ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 вересня 2021 року м. Київ № 640/14548/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційне агентство «Сайга»
до Головного управління ДПС у м. Києві,
Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційне агентство «Сайга» (далі по тексту - позивач), адреса: 03113, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 68/1, офіс 62 до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (далі по тексту - відповідач 1), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 2), адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС щодо невинесення рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування:
1) №1 від 11 березня 2020 року на суму 13 440 грн, у тому числі податку на додану вартість 2 240 грн;
2) №3 від 11 березня 2020 року на суму 26 400 грн, у тому числі податку на додану вартість 4 400 грн;
3) №4 від 11 березня 2020 року на суму 52 566 грн, у тому числі податку на додану вартість 8 761 грн;
4) №6 від 11 березня 2020 року на суму 28 800 грн, у тому числі податку на додану вартість 4 800 грн;
5) №7 від 11 березня 2020 року на суму 16 560 грн, у тому числі податку на додану вартість 2 760 грн;
6) №8 від 11 березня 2020 року на суму 12 600 грн, у тому числі податку на додану вартість 12 600 грн;
7) №9 від 13 березня 2020 року на суму 100 000 грн, у тому числі податку на додану вартість 16 660,67 грн;
8) №10 від 13 березня 2020 року на суму 108 500 грн, у тому числі податку на додану вартість 18 083,33 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних всі податкові накладні:
1) №1 від 11 березня 2020 року на суму 13 440 грн, у тому числі податку на додану вартість 2 240 грн;
2) №3 від 11 березня 2020 року на суму 26 400 грн, у тому числі податку на додану вартість 4 400 грн;
3) №4 від 11 березня 2020 року на суму 52 566 грн, у тому числі податку на додану вартість 8 761 грн;
4) №6 від 11 березня 2020 року на суму 28 800 грн, у тому числі податку на додану вартість 4 800 грн;
5) №7 від 11 березня 2020 року на суму 16 560 грн, у тому числі податку на додану вартість 2 760 грн;
6) №8 від 11 березня 2020 року на суму 12 600 грн, у тому числі податку на додану вартість 12 600 грн;
7) №9 від 13 березня 2020 року на суму 100 000 грн, у тому числі податку на додану вартість 16 660,67 грн;
8) №10 від 13 березня 2020 року на суму 108 500 грн, у тому числі податку на додану вартість 18 083,33 грн, які були заблоковані на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків, датою їх фактичного подання.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 223 березня 2020 року товариством на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних було подано податкові накладні №1 від 11 березня 2020 року, №3 від 11 березня 2020 року, №4 від 11 березня 2020 року, №6 від 11 березня 2020 року, №7 від 11 березня 2020 року, №8 від 11 березня 2020 року, №9 від 13 березня 2020 року та №10 від 13 березня 2020 року.
Реєстрація вказаних податкових накладних, як зазначає позивач, була зупинена з підстав відповідності платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Також, у позовній заяві зазначено, що рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 13 березня 2020 року №102091 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості позивача було віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
З вказаним рішенням позивач не погодився, у зв'язку з чим оскаржив його в судовому порядку та рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі №640/9706/20, яке набрало законної сили, рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13 березня 2020 року №102091 скасовано та зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку ризикових.
Крім того, у позовній заяві зазначено, що оскільки саме рішення №102091 від 13 березня 2020 року стало підставою для зупинення вказаних вище податкових накладних, позивач вважав, що після його скасування та набрання законної сили рішенням суду, відповідач 1 мав приймати відповідне рішення щодо реєстрації або відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, відповідачем 1 не прийнято такого рішення, що, на переконання позивача, свідчить про протиправну бездіяльність останнього, що і стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача 1 у відзиві на позовну заяву послався на те, що фактично позивач просить визнати протиправними квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних.
Також, як зазначив представник відповідача 1, відповідачем 1 не приймалось жодних рішень щодо реєстрації або відмови у реєстрації вказаних у позовній заяві податкових накладних, а тому, оскільки квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не є юридично значимими для позивача та не породжують для нього будь-яких прав та обов'язків, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на аналогічні обставини тим, що викладені у відзиві на позовну заяву відповідача 1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційне агентство «Сайга» зареєстровано як юридична особа з 30 листопада 2012 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис. Основним видом господарської діяльності товариства зазначено Код КВЕД 73.11 рекламні агентства.
У зв'язку зі здійсненням господарських операцій в межах своєї господарської діяльності позивачем на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних було направлено наступні податкові накладні: №1 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 13 440,00 грн; №3 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 22 000,00 грн; №4 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 43 805,00 грн; №6 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 24 000,00 грн; №7 від 11 березня 2020 року на суму з ПДВ 13 800,00 грн; №9 від 13 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 83 333,33 грн та №10 від 13 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 90 416,67 грн.
