Справа № 420/13579/21
29 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді -Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526, м. Одеса, вул. Садова, 1-А) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 02 серпня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526, м. Одеса, вул. Садова, 1-А) про визнання протиправними дії щодо відмови у поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 9762 грн. при нотаріальному посвідчені договору купівлі-продажу квартири № 538 від 09.06.2021 року та зобов'язати сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення суми сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9762 грн. при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири № 538 від 09.06.2021 року.
Також у позовній заяві позивач просив встановити для відповідача строк для надання суду звіту про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Ухвалою від 09 серпня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу № 538 від 09.06.2021 року позивачу передано у власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Продаж вчинено за 976 196 грн. 88 коп. Згідно з квитанції № 56367445 від 09.06.2021 року, ОСОБА_1 сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в сумі 9762 грн.
Позивач зазначила, що нею квартира була придбана вперше, а отже вона звільнена від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивач звернулась до відповідача із заявою щодо повернення сплачених коштів за майно, придбане вперше, проте листом від 20.07.2021 року відмовлено у задоволенні заяви.
Позивач вважає, що Головне управління безпідставно відмовило у задоволенні заяви щодо повернення сплаченого збору, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
До суду 25 серпня 2021 року (вхід №46182/21) від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що позивачем не надано управлінню доказів звільнення його від обов'язку сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
На думку відповідача, для вирішення питання щодо повернення збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна позивачу необхідно надати до Головного управління лист, в якому нотаріус підтверджує, що купівлі нерухомого майна є для позивача першою купівлею, а збір сплачено помилково.
Також відповідач вважає, що саме на позивача покладено обов'язок підтвердження факту першого придбавання житла.
Позивач надав відповідь на відзив (вхід. № ЕП/22899/21 від 30.08.2021 року), відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні своїх позовних вимог.
До суду надійшли письмові пояснення третьої особи (вхід. № 46664/21 від 27.08.2021 року), в яких зазначено, що повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, яким є Пенсійний фонд України у даному випадку.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджено паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 .
Відповідно до договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу від 09 червня 2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стікон» та ОСОБА_1 , та нотаріально посвідченого і зареєстрованого в реєстрі за № 538, ОСОБА_1 придбала у приватну власність квартиру за адресою АДРЕСА_2 . Продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за 976 196 грн. 88 коп.
Суд встановив, що згідно з квитанції № 56367445 від 09.06.2021 року, ОСОБА_1 сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в сумі 9762 грн.
Згідно з даними з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, станом на 26.07.2021 року відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно, стосовно ОСОБА_1 відсутні.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач через свого представника звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом № 1500-0506-8/91221 від 20.07.2021 року, зазначивши, що саме нотаріус під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, розглядає надані інформацію та документи, та вирішує чи є підстави вважати саме цей правочин придбаванням житла вперше, запропонувало для вирішення питання щодо повернення збору надати до Головного управління висновок, в якому приватний нотаріус підтверджує, що купівлі нерухомого майна, згідно з договору купівлі-продажу є першим придбанням нерухомості та збір сплачено помилково.
Вивчивши матеріали справи та здійснивши аналіз норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі норми права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок).
Згідно з абз. 1 п. 15-1 Порядку, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 15-2 цього Порядку, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Таким чином, аналіз зазначених норм права доводить, що у разі придбання житла у перше, особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Позивач стверджувала, що вона придбала житло вперше, що підтверджено відсутністю реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
Відповідачем відмовлено у поверненні помилково сплаченого збору, у зв'язку з тим, що не надано висновок, в якому приватний нотаріус підтверджує, що купівлі нерухомого майна, згідно з договору купівлі-продажу є першим придбанням нерухомості та збір сплачено помилково або інших документів на підтвердження, що позивач не набувала права власності на житло раніше, як -то передбачено пунктом 15-2 Порядку № 1740.
Тобто відповідач заперечує проти повернення сплачених позивачем коштів через ненадання позивачем жодних документів того, що він придбав житло вперше та через ненадання висновку, в якому нотаріус підтверджує, що купівлі нерухомого майна, згідно з договору купівлі-продажу є першим придбанням нерухомості та збір сплачено помилково.
Оцінюючи наведені підстави для відмови, суд виходить із приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно як єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єкти таких прав включає в себе відомості про зареєстровані речові права лише після 01.01.2013 року та відсутній механізм перевірки про факт придбання майна до 01.01.2013 року, крім надання таких відомостей безпосередньо громадянином.
Однак надання таких відомостей не є обов'язком громадянина, у тому числі позивача, оскільки у цій справі тягар доказування покладений на суб'єкта владних повноважень.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, покликання на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.
Зазначена правова позиція викладена у поставної Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 813/969/17 (адміністративне провадження № К/9901/30016/18).
Посилання відповідача, що наведена судова практика стосується спірних правовідносин до внесення змін у Порядок № 1740 відхиляється судом, оскільки у цій постанові Верховного Суду надано правовий висновок щодо правових наслідків у разі відсутності механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше, які змін не зазнали.
Щодо змін, які були внесені у Порядок № 1740, суд зазначає, що у пп. в п. 15 -2 Порядку № 1740 зазначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як вже встановив суд, на цей час відсутній механізм перевірки відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і тягар доведення не повинен покладатися на позивача, а щодо заяви, то суд зазначає, що таку заяву подано позивачем до Головного управлення Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач зазначила, що квартира придбана вперше.
У свою чергу суд зазначає, що відповідачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Також безпідставні доводи щодо надання висновку нотаріусу про підтвердження, що купівля нерухомого майна є першою та збір сплачено помилково, оскільки Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5 такі дії нотаріуса не передбачені.
Тому, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є правомірними та належать задоволенню.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787).
Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2 затверджено Порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, відповідно до п. 7.1, п. 7.2. якого облік сплачених сум за платежами, які на певну дату надійшли понад суми, що належать до сплати, визначені як безпосередньо у звітності платника, так і за іншими документами, відображається відповідним органом Пенсійного фонду в картках особових рахунках платників у графі "Переплата". Суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Відповідно до п. 2 та п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідне територіальне управління ПФ України покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Тому, враховуючи вищевикладені норми Порядку № 787, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та належать задоволенню.
Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Також у позовній заяві позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає, що воно не належить задоволенню, з таких підстав.
Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи те, що зазначена норма не є імперативною та позивачем не надано доказів того, що рішення не буде виконане відповідачем добровільно, суд вважає, що клопотання не належить задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526, м. Одеса, вул. Садова, 1-А) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) щодо відмови у формуванні подання про повернення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9762, 00 грн. (дев'ять тисяч сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок), сплаченого згідно з квитанцією № 56367446 від 09 червня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) сформувати подання про повернення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9762, 00 грн. (дев'ять тисяч сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок), сплаченого згідно з квитанцією № 56367446 від 09 червня 2021 року та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526, м. Одеса, вул. Садова, 1-А).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908, 00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко