28 вересня 2021 р. № 400/3781/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Приватного підприємства "Укргазнафта", вул. Вознесенська, 30 а, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200,
до відповідача:Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), пр-т Шевченка, 12, м. Одеса, 65058,
про:визнання протиправною та скасування постанови від 29.04.2021 № 7.1/21,
Приватне підприємство «Укргазнафта» (надалі - Підприємство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) від 29.04.2021 № 7.1/21 про накладення штрафу в сумі 68 000 грн за невиконання Підприємством рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 18.03.2021 № 37-21, визначених статтею 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
В обґрунтування позову Підприємство вказало, що оскаржена постанова була винесена Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та одеська області) (надалі - Інспекція або відповідач) з порушенням вимог законодавства. За твердженнями позивача, він виконав рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів шляхом надання відповідачу документів, що дають можливість відстежити походження продукції та її якість, проте Інспекція ці документи проігнорувала. Підприємство не володіє іншими документами, ніж ті, що були надані відповідачу, а постачальник, до якого звернувся позивач, відмовився, з посиланням на необхідність збереження комерційної таємниці, надати додаткові документи.
Інспекція позов не визнала, зазначила у відзиві (арк. 41-54), що підставою для притягнення позивача до відповідальності став факт невиконання ним рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Відповідач зазначив, що надані позивачем, на виконання вказаного рішення, документи, не дають можливості відстежити походження продукції. Також у відзиві Інспекція, на виконання ухвали суду про відкриття провадження у справі, надала письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо призначення, проведення перевірки і дотримання процедури притягнення позивача до відповідальності.
Правом подати відповідь на відзив позивач не скористався.
В судове засідання належним чином повідомлені представники сторін не прибули; представник Підприємства заявила клопотання про розгляд справи зі її відсутності; відповідач причини неприбуття представника не повідомив.
На підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Як встановлено судом, з 10.03.2021 по 15.03.2021 посадові особи Інспекції, на підставі статей 11 і 23 Закону України від 02.12.2010 № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (надалі - Закон № 2735), здійснили планову перевірку характеристик продукції (автомобільних бензинів та дизельного палива) на АЗС «Укргазнафта» (55111, Миколаївська область, Кривоозерський район, с. Очеретня, Автошлях Київ - Одеса, 281 км, ліворуч), результати якої оформили «Актом перевірки характеристик продукції» від 15.03.2021 № 13/07-21 (надалі - Акт № 1, арк. 93-99).
З урахуванням висновків Акта № 1, 18.03.2021 начальник Інспекції, на підставі статей 28-32 Закону № 2735 та статті 12 Закону України від 02.12.2010 № 2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (надалі - Закон № 2736), прийняв кілька рішень, в тому числі «Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів» № 37-21 (надалі - Рішення, арк. 111-113).
Як зазначено у Рішенні «… обмеження надання продукції на ринку: приведення продукції у відповідність до встановлених вимог щодо приведення паспорта якості на «Паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО» у відповідність до вимог п.8 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927. Вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог шляхом взаємодії з суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству … термін виконання « 01» квітня 2021 року …».
В якості обґрунтування застосування обмежувального заходу в Рішенні вказано: «… розповсюдження «Палива дизельного ДП-3-Євро5-ВО» за паспортом якості, який не відповідає вимогам п.8 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» … а саме: в паспорті якості № 145 від 26.02.2021 на «Паливо дизельне ДП-3Євро5-ВО» - виробник ПАТ «Укртатнафта». Згідно товарно-транспортної накладної № ТН 0789 від 09.03.2021 вантажовідправник ТОВ «МЕРКОЙЛ», замовник та вантажоотримувач ПП «Укргазнафта», що не дає можливості відстежити походження продукції. В паспорті № 145 від 26.02.2021 зазначено резервуар № 786, в товарно-транспортній накладній № ТН 0789 від 09.03.2021 резервуар № 28, що не дає можливості перевірити наявність паспорту якості на дану поставку палива на АЗГС …».
До відзиву Інспекція додала, зокрема, копію зазначеного вище паспорта якості № 145 (арк. 89).
Доводів щодо недостовірності викладеної в Акті № 1 інформації або щодо протиправності Рішення позов не містить.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 2735, суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
Форма повідомлення встановлена затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1017 «Порядком здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів».
01.04.2021 Підприємство, з метою виконання Рішення, звернулось до Інспекції з листом № 70 (арк. 124), в якому зазначило: «… паспорт якості №145 від 26.02.2021 року було подано помилково. Надаємо копію паспорта №053060003/21-0003/82 від 28.01.2021 року, що відповідає вимогам п.8 «Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» … надаємо копії товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №0789 від 09.03.2021 року та копію товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №BR-2787 від 18.02.2021 року, що дає можливість відстежити походження продукції та її якість, а саме «Паливо дизельне ДП-3-Євро5-ВО» …».
