29 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/3104/21 пров. № А/857/13163/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Гінди О.М., Кушнерика М.П.,
з участю секретаря Михальської М.Р.,
представника відповідача Кузьмич Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі за позовом Приватного підприємства «Арт-Еспресо» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
суддя в 1-й інстанції - Смокович В.І.
час ухвалення рішення - 01.06.2021 року,
місце ухвалення рішення - м.Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - 01.06.2021 року,
ПП «Арт-Еспресо» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 лютого 2021 року №2373102/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02 листопада 2020 року №2; від 03 лютого 2021 року №2373103/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05 листопада 2020 року №7; від 03 лютого 2021 року №2373101/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 10 листопада 2020 року №11; від 03 лютого 2021 року №2373106/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01 грудня 2020 року №2; від 03 лютого 2021 року №2373109/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04 грудня 2020 року №8; від 03 лютого 2021 року №2373107/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09 грудня 2020 року №13; від 03 лютого 2021 року №2373108/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14 грудня 2020 року №16; від 03 лютого 2021 року №2373105/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від l4 грудня 2020 року №17; від 03 лютого 2021 року №2373104/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15 грудня 2020 року №18. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних подані Приватним підприємством “АРТ-ЕСПРЕСО” податкові накладні від 02 листопада 2020 року №2, від 05 листопада 2020 року №7, від 10 листопада 2020 року №11, від 01 грудня 2020 року №2, від 04 грудня 2020 року №8, від 09 грудня 2020 року №13, від 14 грудня 2020 року №16, від 14 грудня 2020 року №17 та від 15 грудня 2020 року №18.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ПП “АРТ- ЕСПРЕСО” виписано для ТзОВ “Клевер Сторс” податкові накладні на надання послуги - сервісне обслуговування кавової машини, а саме: від 02 листопада 2020 року №2 на загальну суму 39460,00 грн, від 05 листопада 2020 року №7 на зальну суму 16247,00 грн, від 10 листопада 2020 року №11 на зальну суму 33634,00 грн , від 01 грудня 2020 року №2 на загальну суму 18700,00 грн, від 04 грудня 2020 року №8 на загальну суму 39920 грн, від 09 грудня 2020 року №13 на загальну суму 10010,00 грн, від 14 грудня 2020 року №16 на загальну суму 32980,01 грн, від 14 грудня 2020 року №17 на загальну суму 32980,00 грн та від 15 грудня 2020 року №18 на загальну суму 34440,00 грн, які були подані позивачем для реєстрації в ЄРПН, однак згідно квитанцій їх реєстрація була зупинене на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПК України з причини: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 95.22.10 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Для підтвердження реєстрації вищезазначених податкових накладних платником подано повідомлення від 29 січня 2021 року №1 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрація яких зупинено та документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за результатами розгляду яких комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН прийнято оскаржувані рішення, якими відмовлено у реєстрації вищезазначених податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг. зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Вказують, що в порушення пункту 7.1 договору поставки від 23 вересня 2019 року №23\09\19-1, який укладений між ПП “Лодмар-Україна” (постачальник) та ПП “АРТ-ЕСПРЕСО” (покупець), не було надано специфікації та сертифіката відповідності товару, пункту 5.8.2 договору від 01 вересня 2019 року №4563\11, укладеного між ТзОВ “Компанія “Ліберті Україна” (постачальник) та ПП “APT ЕСПРЕСО” (покупець) - вантажної декларації для перевезення товару та пункту 2.2 договору поставки від 12 травня 2020 року №12052020, укладеного між ТзОВ “Перша чарівна скриня” (постачальник) та ПП “АРТ-ЕСПРЕСО” (покупець) - додаткової угоди, яка є невідємною частиною договору. Також, позивачем було надано видаткові накладні та рахунки на оплату укладені між ТзОВ “ВТ АКВА-ПЛЮС” (постачальник) та ПП “Арт-ЕСПРЕСО” (покупець). В рядку “договір” вказано основний договір, проте даний договір не долучений позивачем. Окрім того, зазначають, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, і оскільки його явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
ПП “АРТ-ЕСПРЕСО” зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22 липня 2019 року та здійснює наступні види діяльності код КВЕД: 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами (основний); 95.29 Ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 95.22 Ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів; 77.29 Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (арк. спр. 11- 12 том 2).