За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган 23 березня 2020 року надіслав позивачу квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до яких вказані вище податкові накладні прийняті, однак їх реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Як зазначив позивач, ним впродовж 365 календарних днів не подавались будь-які письмові пояснення та не надавались жодні документи на підтвердження реальності господарських операцій.
Більш того, з матеріалів справи вбачається, що 13 березня 2020 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято рішення №102091 про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, яке рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2020 року у справі №640/9706/20, яке набрало законної сили 19 березня 2021 року, скасовано та зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Вважаючи, що відповідачем 1 вчинено протиправну бездіяльність, яка полягає у невинесенні рішень про реєстрацію або відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впродовж 365 днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі по тексту - Порядок № 1165) та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі по тексту - Порядок № 520).
Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Правовими положеннями пункту 201.1 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Згідно з пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
У відповідності до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пунктів 10-11 Порядку № 1165 У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
У пункті 6 Порядку №520 зазначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Згідно пунктів 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Наведене в сукупності свідчить про те, що Комісія регіонального рівня, у разі ненадання платником податку копій документів, зазначених у пункті 5 Порядку №520, у строки, зазначені у пункті 6 цього ж Порядку (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування) має прийняти відповідне рішення.
Проте, матеріалами справи підтверджено та не оспорюється відповідачами, що такі рішення після спливу строку, зазначеного у пункті 6 Порядку №520, відповідачем 1 не приймались, податкові накладні : №1 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 13 440,00 грн; №3 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 22 000,00 грн; №4 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 43 805,00 грн; №6 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 24 000,00 грн; №7 від 11 березня 2020 року на суму з ПДВ 13 800,00 грн; №9 від 13 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 83 333,33 грн та №10 від 13 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 90 416,67 грн не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також не прийнято рішення про відмову у їх реєстрації, що, в свою чергу, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача 1.
За таких підстав, суд погоджується з позицією позивача в частині протиправної бездіяльності відповідача 1 та, відповідно, дійшов висновку про наявність правових підстав для їх задоволення.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєстувати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні : №1 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 13 440,00 грн; №3 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 22 000,00 грн; №4 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 43 805,00 грн; №6 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 24 000,00 грн; №7 від 11 березня 2020 року на суму з ПДВ 13 800,00 грн; №9 від 13 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 83 333,33 грн та №10 від 13 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 90 416,67 грн, суд зазначає таке.
У відповідності до пункту 19 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, який є чинним на момент розгляду даної адміністративної справи, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктом 20 вказаного Порядку передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
В той же час, суд зазначає, що в межах розгляду даної адміністративної справи позивачем оскаржується бездіяльність відповідача 1 щодо неприйняття рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. В свою чергу, судом встановлено, що Комісією регіонального рівня не було досліджено документів, що стали підставою для зупинення реєстрації вказаних вище податкових накладних, поданих позивачем, не було надано відповідної правової оцінки в межах наданих Комісії повноважень рішенню Окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року у справі №640/9706/20, відповідно не прийнято жодного рішення з приводу цих податкових накладних, що свідчить про передчасність позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому вказані вимоги не підлягають задоволенню.
Між тим, з урахуванням встановлених обставин справи, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві прийняти відповідні рішення за результатом обробки податкових накладних : №1 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 13 440,00 грн; №3 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 22 000,00 грн; №4 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 43 805,00 грн; №6 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 24 000,00 грн; №7 від 11 березня 2020 року на суму з ПДВ 13 800,00 грн; №9 від 13 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 83 333,33 грн та №10 від 13 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 90 416,67 грн, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційне агентство «Сайга» у відповідності до вимог чинного законодавства.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанцій, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 18160,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 18160,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційне агентство «Сайга» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо неприйняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкових накладних №1 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 13 440,00 грн; №3 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 22 000,00 грн; №4 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 43 805,00 грн; №6 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 24 000,00 грн; №7 від 11 березня 2020 року на суму з ПДВ 13 800,00 грн; №9 від 13 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 83 333,33 грн та №10 від 13 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 90 416,67 грн, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційне агентство «Сайга».
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) прийняти відповідні рішення за результатом обробки податкових накладних : №1 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 13 440,00 грн; №3 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 22 000,00 грн; №4 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 43 805,00 грн; №6 від 11 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 24 000,00 грн; №7 від 11 березня 2020 року на суму з ПДВ 13 800,00 грн; №9 від 13 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 83 333,33 грн та №10 від 13 березня 2020 року на суму разом з ПДВ 90 416,67 грн, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційне агентство «Сайга» (03113, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 68/1, офіс 62, код ЄДРПОУ 38517769) у відповідності до вимог чинного законодавства.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-інформаційне агентство «Сайга» (03113, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 68/1, офіс 62, код ЄДРПОУ 38517769) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 18160,00 грн (вісімнадцять тисяч сто шістдесят гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя К.Ю. Гарник