До цього листа позивач додав копію паспорта якості № 053060003/21-0003/82 від 28.01.2021 (арк. 8), копію товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № ТН 0789 від 09.03.2021 (надалі - ТТН № 0789, арк. 9), а також копію товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № BR-2787 від 18.02.2021 (надалі - ТТН № 2787, арк. 10).
Частиною третьою статті 34 Закону № 2735 встановлено, що у разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
13.04.2021 начальник Інспекції видав наказ № 417 «Про проведення позапланової перевірки стану виконання рішення» (арк. 125). Згідно з цим наказом, 14.04.2021 посадові особи Інспекції були зобов'язані провести 14.04.2021 перевірку стану виконання, в тому числі, Рішення.
Результати позапланової перевірки відповідач оформив «Актом перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів» від 14.04.2021 № 36/07-20 (надалі - Акт № 2, арк. 129-132).
Згідно з Актом № 2, Інспекція встановила факт невиконання позивачем Рішення.
14.04.2021 посадова особа Інспекції склала «Протокол № 7/21 про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (надалі - Протокол, арк. 133-134).
У Протоколі зазначено про невиконання позивачем Рішення.
29.04.2021 начальник Інспекції прийняв постанову № 7.12/21 про накладення на Підприємство штрафу (надалі - Постанова, арк. 29). Розмір штрафу - 68 000 грн дорівнює чотирьом тисячам неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Частиною першою статті 12 Закону № 2736 встановлено, що якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики за певних умов, він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачів (користувачів) про такі ризики або рішення про вжиття заходів щодо приведення продукції у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності продукції перед введенням її в обіг на ринку України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 15 Закону № 2736 (посилання на яку наявне у Постанові), до виробника або розповсюджувача застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у разі невиконання або неповного виконання рішення органу державного ринкового нагляду про вжиття заходів із забезпечення безпечності продукції, визначених частинами першою - третьою статті 12 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для виробника та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувача.
Згідно з частиною першою статті 29 Закону № 2735, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленими вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляджу невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Пунктом 2 частини четвертої статті 44 Закону № 2735 (посилання на яку наявне у Постанові) встановлено, що до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
За твердженнями позивача, у відповідача не було підстав для застосування адміністративно-господарської санкції, оскільки Підприємство, на виконання Рішення, привело продукцію у відповідність до встановлених вимог. При цьому, Інспекція, як зазначив позивач, не врахувала подані документи.
Суд з доводами позивача не погодився.
По-перше, у ТТН № 0789, як вказано в Акті № 1, у Рішенні, в Акті № 2, зазначено, що товаросупровідним документом до дизельного палива є паспорт якості № 145 від 26.02.2021; змін до ТТН № 0789 не було внесено.
По-друге, у листі постачальника позивача (ТОВ «МЕРКОЙЛ») від 20.04.2021 № 20-04 (арк. 143-145), який, до речі, не був поданий до Інспекції на виконання Рішення (відповідно, не міг бути врахований відповідачем при прийнятті рішення), а був доданий тільки до позовної заяви, вказано, що ТОВ «МЕРКОЙЛ» придбало дизельне пальне (що в подальшому було нібито реалізовано позивачу) виробництва Мозирського НПЗ, Республіка Білорусь, і «… в комплекті документів на придбане дизельне пальне також було отримано паспорт якості № 005306003/21-0003/82 від 28.01.2021р. …». Ці твердження не узгоджуються зі змістом направленого позивачем відповідачу паспорта якості № 05306003/21-0003/82 від 28.01.2021, в якому відсутні відомості про вказаного виробника.
По-третє, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що ТОВ «МЕРКЛОЙЛ» придбало дизельне паливо, що відповідає паспорту якості 05306003/21-0003/82 від 28.01.2021, а в подальшому - реалізувало цю продукцію позивачу.
По-четверте, суд зауважив, що у листі ТОВ «МЕРКОЙЛ» зазначено, що дизельне паливо було відвантажено позивачу з резервуара, розташованого за адресою: с. Путрівка, вул. Коцюбинського, 137 (ця адреса вказана у ТТН № 2787), проте у ТТН № 0789 вказаний пункт навантаження: Київська обл., Васильківський р-н, с. Путрівка, вул. Коцюбинського, 133.
Таким чином, наявними документами не підтверджується факт придбання Підприємством у ТОВ «МЕРКОЙЛ» дизельного палива, зазначеного у паспорті якості № 05306003/21-0003/82 від 28.01.2021.
З урахуванням наведеного, суд встановив, що Інспекція дійшла обґрунтованого висновку про невиконання позивачем Рішення та, відповідно, про наявність підстав для накладення на Підприємство штрафу.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна