23 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/2494/21 пров. № А/857/14848/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Большакової О.О.,
Обрізка І.М.,
секретаря судового засідання Кахнич Г.П.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Матуляк Я.П.), ухвалене у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження в м.Івано-Франківськ 15 липня 2021 року у справі №300/2494/21 за позовом Фермерського господарства «Овіс-Агро» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,
31.05.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд в інтересах фермерського господарства «Овіс-Агро» з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, просило визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене листом від 17.03.2021 за №2389-6/09-19-18-11-24, зобов'язати поновити ФГ «Овіс-Агро» у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2021 рік шляхом відображення в Реєстрі платників єдиного податку.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Суд першої інстанції вказав, що доводи відповідача про наявність у позивача податкового боргу як на підставу відмови у підтверджені статусу платника єдиного податку з посиланням на норми підп.291.5-1.3 п.291.5-1 ст.291 ПК України є безпідставними, оскільки ці норми встановлюють умови, за якими суб'єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи. Суд першої інстанції вказав, що оскільки з 01 січня 2021 року позивач автоматично набув статусу платника єдиного податку четвертої групи, контролюючий орган зобов'язаний внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, а також на вимогу позивача надати підтвердження його статусу (довідку).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що станом на 01.01.2021 ФГ «Овіс-Агро» мало податковий борг в сумі 1 617,24 грн. по орендній платі за земельну ділянку, а тому позивачу відмовлено в реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2021 року. Вважає, що відповідач діяв відповідно до вимог податкового законодавства. Також вказує, що стягненні судом першої інстанції витрати на правничу допомогу є завищеними та не відповідають критеріям розумності та обґрунтованості.
Фермерське господарство «Овіс-Агро» подало відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що з 01.01.2021 автоматично набуло статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, а тому контролюючий орган зобов'язаний був внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку та інформаційних мереж, а тому вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Фермерське господарство «Овіс-Агро» зареєстровано як юридична особа з 28.12.2006, є суб'єктом господарювання у якого постійно частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 25 відсотків, є платником єдиного податку IV групи, основний вид господарської діяльності за КВЕД - 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
19.02.2021 Фермерське господарство «Овіс-Агро» для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік та відомість про наявність земельних ділянок (а.с.46-94).
17.03.2021 ГУ ДПС в Івано-Франківській області листом №2389/6/09-19-18-11-24 повідомило Фермерське господарство «Овіс-Агро», що станом на 01.01.2021 наявний податковий борг в сумі 1 617,24 гривень по орендній платі за земельні ділянки (код платежу 18010600), а тому, керуючись п.п.291.5-1.3 п.291.5-1 ст. 291 та ст.299.6 Податкового кодексу України, СФГ «Овіс-Агро» відмовлено в реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2021 рік (а.с.95-96).
Не погоджуючись з таким рішенням контролюючого органу, Фермерське господарство «Овіс-Агро» звернулося із позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Згідно з пунктом 292-1.1 статті 292-1 ПК України об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Пунктом 295.9 статті 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку четвертої групи, зокрема: самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу; сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу.
Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Згідно з пунктом 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки - у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом 3 пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Законом України від 04.12.2020 №1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності 10 грудня 2020 року, збільшено суму податкового боргу, відносно якої застосовуються заходи стягнення з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 гривень) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень).
Згідно з абзацом 2 пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
Водночас, відповідно до підпункту 291.5-1.3 статті 291.5-1 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи - суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Аналіз наведених вище норм вказує на те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).
Способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №812/1137/16.
Отже, наявне чітке розмежування переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.
Як зазначено у листі Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 17.03.2021 за №2389/6/09-19-18-11-24, ФГ «OBIC - Агро» відмовлено у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2021 рік відповідно до підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 та статті 299.6 ПК України, через наявність у позивача станом на 01.01.2021 податкового борг в сумі 1 617,24 грн. по орендній платі за земельні ділянки.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що положення підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України встановлюють лише умови, за яких суб'єкти господарювання не можуть набувати статус платника єдиного податку четвертої групи, однак не стосуються підтвердження статусу такого платника. Умовою, яка виключає набуття вказаного статусу та унеможливлює реєстрацію суб'єкта господарювання платником єдиного податку, серед іншого, є наявність податкового боргу станом на 1 січня базового (звітного) року, і ця умова не стосується щорічного підтвердження статусу такого платника.
Так, ФГ «OBIC - Агро» тривалий час є платником єдиного податку четвертої групи, з 01 січня 2021 року автоматично набуло статусу платника єдиного податку четвертої групи, а тому звертаючись у лютому 2021 року із відповідним переліком документів до відповідача, ФГ «OBIC - Агро» не вчиняло дій, спрямованих на перехід на спрощену систему оподаткування, а здійснювало щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку.
Окрім того, як зазначено позивачем та не спростовано належними та допустимими доказами відповідачем у період з 2019 по 202,1 будь-яких виїзних документальних перевірок відповідачем не проводилось, акт перевірки, на підставі якого прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, відповідачем не надано.
Також, до матеріалів справи долучено довідку Городенківської міської ради Івано-Франківської області від 24.05.2021 №549, згідно з якою почато процедуру реорганізації сільських рад (Михальчівської сільської ради, Семаківської сільської ради), де Городенківська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків вказаних сільських рад, станом на 01.01.2021 ФГ «OBIC - Агро» відсутня заборгованість за оренду землі та по сплаті земельного податку, які з 01.01.2021 сплачуються на розрахункові рахунки Городенківської міської ради.
Вказана інформація відповідачем належними та допустимими доказами не спростована.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що контролюючим органом не дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності відмови позивачу в реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та наявності правових підстав для поновлення у реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи на 2021 рік шляхом включення позивача до реєстру платників єдиного податку.
Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, то суд апеляційної інстанції з огляду на зміст та обсяг наданих послуг, а також задоволення позовних вимог, враховуючи критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною 5 статті 134 КАС України, вважає вірним висновок суду першої інстанції, що понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами, такий розмір є співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою, значенням справи для сторони.
Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення навів мотиви протиправності відмови позивачу в реєстрації платником єдиного податку четвертої групи на 2021 рік, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі №300/2494/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді О. О. Большакова
І. М. Обрізко
Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 29.09.2021 згідно з ч.3 ст.321 КАС України