29 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/6653/21 пров. № А/857/16428/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року про повернення позовної заяви (головуючий суддя Воліндер Ф.А., м. Луцьк) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 01.07.2021 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язання стягнути недоплачену разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі 6800,00 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року позовну заяву залишено без руху, з підстав передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу, з підстав передбачених ч.ч. 5, 6 ст. 169 КАС України.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає таку винесеною з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просив скасувати ухвалу суду і справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом не взято до уваги, що шестимісячний строк звернення до суду повинен обчислюватися з січня 2021 року, оскільки саме тоді він дізнався про порушення своїх прави зі ЗМІ, які повідомили, що за наслідками апеляційного перегляду Великою Палатою Верховного Суду набрало законної сили рішення Верховного суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі №440/2722/20.
Крім того звертає увагу суду на те, що на час спірних правовідносин в Україні діяв карантин через спалах коронавірусу, тому він чітко виконував інструкції Кабінету Міністрів. В періоз з 07 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року перебував на лікарняному з діагнозом COVID-19.
Також зазначив, що Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам частин 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин його пропуску.
13 липня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву на усунення недоліків, до якої додано заяву про поновлення строку на звернення адміністративного суду. В обґрунтування поважності пропуску строку зазначив, що про порушення свого права дізнався в січні 2021 року зі ЗМІ, які повідомили, що за наслідками апеляційного перегляду Великою палатою Верховного Суду набрало законної сили рішення Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі №440/2722/20. В червні 2021 року звернувся до відповідача відповідною заявою. Відповідач листом від 18 червня 2021 року на його звернення відмовив у перерахунку вказаної допомоги всупереч висновкам Верховного Суду у зразковій справі щодо подібного спору. Стверджує, що вказані обставини свідчать, що він вживав заходи досудового вирішення спору, що не є обов'язковими згідно із законом, але наявні поважні причини для пропуску строку на звернення до суду зі вказаним позовом. Додатково зазначив, що в період з 07 серпня 2020 року по 28 серпня 2020 року перебував на лікарняному з діагнозом COVID-19, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 12 липня 2021 року.
Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції вірно врахував, що в силу вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З наведених положень КАС України слідує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 813/2078/16.
Судом також враховано, що у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Як вірно зазначено судом, положеннями статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Таким чином перебіг строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у заниженому розмірі та похідні від них вимоги зобов'язального характеру, слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом 01 липня 2021 року, то визначений частиною другою статті 122 КАС України строк звернення до суду щодо вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня у 2020 році пропущений.
Відтак, як вірно зазначено судом, разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, що надавало такій особі право на звернення, у строк до 30 вересня, до відповідача для виплати такої допомоги у повному розмірі.
При цьому, 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17 та від 14 серпня 2018 року у справі №473/2190/17.
Як встановлено судом, до позовної заяви позивачем додані заява позивача від 16 червня 2021 року про перерахунок одноразової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році та лист Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 18 червня 2021 року №11.2-9/7305/2021 у відповідь на це звернення щодо виплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік.
Разом з тим, отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.
Щодо доводів апелянта про поважність пропуску строку звернення до суду у зв'язку з тим, що на час спірних правовідносин в Україні діяв карантин через спалах коронавірусу, тому він чітко виконував інструкції Кабінету Міністрів та не відвідував державних установ, слід зазначити наступне.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон №731-IX), яким пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України викладено у новій редакції, якою передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Враховуючи, що Закон №731-IX набрав чинності 17 липня 2020 року, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, закінчилися 06 серпня 2020 року.
Зазначені норми законодавства було роз'яснено судом першої інстанції в ухвалі від 06 липня 2021 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху.
Таким чином, вірним є висновок суду, що підстави вважати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду внаслідок запровадження карантину відсутні, оскільки закінчення перебігу строку звернення до суду не припав на час запровадження карантину. У свою чергу, позивач не надав доказів, які б свідчили про те, що у зв'язку із запровадженням карантину у нього були вагомі труднощі, перешкоди для звернення до суду із цим позовом.
З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем у надісланій заяві не вказано жодних причин поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом, відтак позовна заява підлягає поверненню.
Виходячи із зазначеного вище суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року про повернення позовної заяви по справі № 140/6653/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді В. В. Ніколін
О. М. Гінда