28 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/1748/21 пров. № А/857/13806/21
Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьмича С. М.,
суддів Запотічного І.І., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року (ухвалене головуючим - суддею Іванчулинець Д.В. у м. Ужгород) у справі № 260/1748/201 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо:
відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 01.04.2019 перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за №хр 16928;
відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати 100% з 01 січня 2018 року визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та додаткових видів грошового забезпечення і премій передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704-п та відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ із врахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області:
з 01.04.2019 здійснити перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за №хр 16928 від 26.11.2020 та здійснити виплату різниці між нарахованою та фактично виплаченою пенсію;
з 01 січня 2018 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та додаткових видів грошового забезпечення і премій передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704-п та відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ із врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що після проведення перерахунку його пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, з 01.03.2018 відповідачем виключено окремі види надбавок і доплат, встановлених при виході на пенсію та проведено розстрочення виплати суми підвищення такої. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, яке набрало законної сили 05.03.2019, зазначена постанова Кабінету Міністрів України була визнана нечинною. Тому вважає, що з цієї дати виникли підстави для перерахунку його пенсії з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії та в розмірі 100% підвищення. Закарпатський обласний військовий комісаріат видав та направив до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку за № ХР 16928 про його грошове забезпечення станом на 05.03.2019. З огляду на зазначену обставину він звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про проведення перерахунку його пенсії з 01.04.2019. Проте у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено та повідомлено про повернення оновленої довідки, виданої Закарпатським обласним військовим комісаріатом за № ХР16928, без виконання. Вважає, що вказаними діями відповідач порушив його права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по відмові, оформленій листом за вих. №1511-1382/О-02/8-0700/21 від 15.04.2021, у здійсненні обчислення і перерахунку з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР16928, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення станом на 05.03.2019. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 03.09.2019 в повному обсязі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти видану ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку №ХР16928 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР16928, відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-12, ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період із 05.03.2019 по 03.09.2019 у розмірі 100% суми підвищення пенсії. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з 05 березня 2019 року норми пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 втратили чинність та не підлягають застосуванню, а виплата пенсій військовослужбовцям повинна була проводитись розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повтністю.
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що інших нормативно-правових актів, що стосуються перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262 Кабінетом Міністрів України до цього моменту не прийнято, відтак підстави для проведення перерахунку пенсії позивача за новою довідкою відсутні. Крім того, алгоритм дій, який повинен вчинятись для перерахунку пенсії вказаній категорії осіб не змінився. Сама по собі довідка, видана третьою особою, не породжує права позивача на перерахунок пенсії. Відтак вважає, що відповідач діяв у межах та у спосіб, що передбачені рішенням Уряду, та не порушував прав позивача.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України.
У зв'язку зі звільненням з військової служби у запас, що дає право на пенсію за вислугу років, з жовтня 2014 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу 30 років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ. При цьому для обчислення пенсії уповноваженим органом враховано наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 1120,00 грн.; оклад за військове звання - 135,00 грн.; відсоткова надбавка за вислугу років 40% - 502,00 грн.; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 2049,32 грн., в тому числі за роботу з таємними виробами, носіями, документами (15%), надбавка за особливо важливі завдання (50%), премія (90%).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ЗОВК) направило до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУ ПФУ в Закарпатській області) довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 , №ХР16928 від 20.03.2018, в якій було зазначено наступні відомості: посадовий оклад - 5360,00 грн.; оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 3420,50 грн.
На підставі отриманої довідки ГУ ПФУ у Закарпатській області проведено з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно з яким розмір такої визначався, виходячи з наступних складових грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років 50%. Отже, додаткові види грошового забезпечення не були враховані органом Пенсійного фонду України при проведенні такого перерахунку.
Окрім цього, як вбачається з перерахунку пенсії до пенсійної справи ОСОБА_1 №0701003901, підвищення пенсії виплачувалося у наступному порядку: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - щомісячно 50% від підвищення; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісячно 75% від підвищення; з 01.01.2020 щомісячно 100% підвищення.
18.03.2021 супровідним листом № 2153/9 Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (правонаступник ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 щодо проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 в справі № 260/3427/20 скеровано на адресу ГУ ПФУ в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 № ХР16928 станом на 05.03.2019 згідно з постановою КМУ №704 від 30.08.2017. Так, у вказаній довідці зазначено наступні відомості: посадовий оклад - 5360,00 грн.; оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 3420,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (65%) - 6669,00 грн.; надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (15%) - 804,00 грн.; премія (35%) - 1876,00 грн. (а.с.13).
За результатами розгляду надісланої ЗОВК довідки № ХР16928 ГУ ПФУ в Закарпатській області повернуло таку без виконання з мотивів неприйняття Кабінетом Міністрів України після визнання протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій військовослужбовців.
30.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив здійснити обчислення та перерахунок його пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки № ХР16928 (а.с.10).
Листом № 1511-1382/О-02/8-0700/21 від 15.04.2021 ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило заявника про відсутність підстав для проведення перерахунку з огляду на неприйняття Кабінетом Міністрів України після набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 №826/3858/18 нормативно-правових актів щодо визначення складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій (а.с.11).
Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Оскільки учасники справи не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, то в силу приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, регулюється нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначеної статті визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 цього Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.
