29 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/3297/20 пров. № А/857/15442/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кушнерика М.П.
суддів - Мікули О.І., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року про повернення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ухвала постановлена в м. Ужгород, головуючий суддя Калинич Я.М.) у справі № 260/3297/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні йому перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року відповідно до статтей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі наданої довідки Адміністрацією державної прикордонної служби України про грошове забезпечення від 09.07.2020 № 11/267 для перерахунку пенсії з урахуванням оновленого грошового забезпечення ОСОБА_1 , оформленої листом №1810-1910/Т-02/8-0700/20 від 01.09.2020 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 01 квітня 2019 року відповідно до статтей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі наданої довідки Адміністрацією державної прикордонної служби України про грошове забезпечення від 07.07.2020 № 11/208 для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року позов задоволено повністю.
08.07.2021 року позивачем подано до суду заяву в порядку ст. 383 КАС України, в якій останній просить визнати протиправними дії відповідача при виконанні вищезазначеного рішення суду та зобов'язати відповідача виконати рішення в повному обсязі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення у справі № 260/3297/20, з підстав невідповідності поданої заяви вимогам п.п.3, 6, 9 частини 2 статті 383 КАС України.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, з підстав порушення норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції в порушення вимог статті 169 КАС України не залишив заяву без руху для усунення недоліків, а повернув її заявнику.
Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити до суду для продовження розгляду.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до частини другої статті 312 КАС апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)) 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження)
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Повертаючи заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що подана заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 383 КАС України.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частинами 2, 4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, нормами ст. 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, вирішення спору в судовому порядку завершується винесенням судового рішення у справі, яке після набрання ним законної сили є обов'язковим для учасників справи та в подальшому має бути виконано стороною у справі самостійно, або у примусовому порядку, визначеному нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів зазначає, що визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульовано ст. 383 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (ч. 2 ст. 383 КАС України).
Отже, одним із обов'язкових документів, що додається до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, передбачений статтею 383 КАС України, є документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674 судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Стаття 383 КАС України передбачена розділом IV «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».
Законом № 3674 передбачена сплата судового збору за подання заяв, пов'язаних із виконанням судових рішень, а відтак заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання заяви в порядку виконання судового рішення.
Заявником до заяви в порядку ст. 383 КАС України не додано документ про сплату судового збору .
Єдиною умовою несплати судового збору при поданні заяви в порядку ст. 383 КАС України є звільнення заявника від сплати судового збору.
Доказів для звільнення від сплати судового збору заявником суду не надано.
Колегією суддів враховані висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 25.06.2020 року у справі № 0240/2226/18-а.
Доводи апелянта про наявність формалізму суду першої інстанції при поверненні його заяви в порядку ст. 383 КАС України, у зв'язку з ненаданням йому строку для усунення недоліків в частині сплати судового збору є хибними, враховуючи вимоги ст. 383 КАС України, якою не передбачено залишення заяви без руху з наданням строку на усунення недоліків заяви.
Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Враховуючи, що заява подана без додержання вимог п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про її повернення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому така скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року про повернення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 260/3297/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді О. І. Мікула
М. А. Пліш