Між ПП “АРТ-ЕСПРЕСО” (виконавець) та ТзОВ “Клевер Сторс” (замовник) було укладено договір від 01 вересня 2019 року №01-09/19 на проведення технічного обслуговування обладнання, згідно пункту 1.1 замовник доручає, а виконавець бере на себе технічне обслуговування і ремонт обладнання і гарантійний ремонт (арк. спр. 45-46 том 1)
Відповідно до пункту 1.2 договору технічне обслуговування та ремонт обладнання проводиться виконавцем за місцем його розташування і включає: виконання робіт по планово-попереджувальному (профілактичному) технічного обслуговування обладнання (пункту 1.2.1); оперативне проведення позапланових (поточних) ремонтів обладнання, з заміною комплектуючих (при необхідності) і матеріалів (пункту 1.2.2.).
Згідно пункту 2.2 договору виконання робіт оформляється двостороннім актом виконаних робіт, підписаним між представником замовника і виконавця.
На виконання умов зазначеного договору позивачем було надано послуги по сервісному обслуговувані кавової машини, що підтверджується наданими контролюючому органу актами здачі-приймання робіт (надання послуг): від 02 листопада 2020 року №94 на загальну суму 39460,00 грн; від 05 листопада 2020 року №98 на загальну суму 16247,00 грн; від 10 листопада 2020 року №102 на загальну суму 33634,00 грн; від 01 грудня 2020 року №108 на загальну суму 18700,00 грн; від 04 грудня 2020 року №110 на загальну суму 39920,00 грн; від 09 грудня 2020 року №115 на загальну суму 10010,00 грн; від 14 грудня 2020 року №119 на загальну суму 32980,01 грн; від 14 грудня 2020 року №120 на загальну суму 32980,00 грн; від 15 грудня 2020 року №123 на загальну суму 34440,00 грн (арк. спр. 48 -74 том 1).
Оплату за надані послуги ТзОВ “Клевер Сторс” здійснено згідно наступних платіжних доручень: від 09 грудня 2020 року №10189, яким сплачено послуги згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02 листопада 2020 року №94, від 05 листопада 2020 року №98, від 10 листопада 2020 року №102; від 31 грудня 2020 року №11046, яким сплачено послуги згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01 грудня 2020 року №108; від 31 грудня 2020 року №11045, яким сплачено послуги згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 04 грудня 2020 року №110; від 31 грудня 2020 року №11050, яким сплачено послуги згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09 грудня 2020 року №115; від 31 грудня 2020 року №11054, яким сплачено послуги згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 14 грудня 2020 року №119; від 31 грудня 2020 року №11048, яким сплачено послуги згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 14 грудня 2020 року №120; від 31 грудня 2020 року №11057, яким сплачено послуги згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 15 грудня 2020 року №123 (арк. спр. 76-95 том 1).
За наслідками вказаної господарської операції ПП “АРТ-ЕСПРЕСО” складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні: від 02 листопада 2020 року №2 на загальну суму 39460,00 грн, від 05 листопада 2020 року №7 на зальну суму 16247,00 грн, від 10 листопада 2020 року №11 на зальну суму 33634,00 грн, від 01 грудня 2020 року №2 на загальну суму 18700,00 грн, від 04 грудня 2020 року №8 на загальну суму 39920,00 грн, від 09 грудня 2020 року №13 на загальну суму 10010,00 грн, від 14 грудня 2020 року №16 на загальну суму 32980,01 грн, від 14 грудня 2020 року №17 на загальну суму 32980,00 грн та від 15 грудня 2020 року №18 на загальну суму 34440,00 грн (арк. спр. 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37 том 1).
Відповідно до квитанцій від 25 листопада 2020 року та від 28 грудня 2020 року реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв'язку із тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 95.22.10, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанції також було запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН (арк. спр. 14, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38).
Для підтвердження реєстрації спірних податкових накладних позивач подав до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 29 січня 2021 року № 1 разом із поясненням (арк. спр. 40-43) та копіями вищезазначених документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.
Додатково для підтвердження наявності матеріально-технічної бази та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності позивачем були надані акти надання сервісних послуг (арк. спр. 173-250 том 1, 1-10 том 2).