Відповідно до п.2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах:
- з 01 січня 2018 року - 50 відсотків;
- з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
- з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведеного на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Так, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України було прийнято Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103) ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
З набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем по справі було проведено перерахунок та виплату пенсії позивача у розмірах, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України №103 (з відповідними обмеженнями), що не заперечується сторонами в справі, а саме: з 01.01.2018 по 31.12.2018 позивачу виплачувалося 50% підвищення розміру перерахованої пенсії, з 01.01.2019 - 75% від підвищення пенсії та з 01.01.2020 - 100% від підвищення пенсії.
Суд зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України №103 на час вчинення відповідачем перерахунку пенсії була чинною та підлягала застосуванню до спірних правовідносин.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 Порядку № 45, додатку 2 до Порядку № 45.
Згідно ч.1 ст.325 КАС України Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Постановою Верховного Суду від 12.11.2019 по справі №826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 було залишено без змін.
Відповідно до ч. 2 ст .265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відтак, з набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 (з 05.03.2019) позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.
Таким чином, з 05.03.2019 до 03.09.2019 виплата лише 75 % суми підвищення пенсії є протиправною, оскільки Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.08.2019 № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі за текстом - Постанова № 804), яка набрала чинності 04.09.2019.
Так, Постановою № 804 встановлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
Зазначене свідчить про те, що з 04.09.2019 до 31.12.2019 у Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області були правові підстави для виплати позивачу лише 75 відсотків підвищення до пенсії.
Крім цього, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, які в своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, не мав підстав не враховувати за минулі періоди приписи п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 та Постанови Кабінету Міністрів України № 804.
Відтак, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 03.09.2019 в повному обсязі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.
Враховуючи наведене вище суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що, з метою ефективного захисту інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти видану Закарпатським обласним військовим комісаріатом довідку №ХР16928 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР16928, відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-12, ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за період із 05.03.2019 по 03.09.2019 у розмірі 100% суми підвищення пенсії.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи, що Закарпатським обласним військовим комісаріатом була подана до пенсійного органу оновлена довідка № ХР16928 від 20.03.2018 із передбаченими Постановою № 704 складовими, відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку основного розміру його пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії). У зв'язку із цим, підлягають до задоволення вимоги позивача.
Щодо аргументів скаржника про те, що суд, не будучи впевненим у достовірності викладених у таких даних, фактично перебрав на себе дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду шляхом зобов'язання останнього без перевірки коректності вказаних в довідці складових грошового забезпечення здійснити перерахунок пенсії позивача, то такі, на переконання суду апеляційної інстанції є безпідставними, оскільки затверджений Порядок №3-1 алгоритм дій щодо подання документів для проведення перерахунків раніше призначених пенсій виготовлення відповідних довідок із зазначенням у них змін розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій відносить до компетенції уповноважених структурних підрозділів, яким в межах спірних правовідносин є Закарпатський обласний військовий комісаріат, яким і підготував довідку № ХР17124 від 01.12.2020. Тоді як скаржник, як орган, що призначає пенсії, здійснює перерахунок пенсії на підставі поданих документів та не наділений компетенцією ставити під сумнів коректність вказаних в довідці складових грошового забезпечення.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи зробити ту чи іншу дію, суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.
Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.
Відповідно до параграфу 47 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 03.04.2008 у справі «Корецький та інші проти України», щоб положення національного закону відповідали цим вимогам (бути доступний для конкретної особи і сформульований з достатньою чіткістю), він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно закон має достатньо чітко визначати межі такої дискреції та порядок її реалізації. Ступінь необхідної чіткості національного законодавства - яке безумовно не може передбачити всі можливі випадки - значною мірою залежить від того, яке саме питання розглядається, від сфери, яку це законодавство регулює, та від числа та статусу осіб, яких воно стосується («Маестрі проти Італії»).
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення ЄСПЛ від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява №28342/95, п.61, ECHR 1999-VII), встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Тобто, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п.62, справа «Брумареску проти Румунії»), тобто поваги до остаточного рішення суду.
Таким чином, спростовуються доводи апеляційної скарги про не відновлення після визнання судом протиправним та нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, що не зумовлює автоматичне відновлення дії попередньої редакції норм Порядку № 45.
Крім того, згідно п. 70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04), ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.
Також, колегія суддів зазначає, що доводи апелянта з покликанням на позицію Верховного Суду у інших справах не може бути застосована у цій справі, натомість суд першої інстанції правильно застосував висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 160/8234/19 від 24.06.2020.
Суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи апелянта щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон Україн «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
У ході розгляду справи встановлено, що перерахунок розміру пенсії позивачу у зв'язку з набуттям законної сили судовим рішенням, не проведений саме з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу. Тому право позивача щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог ч. 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У розрізі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає покликання апелянта на пропуск позивачем строку на звернення до суду з цим позовом неприйнятним, оскільки не існує строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, тому шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України у цьому випадку не застосовується.
Більше того, такий строк не пропущений, оскільки він обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, в даній ситуації його слід обчислювати з моменту надання відповіді у листі, яким пенсійний орган відмовив у проведенні перерахунку пенсії, тобто з 15.04.2021.
Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі № 260/1748/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді І. І. Запотічний
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 29 вересня 2021 року