29 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/9613/20 пров. № А/857/15147/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Гінди О.М., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Поліського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-
суддя в 1-й інстанції - Борискін С.А.,
час ухвалення рішення - 04.06.2021 року, 10:35 год.,
місце ухвалення рішення - м.Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 10.06.2021 року,
ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Поліського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю не містить узгодженого зазначення часу його здійснення із талонами про зважування від 07.11.2020. Зважування транспортного засобу проводилося декілька разів та кожного разу показувало протилежні результати. Повторне зважування після розподілу сипучого вантажу по причепу транспортного засобу показало результати, які відповідають встановленим нормам, а тому не можуть тягнути за собою жодної відповідальності. Талони про зважування не містять прізвища, ім'я та по батькові особи, яка проводила габаритно-ваговий контроль та прізвища, ім'я та по батькові водія і його підпису, а марка та модель транспортного засобу не зазначені взагалі. Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 035093 від 07.11.2020 не відповідає формі акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422, оскільки в графі 5 "Суб'єкт, що перевіряється" не вказано його повне найменування, не вказано юридичну та фактичну адресу місця проживання фізичної особи-підприємця, а також не зазначено його ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ. В пункті 9 Акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів не вбачається зазначення відстані між осями, а інші матеріали справи не містять жодних належних доказів, які могли б підтвердити сам факт здійснення її замірів та технічний засіб, яким вони були проведені. Габаритний контроль ні транспортного засобу ні причіпа до нього не здійснювався, що свідчить про сумнівність показників при визначенні типу осі. Крім того, згідно Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 0.11.2006 № 1567, рейдова перевірка проводиться групою осіб посадових осіб у кількості не менше як дві особи. Всупереч цьому, з матеріалів справи вбачається, що перевірку проводила одна особа. В матеріалах справи відсутні будь-які характеристики вимірювального та зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю, а також відсутні дані, які моли б свідчити про проходження ним повірки та атестації у відповідності до вимог державних стандартів.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про час і місце апеляційного розгляду справи, і оскільки їхня явка у суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності на підставі наявних доказів про права і взаємовідносини сторін в порядку письмового провадження.
При цьому, колегія суддів відхиляє клопотання представника позивача та відповідача про відкладення апеляційного розгляду справи, оскільки, явка учасників справи в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, і причини неявки та мотиви заявлених клопотань не можуть бути визнані колегією суддів поважними і такими, що унеможливлюють розгляд справи за відсутності сторони на підставі наявних матеріалів про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідностей фактичних вагових параметрів нормам та правилам, встановлених законодавством, контролюючими особами Укртрансбезпеки складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 035093 від 07.11.2020. За наслідками розгляду справи складено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 08.12.2020 №223563, якою до позивача застосовано штраф у сумі 17000,00 грн. за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Вищевказаний акт та постанова складені у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому підстав для їх скасування не вбачається.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.
Судом встановлено що 07.11.2020 контролюючими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення на перевірку № 001426 від 02.11.2020 та щотижневого графіку проведення рейдових перевірок на 203 км + 500 м автомобільної дороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, в межах якої здійснювався габаритно-ваговий контроль вантажних транспортних засобів (а.с.125, 126).
Відповідно до п.3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422 під час такої перевірки був зупинений транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 з причепом номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .
У відповідності до ст.49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу надав для перевірки посадовим особам Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки наступні документи:
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3 (а.с.16, 52);
- свідоцтво про реєстрацію напівпричепа номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_4 (а.с.15, 53);
- посвідчення водія серії НОМЕР_5 ;
- товарно-транспортна накладна від 07.11.2020 № АР 130 (а.с.89).
Згідно реєстраційних документів на транспортні засоби та товарно-транспортної накладної їх власником та автомобільним перевізником є ОСОБА_1 .
За результатами габаритно-вагового контролю транспортних засобів позивача встановлено, що навантаження на одиничну вісь становить 12.15 т при нормативно допустимих 11 т.
Про зазначені вище результати свідчить талон про зважування № 123310, час зважування 20:52 год. 07.11.2020 (а.с.17, 54, 84).
На підставі талону про зважування контролюючими особами складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 07.11.2020 №040278 (а.с.18, 55, 87).
У зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідностей фактичних вагових параметрів нормам та правилам, встановлених законодавством, контролюючими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 035093 від 07.11.2020 (а.с.19, 56, 86).
08.12.2020 в.о. заступника начальника управління була розглянута справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
За наслідками розгляду справи складено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 08.12.2020 №223563, якою до позивача застосовано штраф у сумі 17000,00 грн. за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.15 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с.22, 59, 79).
Частиною другою статті 29 Закону України від 30.06.1993 №3353-XII "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільні дороги" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).
Відповідно до пункту 3 Порядку №879 Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
За визначенням, наведеним у підпункті 4 пункту 2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Як встановлено з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки щодо транспортного засобу позивача посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.11.2020 № 258212 (а.с.21, 58, 85).
В акті зафіксовано порушення вимог пункту 22.5 ПДР, а саме: навантаження на одиночну вісь - 12,150 т при допустимому - 11 т. Перевищення вагових параметрів понад норму склало 10,15%.
Водночас перевіркою зафіксовано, що документи, передбачені ст.48 Закону № 2344-ІІІ, а саме: дозвіл, у водія автомобіля під час проведення рейдової перевірки відсутні.
В силу приписів абз.15 ч.1 ст.60 Закону №2344, відсутність в автомобільного перевізника вищевказаного документа, за умови перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20%, є достатньою правовою підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судовим розглядом встановлено, що під час проведення рейдової перевірки вказаний вище транспортний засіб пройшов зважування на ваговому комплексі, за результатами якого встановлено перевищення габаритних вагових параметрів ТЗ,
У той же час, дослідивши наявні у матеріалах докази та оцінивши фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про не підтвердженість порушення позивачем правил здійснення перевезення вантажів.
Так, відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною четвертою статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
У свою чергу, згідно із пунктом 16 "Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року за №30).
Колегія суддів звертає увагу, що матеріалами справи підтверджено, що перевозився подільний вантаж, відтак перевізник не мав можливості отримати дозвіл на рух транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оскільки на перевезення таких вантажів дозвіл не видається.
Верховний Суд у постанові від 29.01.2020 року у справі №814/1460/16 дійшов аналогічного висновку, та вказав, що чинним законодавством взагалі забороняється перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами (пункт 22.5 Правил дорожнього руху), тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, а може лише бути застосована відповідальність у виді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання стягнення судових витрат, колегія суддів приходить до висновку, що слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки в користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) 1261,21 гривню судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 308,311,315,317,320,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити .
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року у справі № 460/9613/20 - скасувати та прийняти постанову, якою позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №223563, прийняту 08.12.2020 в.о. заступника начальника Поліського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та розрахунок плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №035093 від 07.11.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (ЄДРПОУ 3981684, 33013, м.Рівне, вул.Небесної Сотні,34) в користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) 1261,21 гривню судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. М. Гінда
М. П. Кушнерик
Повне судове рішення складено 29 вересня 2021 року.