За результатами розгляду вказаних документів комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято оскаржувані рішення від 03 лютого 2021 року №2373102/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02 листопада 2020 року №2; від 03 лютого 2021 року №2373103/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05 листопада 2020 року №7; від 03 лютого 2021 року №2373101/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 10 листопада 2020 року №11; від 03 лютого 2021 року №2373106/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01 грудня 2020 року №2; від 03 лютого 2021 року №2373109/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 04 грудня 2020 року №8; від 03 лютого 2021 року №2373107/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09 грудня 2020 року №13; від 03 лютого 2021 року №2373108/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14 грудня 2020 року №16; від 03 лютого 2021 року №2373105/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від l4 грудня 2020 року №17; від 03 лютого 2021 року №2373104/43125122 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15 грудня 2020 року №18 з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків- фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (арк. спр. 15, 18, 21, 24, 27, 30, 33, 36, 39 том 1).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в ЄРПН податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Відповідно до пункту 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Нормами пункту 7 Порядку №1165, визначено, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 8 Порядку №1165, передбачено, що платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Згідно пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком №3 до Порядку №1165.
Зокрема, згідно пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із таких критеріїв є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС..
Як установлено судом реєстрація спірних податкових накладних була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв'язку із тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 95.22.10, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Поряд з цим, у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Суд зауважує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18.
Відповідно до пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно пункту 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Слід зазначити, що хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №1165, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
В той же час, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації податкової накладної та належно скористатись правом на захист.
Пунктом 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Згідно пункту 3 Порядку №520, комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Відповідно до пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Як установлено судом, рішеннями комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 03 лютого 2021 року було відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних у зв'язку із ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що форма Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (додаток до Порядку №520) визначає обов'язок комісії регіонального рівня у графі “відмова у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, у зв'язку з ненаданням документів” підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані рішення від 03 лютого 2021 року про відмову у реєстрації податкових накладних від 02 листопада 2020 року №2, від 05 листопада 2020 року №7, від 10 листопада 2020 року №11, від 01 грудня 2020 року №2, від 04 грудня 2020 року №8, від 09 грудня 2020 року №13, від 14 грудня 2020 року №16, від 14 грудня 2020 року №17 та від 15 грудня 2020 року №18 в ЄРПН взагалі не містять жодних підкреслень у даній графі.
Тобто, відповідач формально зазначив причини для відмови у реєстрації спірних податкових накладних посиланням на увесь перелік документів, що визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.
Стосовно доводів представника відповідача про ненадання контролюючому органу специфікації та сертифіката відповідності товару відповідно до договору поставки від 23 вересня 2019 року №23\09\19-1, який укладений між ПП “Лодмар-Україна” (постачальник) та ПП “АРТ-ЕСПРЕСО” (покупець); вантажної декларації для перевезення товару відповідно до договору від 01 вересня 2019 року №4563\11, укладеного між ТзОВ “Компанія “Ліберті Україна” (постачальник) та ПП “APT ЕСПРЕСО” (покупець); та додаткової угоди до договору поставки від 12 травня 2020 року №12052020, укладеного між ТзОВ “Перша чарівна скриня” (постачальник) та ПП “АРТ-ЕСПРЕСО” (покупець), суд зауважує, що всі податкові накладні, які є предметом розгляду у даній справі виписані виключно по взаємовідносинах з ТзОВ “Клевер Сторс” за договором від 01 вересня 2019 року №01-09/19.
Тобто всі зауваження податкового органу стосуються контрагентів, за наслідками здійснення операцій із якими виписувалися податкові накладні, які не є предметом розгляду даної справи. Натомість, у відзиві на позовну заяву представником відповідача не висловлювалось жодних доводів щодо недостатності первинних документів по взаємовідносинах з ТзОВ “Клевер Сторс”, наявності суттєвих недоліків у їх оформленні чи підписання таких документів неуповноваженими особами.
