд вважає за доцільне, застосувати до останнього за ст. ч. 3 ст. 126 КУпАП адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів з метою виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, який згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» станом на день розгляду справи становить 454 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 38, 124, 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, ст. ч. 5 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.
Суддя: