Справа № 420/8243/20
28 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) заяву позивача в порядку ст. 383 КАС України за вхід. №48106/21 по справі №420/8243/20,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України по справі №420/8243/20, в якій заявник просить:
визнати протиправними дії, вчинені Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 по справі №420/8243/20, в частині не вірного нарахування та виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2017, без врахування при розрахунку базового місяця з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008 рік;
зобов'язати Військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , недоплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2017, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008 рік, на підставі постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 року по справі №420/8243/20, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
Заява обґрунтована наступним.
Рішення по справі №420/8243/20 набрало законної сили 18 лютого 2021 року, виконавчі листи видано 04 березня 2021 року.
Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 26.03.2021 відкрито виконавче провадження № 64973982, у той же день постанова направлено на виконання відповідачу.
28 липня 2021 року на особистий банківський рахунок позивача Військова частина НОМЕР_2 перерахувала 2310,19 грн., як сума індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2017.
Вказана сума Військовою частиною НОМЕР_2 протиправно була нарахована із застосуванням базового місяця - січень 2016 року.
Правомірність застосування Військовою частиною НОМЕР_2 при розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 13.09.2017 вже було предметом судового розгляду.
Колегія судів П'ятого апеляційного адміністративного суду за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 в частині застосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення - січень 2016 року, прийшла до наступного виводу:
«...колегія судів вважає необгрунтованою позицію суду першої інстанції, що за положенням Постанови №1013 слід вважати базовим, місяцем для проведення індексації - січень 2016 року та погоджується з позицією апелянта, що базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.01.2016 по 13.09.2017 року, є січень 2008 року. відповідно до Постанови №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 року та якою було востаннє підвищено посадові оклади військовослужбовцям» (арк. 5 постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 справа №420/8243/20).
Проте, Військова частина НОМЕР_2 нарахувала та виплатила 28.07.2021 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2017 у сумі 2310,19 грн. із застосуванням при розрахунку базового місяця - січень 2016 року.
Військовою частиною НОМЕР_2 порушено положення ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 370 КАС України та ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: не виконано у повному обсязі судове рішення, яке набрало законної сили.
Наприкінці липня 2021 року позивач звернувся до Командування Військово-Морських сил Збройних Сил України та Військової частини НОМЕР_2 щодо противоправного виконання рішення суду у справі № 420/8243/20 від 30.07.2021 в повному обсязі.
12 серпня 2021 року отримано відповідь Військової частини НОМЕР_2 про те, що-Військова частина НОМЕР_2 03.06.2021 звернулись на адресу помічника Командувача Військово-Морських Сил з фінансово-економічної роботи (лист від 03.06.2021 №100) з клопотанням про погодження суми виплати по вищезазначеному рішенню із відповідним розрахунками.
Листом від 07.06.2021 № 154/181/1-573 помічник Командувача Військово-Морських Сил з фінансово-економічної роботи ОСОБА_2 погоджено розрахунок на виплату індексації грошового забезпечення згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/8243/20 на суму 2 357,16 грн., які виплачено 28.07.2021.
Проте, аналіз розрахунку індексації грошового забезпечення з підписом провідного бухгалтера ФЕС полковника ОСОБА_3 та начальника фінансово - економічної служби військової частини НОМЕР_2 , який позивачу направлено як додаток до відповіді за звернення, свідчить, що при розрахунку застосовано базовий місяць - січень 2016 року замість базового місяця - січень 2008 року, як визначено постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 р.
За таких обставин, до цього часу рішення суду залишається не виконаним в повному обсязі.
На підставі аналогічної інформації Військової частини НОМЕР_2 про нібито фактичне виконання в повному обсязі зазначеного судового рішення шляхом виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2017 у сумі 2 3210, 80 грн. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 13.08.2021 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 64973982.
Суд, розглянувши заяву за вхід. № 48106/21 по справі № 420/8243/20, виходить з наступного.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Зазначений принцип отримав подальше закріплення у нормах судоустрійного і процесуального законодавства.
