28 вересня 2021 р. № 400/7865/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В., розглянув матеріали адміністративної справи
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до:Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Фалєєвська, 14,Миколаїв,54001,
про:визнання дій протиправними; стягнення суддівської винагороди за січень-червень 2021 року,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області з вимогами визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо нарахування та виплати йому суддівської винагороди за січень - червень 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року в розмірі 2102 гривні; стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на його користь суддівську винагороду за січень-червень 2021 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем всупереч вимогам п.2 ч.3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» нараховувалась та виплачувалась винагорода судді, не з обрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року - 2270 гривень, а від якоїсь іншої розрахункової величини, яка спеціально застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.
На думку відповідача, вони виконували прямі вказівки Закону щодо розрахунку суддівської винагороди з 2102 гривень.
В провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду, а також інших окружних адміністративних судів багато справ з аналогічними предметом спору: №№620/10526/21; 620/9887/21; 120/8688/21-а; 440/7656/21; 400/4715/21; 400/6248/21; 400/5432/21; 400/7866/21 та інші.
Вже розглянуто судами справи №№ 440/7656/21; 480/6021/21; 520/4274/21; 520/4137/21; 360/1380/21; 560/2145/21; 400/4904/21; 400/1239/21; 400/2031/21; 400/489/21 та інші.
Судова практика стосовно цього питання не є одностайною.
Так, наприклад, постановами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2021 у справі №400/1239/21 та від 26.05.2021 у справі №400/489/21 визнано протиправними дії ТУ ДСА щодо обрахунку суддівського винагороди виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2102 гривень, та зобов'язано здійснити перерахунок з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2270 гривень.
Натомість, постановами від 27.07.2021 у справі №400/2031/21 та від 02.08.2021 у справі №360/503/21, дії ТУ ДСА визнані правомірними.
Враховуючи, що проектом Закону України «Про Державний бюджет на 2022» передбачено аналогічне регулювання суддівської винагороди на 2022 рік, можливо спрогнозувати, що зазначена категорія справ не втратить актуальності і в майбутньому, а тому є гостра потреба в отриманні правового висновку Верховного Суду з даних спірних правовідносин.
З цього приводу спірним є питання:
Чи правомірно нарахування суддівської винагороди за 2021 рік, виходячи не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, як передбачено ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» - 2270 гривень, а виходячи зі спеціальної розрахункової величини «прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» в розмірі - 2102 гривень?
У цьому випадку є питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також вказує на двояку та неоднорідну судову практику у подібних правовідносинах, у зв'язку з чим доцільне ухвалення рішення у зразковій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 290 КАС України якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
З огляду на викладене, суд вбачає підстави для застосування процедури згідно з ч. 1 ст. 290 КАС України.
За таких обставин, справу № 400/7865/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за січень - червень 2021 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року в розмірі 2102 гривні; стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 суддівської винагороди за січень-червень 2021 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2021 року складає 2270 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум необхідно разом з поданням направити до Верховного Суду для вирішення питання про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції у порядку, визначеному статтею 290 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 241, 243, 248, 256, 290 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Звернутись до Верховного Суду з поданням про розгляд справи № 400/7865/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про визнання протиправними дій, стягнення суддівської винагороди, як зразкової.
2. Справу № 400/7865/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області про визнання протиправними дій, стягнення суддівської винагороди разом з поданням направити до Верховного Суду для вирішення питання про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції у порядку, визначеному статтею 290 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Суддя В. В. Біоносенко