28 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/11094/20 пров. № А/857/4676/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Матковської З.М. та Кузьмича С.М.,
з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Стех Ю.Я.;
від відповідача - Рак З.Б.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2021р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Стеха Юрія Ярославовича, діючого на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування митної вартості товарів (суддя суду І інстанції: Мричко Н.І., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 15 год. 48 хв. 25.01.2021р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 01.02.2021р.),-
17.11.2020р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) представник адвокат Стех Ю.Я., діючий на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними і скасувати прийняті відповідачем Галицькою митницею Держмитслужби картку відмови № UA209220/2020/00587 від 01.10.2020р. в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення № UA209000/2020/600086/1 від 01.10.2020р. про коригування митної вартості товарів (а.с.1-8).
Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін (а.с.50-51).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2021р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовано прийняті відповідачем Галицькою митницею Держмитслужби картку відмови № UA209220/2020/00587 від 01.10.2020р. в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення № UA209000/2020/600086/1 від 01.10.2020р. про коригування митної вартості товарів; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. (а.с.104-115).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Галицька митниця Держмитслужби, яка в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до неправильного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.69-80).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що апелянт дотримався усіх законодавчо встановлених процедур. Аналізуючи подані до митного оформлення документи, відповідачем виявлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний транспортний засіб.
До митного оформлення був поданий документ із заголовком «Potweierdzenie pryjecia przelewu do realizacji», проте в графі призначення платежу відсутнє посилання на дату фактури, що, в свою чергу, не дає можливості ідентифікувати такий документ з даною поставкою. Зазначений документ не містить підпису та печатки установи, яка зазначена як видавець документа (РКО Bank Polski).
Висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № б/н від 28.09.2020р., не може бути прийнятий до уваги, оскільки: за основу для обрахунку вартості колісного транспортного засобу /КТЗ/ вибрані пропозиції, які по характеристиках не відповідають оцінюваному товару (зокрема, потужність КТЗ); при оцінці експерт враховує коефіцієнт Гк = - 10,9%, тобто, коригує вартість з врахуванням перепробігу, хоча пропозиції ринку (витяги з mobile.de) з нормативним середньостатистичним пробігом, як зазначає експерт с.8 Висновку; недоцільним є коригування вартості на торг у розмірі 10 %, оскільки згідно з п.п.3.2-3.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затв. наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003р. (із змінами та доповненнями) встановлено, що коригування вартості здійснюється шляхом врахування різниці між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об'єкта порівняння та об'єкта оцінки.
У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару в зв'язку з тим, що інформація, яка міститься на загальнодоступних інтернет-ресурсах про вартість даного товару, є значно вищою за заявлену декларантом.
Під час вирішення справи судом не взято до уваги доводів митниці, які зазначались у відзиві, а саме, що до митного оформлення, по-перше, був поданий документ із заголовком «Potweierdzenie pryjecia przelewu do realizacji», проте в графі призначення платежу відсутнє посилання на дату фактури, що, в свою чергу, не дає можливості ідентифікувати такий документ з даною поставкою; по-друге, вищевказаний документ не містить підпису та печатки установи, яка зазначена як видавець документа (РКО Bank Polski).
Окрім цього, в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів чітко визначено конкретні обставини, які викликали сумнів у митного органу, зокрема, зазначено, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності.
Митним органом було розпочато процедуру консультацій та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому, відповідно до ч.2 ст53 Митного кодексу /МК/ України запропоновано надати наступні документи:
за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі відсутності вищезазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МК України слід було представити такий додатковий документ як висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Декларантом не подавалися додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості.
Зважаючи на викладене, Галицька митниця Держмитслужби вважає, що рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2020/600086/1 від 01.10.2020р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209220/2020/00587 прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, на підставі рахунку-фактури № 1/SP/09/2020 від 22.09.2020р. позивач придбав у нерезидента - PRZEDSIEBIORSTWO TRANSPORTOWO HANDLOWE «BORTRANS» KRZYSZTOF BORKOWSKI, транспортний засіб - легковий автомобіль марки OPEL, модель Vivaro-B, 2018 року випуску, з об'ємом двигуна 1596 куб.см., номер кузова НОМЕР_1 ; вартість придбаного транспортного засобу становила 9000 євро.
Для митного оформлення імпортованого автомобіля уповноважена особа декларанта подала митну декларацію /МД/ № UA209220/2020/016518 від 28.09.2020р. на товар: «Легковий автомобіль, марка OPEL, модель VІVARO-B, номер кузова НОМЕР_1 , двигун-дизельний, об'єм - 1596 куб.см., потужність - 107 KW, тип кузова - мінівен (фургон), календарний рік виготовлення - 2018, модельний рік виготовлення - 2018, кількість сидячих місць включаючи водія 9, колір сірий, призначення для використання по дорогах загального користування». Заявлена фактурна вартість - 9000 євро (а.с.69).
Митна вартість визначена декларантом за основним методом, про що свідчить код відповідного методу визначення митної вартості, вказаний у графі 43 МД - « 1». Числове значення визначеної митної вартості - 295886 грн. 70 коп. або еквівалент 9000 євро за курсом Національного Банку України /НБУ/ на дату подання декларації (32 грн. 8763 коп. за євро).