Обов'язковий характер судового рішення, яке ухвалюється іменем України, підкреслює авторитет судової влади, оскільки жодне рішення інших органів не може прийматись іменем України. Вимога про ухвалення судових рішень іменем України випливає з теорії поділу влади, згідно з якою судова влада є гілкою державної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і, відповідно, їх виконання має бути гарантовано державою. Саме тому обов'язковість судових рішень забезпечується державою.
Відповідно до ч.2 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно рекомендаціям, зауваженням, та висловленим занепокоєнням Європейського суду з прав людини, які наголошувались у відповідних рішеннях ЄСПЛ, зокрема у пункті 54 Рішення Європейського суду з прав людини, справа «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Заява N 40450/04), саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до вимог Конвенції. Комітет міністрів розглянув заходи, запроваджені Урядом України для забезпечення виконання рішень Суду у справах, в яких порушується питання тривалого невиконання остаточних рішень національних судів.
Комітет міністрів ухвалив тимчасову резолюцію (СМ/Ке80ІІ(2008)1), у відповідних положеннях якої зазначено:
"Комітет міністрів висловлює особливу занепокоєність у зв'язку з тим, що, незважаючи на цілий ряд законодавчих та інших важливих ініціатив, до яких неодноразово приверталася увага Комітету міністрів, поки що досить мало зроблено для того, щоб подолати існуючу структурну проблему невиконання рішень національних судів; рекомендує органам влади:
1. забезпечити ефективну реалізацію на практиці положень про відповідальність посадових осіб за невиконання рішень.
2. призначити відшкодування за шкоду, спричинену затримками у виконанні рішень національних судів, безпосередньо на підставі положень Конвенції та практики Європейського суду, як це передбачено Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України", пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України", пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України», тощо).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
У даному випадку суд констатує фактичну відмову відповідача від виконання рішення суду, відверте ігнорування рішення суду та його тривале невиконання всупереч вимогам статті 129-1 Конституції України щодо обов'язковості судових рішень, що, крім іншого, підриває авторитет судової влади в частині обов'язковості виконання судових рішень, що вже неодноразово ставало предметом розгляду Європейського суду з прав людини.
Так, з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Частиною 6 ст. 383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.249 («Окремі ухвали суду») КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Згідно з ч.4, ч.5 ст.249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Судом встановлено, що Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі №420/8243/20:
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2016 року - скасовано.
Ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Абзац третій резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року викладено в наступній редакції.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 13.09.2017 року, включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Абзац четвертий резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року виключити.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року - залишити без змін.
Рішення по справі набрало законної сили 18.02.2021 року.
04.03.2021 року видано виконавчий лист по справі, який пред'явлено до Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 26.03.2021 відкрито виконавче провадження № 64973982 та направлено на виконання відповідачу.
Військова частина НОМЕР_2 нарахувала та виплатила 28.07.2021 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2017 у сумі 2 310,19 грн. із застосуванням при розрахунку базового місяця - січень 2016 року.
13.08.2021 року виконавче провадження № 64973982 закінчено.
Отже, військова частина НОМЕР_2 нарахувала та виплатила 28.07.2021 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2017 у сумі 2310,19 грн. із застосуванням при розрахунку базового місяця - січень 2016 року, що суперечить зобов'язанню визначеному у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 р. на виконання якої виданий виконавчий лист.
З огляду на встановлене суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України за вхід. № 48106/21 по справі № 420/8243/20, а саме: визнати протиправними дії вчинені Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 по справі №420/8243/20, в частині не вірного нарахування та виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2017, без врахування при розрахунку базового місяця з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008 рік.
Суд відмовляє у задоволенні вимоги заявника про зобов'язання Військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , недоплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2017, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008 рік, на підставі постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 року по справі №420/8243/20, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
Оскільки вказане питання було вирішено у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 року, за наслідками якої зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 (код за ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 13.09.2017 року, включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Вказане унеможливлює розгляд вказаної вимоги в порядку ст. 383 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2-9, 44, 249, 256, 383, 295, 297 КАС України, суд,
Заяву позивача в порядку ст. 383 КАС України за вхід. № 48106/21 по справі №420/8243/20 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії, вчинені Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 по справі №420/8243/20, в частині не вірного нарахування та виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.09.2017, без врахування при розрахунку базового місяця з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008 рік.
В іншій частині відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.