Як установлено судом та не заперечується податковим органом, з метою реєстрації зупинених податкових накладних ПП “АРТ- ЕСПРЕСО” були надані письмові пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарський операцій із ТОВ “КЛЕВЕРС СТОРС”, а саме: договір від 01 вересня 2019 року №01-09/19 на проведення технічного обслуговування обладнання; акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02 листопада 2020 року №94, від 05 листопада 2020 року №98,від 10 листопада 2020 року №102, від 01 грудня 2020 року №108, від 04 грудня 2020 року №110, від 09 грудня 2020 року №115, від 14 грудня 2020 року №119, від 14 грудня 2020 року №120, від 15 грудня 2020 року №123; платіжні доручення про оплату наданих послуг від 09 грудня 2020 року №10189, від 31 грудня 2020 року №11046, від 31 грудня 2020 року №11045, від 31 грудня 2020 року №11050, від 31 грудня 2020 року №11054, від 31 грудня 2020 року №11048, від 31 грудня 2020 року №11057; перелік використаних запчастин; договори поставки на придбання запчастин, видаткові накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення про проведення оплат за запчастини. У графі додаткова інформація відомості відсутні.
Суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2021 року у справі №140/2456/18.
Враховуючи вищезазначене, вірними є висновки суду першої інстанції, що подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджують факт здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів законності прийняття оскаржуваних рішень, яким відмовлено в реєстрації податкових накладних від 02 листопада 2020 року №2, від 05 листопада 2020 року №7, від 10 листопада 2020 року №11, від 01 грудня 2020 року №2, від 04 грудня 2020 року №8, від 09 грудня 2020 року №13, від 14 грудня 2020 року №16, від 14 грудня 2020 року №17 та від 15 грудня 2020 року №18.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 03 лютого 2021 року №2373102/43125122, №2373101/43125122, №2373109/43125122, №2373108/43125122, №2373104/43125122, №2373103/43125122, №2373106/43125122, №2373107/43125122, №2373105/43125122.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України. У випадку зупинення реєстрації ПН та прийняття відповідною комісією рішення про відмову в реєстрації ПН така податкова накладна реєструється у день набрання чинності судовим рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 02 листопада 2020 року №2, від 05 листопада 2020 року №7, від 10 листопада 2020 року №11, від 01 грудня 2020 року №2, від 04 грудня 2020 року №8, від 09 грудня 2020 року №13, від 14 грудня 2020 року №16, від 14 грудня 2020 року №17 та від 15 грудня 2020 року №18.
Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 28 листопада 2019 року у справі №1640/2650/18, від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує наступне.
До позовної заяви позивачем додано платіжне доручення від 25 березня 2021 року №64 про сплату судового збору в розмірі 20430,00 грн (арк. спр. 12 том 1), який зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 19 том 2).
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У даній справі подано позовну заяву, в якій заявлено дві вимоги немайнового характеру: про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
Відтак, позивачу за подання адміністративного позову слід було сплатити судовий збір в сумі 4540,00 грн.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір по 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) з кожного.
Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правничої допомоги від 12 березня 2021 року №12/03/21-1, акт приймання-передачі послуг від 15 березня 2021 року, рахунок - фактуру від 15 березня 2021 року №15/03/21-01 (арк. спр. 13-16 том 2).
Відповідно до пункту 1.1. договору клієнт доручає, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу у справі про визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Приватним підприємством “АРТ-ЕСПРЕСО” податкові накладні, в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно пункту 4.1. договору розмір винагороди адвокатського об'єднання за надання правничої допомоги становить 5000,00 грн. Сторони мають право збільшити розмір правничої допомоги.
Загальна вартість робіт (наданих послуг) в сумі 5000,00 грн була сплачена позивачем адвокату згідно із платіжним дорученням від 25 березня 2021 року №65 (арк. спр. 16 том 2).
Зокрема, як убачається із приймання-передачі послуг від 15 березня 2021 року позивачу були надані наступні послуги: надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з питань правомірності винесення рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - 1 година (500,00 грн); складення, формування та подання до суду позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН - 5,5 годин (4500,00 грн.)
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що предметом судового розгляду у даній справі були господарські операції за податковими накладними, які виписані по одному і тому ж самому договорі та із одним і тим же контрагентом та провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи.
Окрім того, суд враховує, що справа про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН є спором немайнового характеру незначної складності, а спірні правовідносини регулюється нормами ПК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумний розмір.
Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року по справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року по справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року по справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідачів щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи незначну складність справи заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими вимогами немайнового характеру, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів є сума 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень копійок) по 1250,00 грн (одна тисяча двісті п'ятдесят гривень 00 копійок) з кожного відповідача. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року у справі № 140/3104/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. М. Гінда
М. П. Кушнерик
Повне судове рішення складено 29 вересня 2021 року.