Для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу уповноважена особа декларанта подала до митного органу наступний перелік документів:
рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № l/SP/09/2020 від 22.09.2020р. (а.с.27);
декларацію про походження товару (Declaration of origin) № DRВ AO 4359401 від 08.10.2018р.;
акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209040/2020/037678 від 24.09.2020р. (а.с.23-24);
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 08.10.2018р. (а.с.25-26);
договір про надання послуг митного брокера № б/н від 21.09.2020р.;
сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.005.64881-20 від 25.09.2020р. (а.с.94);
паспортний документ громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні № НОМЕР_3 від 29.08.1995р. (а.с.10-12);
інші некласифіковані документи витяг з каталогу від 28.09.2020р.;
інші некласифіковані документи заява на посвідчення в МРЕВ від 28.09.2020р.;
інші некласифіковані документи фото одометра від 28.09.2020р.;
платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 0.0.1847992620.1 від 24.09.2020р. (а.с.68);
паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України № НОМЕР_4 від 20.03.2012р. (а.с.13-14).
За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, митний орган дійшов висновку, що такі документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена (підлягає сплаті за товари), що ставить під сумнів обґрунтованість обраного декларантом методу визначення митної вартості.
Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта повідомлення наступного змісту: «Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України прошу надати документи:
за наявності, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити ввезеного товару;
страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
У разі відсутності вказаних документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с.73).
На вказане повідомлення уповноважена особа декларанта зазначила, що для підтвердження митної вартості подано всі необхідні документи (а.с.74).
01.10.2020р. відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/600086/l, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем автомобіля у розмірі 11145,14 євро (а.с.16-17).
У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач 01.10.2020р. прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209220/2020/00587 (а.с.18-19).
Згідно рішення про коригування митної вартості до митного оформлення був поданий банківський документ, проте в графі призначення платежу відсутнє посилання на дату фактури, що, в свою чергу, не дає можливості ідентифікувати такий документ з даною поставкою.
Висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № б/н від 28.09.2020р., не може бути прийнятий до уваги, оскільки: за основу для обрахунку вартості КТЗ вибрані пропозиції, які по характеристиках не відповідають оцінюваному товару (зокрема, потужність КТЗ); при оцінці експерт враховує коефіцієнт Гк = -10,9%, тобто коригує вартість з врахуванням перепробігу, хоча пропозиції ринку (витяги з mobile.de) з нормативним середньостатистичним пробігом, як зазначає експерт с.8 Висновку; недоцільним є коригування вартості на торг у розмірі 10 %, оскільки згідно з п.3.2-3.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затв. наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003р. (із змінами та доповненнями) встановлено, що коригування вартості здійснюється шляхом врахування різниці між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об'єкта порівняння та об'єкта оцінки.
У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару в зв'язку з тим, що інформація, яка міститься на загальнодоступних інтернет-ресурсах про вартість даного товару, є значно вищою за заявлену декларантом.
За основу обрахунку митної вартості спірного автомобіля взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, обрахованої згідно витягу з інтернет ресурсу otomoto.pl (долучено до ЕМД), за мінусом пошкоджень (висновок б/н від 28.09.2020р. - 7,5 %) на рівні 11145,14 євро.
Випуск транспортного засобу у вільний обіг здійснено за МД № UA209220/2020/016289 від 01.10.2020р. (а.с.20), при цьому сплата митних платежів відбувалася із врахуванням митної вартості автомобіля 11145,14 євро.
Розглядуваний спір стосується правомірності рішень відповідача щодо відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також щодо коригування митної вартості товарів.
Приймаючи рішення та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час перевірки документів щодо митного оформлення транспортного засобу в митного органу не було сумнівів у правильності визначення митної вартості КТЗ.
Суд звернув увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком ст.53 МК України.
Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.
Суд зазначив, що при зверненні до митного органу щодо оформлення КТЗ декларантом були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товару. Натомість, відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів у заявленій митній вартості товару.
За таких умов відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення № UA209000/2020/600086/1 від 01.10.2020р. про коригування митної вартості товарів та картки відмови у порядку ст.77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень.
Висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.
Відповідно до МК України (в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин):
ст.ст.49, 50 - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
ч.2 ст.52 - декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
ч.ч.1, 2 ст.54 - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
ч.3 ст.54 - за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.
ч.6 ст.54 - орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За правилами ч.3 цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Ненаведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових у декларанта документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до роз'яснень, які наведені у постанові Пленуму ВАС України № 2 від 13.03.2017р. «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року», факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Пунктом 2 ч.5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Під час судового розгляду справи з'ясовано, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу документи, які містять достатні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Із змісту представлених документів можна встановити вартість придбання ввезеного автомобіля, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.
Зокрема, згідно з рахунком-фактурою (інвойс) (Commercial invoice) № l/SP/09/2020 від 22.09.2020р. вартість придбаного позивачем транспортного засобу становить 9000 євро. У вказаному рахунку-фактурі зазначено банківський рахунок одержувача (продавця) - 29102044760000880201109065. Згідно з умовами вказаного рахунку-фактури оплата за придбаний транспортний засіб повинна бути проведена упродовж 3 (трьох) днів - до 25.09.2020р. (а.с.27).
