29 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/2632/21 пров. № А/857/16034/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року про повернення позовної заяви (головуючий суддя Комшелюк Т.О., м. Рівне) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 02.04.2021 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про зобов'язання провести нарахування та виплату з 17.07.2018 позивачу щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленого ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особам, віднесеним до 3-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку з урахуванням проведених виплат.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху, з підстав пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу, з підстав передбачених п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, вважає таку незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу суду та скерувати матеріалаи справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом не взято до уваги, що перебіг строку звернення до суду розпочинається виходячи з часу надання відповідачем відповіді-відмови на її звернення з вимогою щодо стягнення щомісячної грошової допомоги, починаючи з 17 липня 2018 року.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
19 квітня 2021 року ОСОБА_1 на усунення недоліків позовної заяви подала до суду клопотання про поновлення строку на звернення до суду. В обґрунтування поважності пропуску строку зазначила, що про порушення свого права дізналася лише з відповіді-відмови відповідача.
Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з цією позовною заявою, то наявні підстави для повернення позову відповідно до частини другої статті 123 КАС України.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду про необхідність повернення позову з урахуванням наступного.
В силу вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, пенсія є щомісячним періодичним платежем, розмір такої відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Разом з тим, оскільки позивач звернулася до суду з даним позовом 02 квітня 2021 року, а пенсія є щомісячним періодичним платежем, то колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повернувши позовну заяву не дав оцінку позовним втимогам в межах шестимісячного строку звернення до суду.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, бо висновки суду не відповідають обставинам справи, і судом порушено норми процесуального права, а справу направити на продовження розгляду до цього ж суду.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 320, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року про повернення позовної заяви по справі № 460/2632/21 скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. А. Пліш
судді В. В. Ніколін
О. М. Гінда