22 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/3072/20 пров. № А/857/13782/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року, постановлену головуючим суддею Ващиліним Р. О. о 14:21 год у м. Ужгороді, про відмову в забезпеченні доказів у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 329668,53 грн.
19.11.2020 представник відповідача подав до суду заяву про забезпечення доказів шляхом призначення судово-економічної експертизи, яка обґрунтована тим, що при проведенні розрахунку податкового боргу відповідача контролюючим органом не враховано сплачені ОСОБА_1 кошти у розмірі близько 150000 грн. Зазначає, що в позові не зазначено період, за який нараховується пеня в розмірі 125563,59 грн, та на якій підставі здійснюється нарахування пені.
22.04.2021 представник відповідача надіслав на електронну пошту суду заяву, в якій повторно просив призначити судово-економічну експертизу у даній справі та зупинити провадження на час проведення експертизи.
12.05.2021 представником відповідача було повторно подано до суду аналогічну заяву.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 відмовлено у задоволенні заяв представника відповідача про забезпечення доказів та зупинення провадження у справі.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та задовольнити заяву про забезпечення доказів.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано наявність сумнівів щодо правильності зарахування сплачених ним коштів в рахунок погашення податкового боргу, що прямо впливає на розмір такого, а тому єдиним способом з'ясування вказаних обставин є проведення експертизи з використанням спеціальних знань у галузі науки, якими відповідач не володіє.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення доказів можливе в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, без вжиття таких заходів. Натомість, фактична сума податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та період, за який була нарахована пеня, підлягають доведенню контролюючим органом у загальному порядку та оцінюються судом у їх сукупності разом з іншими доказами, що подаються відповідачем, з огляду на норми податкового законодавства, що виключає підстави для проведення судово-економічної експертизи.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частинами першою, другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 114 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Відповідно до частини першої статті 115 Кодексу адміністративного судочинства України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Питання призначення експертизи судом врегульовано статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною першою якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що призначення експертизи є одним із способів забезпечення доказів та здійснюється на підставі ухвали суду для з'ясування обставин, що мають значення для справи, з використанням спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, за відсутності при цьому іншого висновку експерта з цих самих питань.
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив призначити судово-економічну експертизу з покликанням на невідповідність проведених позивачем розрахунків податкового боргу, який підлягає стягненню у даній справі. Зазначав, що позивачем не враховано сплачені ним кошти в розмірі 150 000 грн та не вказано періоду нарахування пені на суму 125 563,59 грн, для перевірки та з'ясування чого необхідні спеціальні знання.
Натомість, суд першої інстанції не вирішив питання наявності підстав для призначення експертизи, а надав оцінку лише загальному порядку та підставам забезпечення доказів.
Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не погоджується із сумою податкового боргу, обчисленою Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, перевірка якої потребує спеціальних знань, що є можливим лише шляхом проведення експертизи для з'ясування обставин, що мають значення для справи та є предметом доказування.
Відтак, суд першої інстанції безпідставно вдався до дослідження загальних вимог щодо забезпечення доказів без дослідження при цьому наявності чи відсутності підстав для призначення експертизи, що призвело до передчасного висновку про необґрунтованість заяв відповідача.
Враховуючи викладене, а також положення статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлені підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 про відмову в забезпеченні доказів слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 310, 315, 320, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року про відмову в забезпеченні доказів у справі № 260/3072/20 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 29.09.2021