У банківському документі від 23.09.2020р. підтверджено проведення позивачем оплати за документом № l/SP/09/2020 за придбання легкового автомобіля марки OPEL, модель Vivaro-B. Крім цього, у такому банківському документі зазначено банківський рахунок одержувача (продавця) - НОМЕР_5 (а.с.28).
Таким чином, зазначені у банківському документі від 23.09.2020р. відомості (інформація) підтверджують проведення позивачем оплати у розмірі 9000 євро за придбаний автомобіль у відповідності з рахунком-фактурою (інвойс) № l/SP/09/2020 від 22.09.2020р.
На вимогу митного органу позивачем проведено оцінку вартості транспортного засобу, результати якої викладені у Звіті про оцінку колісного транспортного засобу від 28.09.2020р., складеному суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 (а.с.30-45).
Разом з тим, невідповідність зазначеного висновку положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затв. наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003р., не свідчать про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний транспортний засіб.
Також окремі недоліки наданого висновку не можуть свідчити про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Факт придбання позивачем ввезеного автомобіля підтверджують також відомості митної декларації країни відправлення MRN № 20PL445010Е1423189 від 23.09.2020р. (а.с.29).
У графі 32/1 такої декларації серед документів, поданих для оформлення митних процедур, за позначенням № 380 визначено документ № l/SP/09/2020, який за номером і серією видачі співпадає із таким номером рахунку-фактури (Commercial invoice) № l/SP/09/2020 від 22.09.2020р. (а.с.29).
При цьому, у МД країни відправлення вказується статистична вартість транспортного засобу (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованого автомобіля, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою, як підставу для коригування вартості даного транспортного засобу.
Таким чином, враховуючи положення ч.2 ст.53 МК України, документами, що підтверджують митну вартість товару, є рахунок-фактура (інвойс), банківські документи про оплату товару, тому подані позивачем документи та їх дані підтверджували в повній мірі ціну товару.
Будь-яких доказів недостовірності наданих позивачем документів, їх підробки або інформації від компетентних органів країни придбання, які б спростовували умови придбання спірного автомобіля, відповідачем не представлено.
Водночас, незначні розбіжності у цих документах не впливають на їх зміст та не спростовують факту сплати позивачем вартості автомобіля.
Згідно зі ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст.58 МК України.
Так, відповідно до вказаної норми, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Під час судового розгляду справи з'ясовано, що позивач для підтвердження заявленої митної вартості товару подав до митного органу всі необхідні для цього документи. При цьому, надані документи не містили розбіжностей, а їх дані підтверджували в повній мірі ціну товару.
Звідси, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом застосування митним органом коригування митної вартості є безпідставними та необґрунтованими.
Окрім цього, аналіз фактичних обставин свідчить, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не зазначено, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити такі складові.
Оскільки оскаржуване рішення не містить зрозумілого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тому вказане рішення митного органу не відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.55 МК України.
Таким чином, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Також згідно з п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012р., у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Між тим, як вбачається із рішення № UA209000/2020/600086/1 від 01.10.2020р. про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише про неможливість застосування методу 2а (ст.59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем не надано.
Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно витягу з інтернет ресурсу otomoto.pl (долучено до ЕМД - а.с.93) за мінусом пошкоджень (висновок б/н від 28.09.2020р. - 7,5%) на рівні 11145,14 євро/шт.
Отже, в наданих декларантом документах немає розбіжностей, останні містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, та щодо ціни, яка підлягала сплаті за цей товар.
Звідси, позивач одночасно з МД в повному обсязі надав до митного органу документи, які підтверджують митну вартість транспортного засобу згідно з ч.2 ст.53 МК України.
Водночас, відповідачем не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту.
Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезеного автомобіля, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють його вартість, відповідачем не доведено.
Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду по наведеній категорії справ, яка викладена у постановах від 19.02.2019р. у справі № 805/2713/16-а, від 04.09.2018р. у справі № 808/9123/15, від 20.02.2018р. у справі № 809/1884/16, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою під час вирішення наведеного спору.
Отже, на підставі наведених норм, у зв'язку із заявленням декларантом достовірних відомостей щодо митної вартості товару, а також через подання документів, що підтверджують рівень митної вартості товарів, митним органом неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та видано на його підставі картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідачем не обґрунтовано митну вартість на рівні 9000 євро внаслідок коригування за резервним методом та неможливість використання як достовірної інформації, наданої декларантом при визначенні митної вартості імпортованого товару.
Оскільки відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару з урахуванням реального його стану відповідно до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну), тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованими та не відповідають вимогам митного законодавства.
Враховуючи непідтвердження обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак, й покладених в основу спірних рішень, заявлений позов є підставним, через що підлягає до задоволення.
Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Галицьку митницю Держмитслужби.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2021р. в адміністративній справі № 380/11094/20 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Галицьку митницю Держмитслужби.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку лише у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді З. М. Матковська
С. М. Кузьмич
Дата складення повного тексту судового рішення: 29.09.2021р.