про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
27 вересня 2021 р. № 400/7334/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши матеріали
адміністративного позовуОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання дій та бездіяльності протиправними; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення з 01.01.2018 ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 86 % до 70%, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 01.01.2018 у розмірі 86 % сум грошового забезпечення;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо нездійснення перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.07.2021 № 9/1/7542 починаючи з 01.04.2019, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" у розмірі 86 % сум грошового забезпечення на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.07.2021 № 9/1/7542 починаючи з 01.04.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Ухвалою від 07.09.2021 суд залишив позовну позовну заяву без руху та надав строк для усунення її недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд попередив позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви суд визначив шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Суд також роз'яснив позивачу, що в порядку усунення недоліків позовної заяви він також має право подати позовну заяву в уточненій редакції та просити про захист порушеного права з дати, що знаходиться в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду (з наданням копії такої позовної заяви для відповідача).
Суд зазначив, що оскільки дата, з якої позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії (01.01.2018 та 01.04.2019 - в частині виплати підвищення, визначеного станом на 01.03.2018), знаходиться поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, позивачу належить подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
21.09.2021 від представника позивача до суду надійшла заява, в якій представник позивача просить відкрити провадження у справі. посилаючись на те, що строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущений.
В обґрунтування заяви зазначено, що про порушення свого права позивач дізнався 14.06.2021, а саме: з листа відповідача № 1400-0307-8/40088.
Копія листа відповідача від 14.06.2021 № 1400-0307-8/40088 свідчить про те, що він направдений представнику позивача у відповідь на її запит від 08.06.2021.
В ухвалі від 07.09.2021 про залишення позовної заяви без руху суд посилався на висновки Верхового Суду, які є обов'язковими для врахування на підставі частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18) та сформулювала новий правовий висновок, згідно з яким:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Тому отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду зазначила, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.09.2021 у справі № 460/1904/19.
Зміст заяви позивача про поновлення йому строку звернення до адміністративного суду свідчить, що з 2018 року, отримуючи перераховану з 01.01.2016 пенсію, позивач не вчиняв активних дій щодо отримання інформації про правильність або помилковість нарахування розміру пенсії. Інформацію про зменшення відсотка грошового забезпечення, за твердженням позивача. Він отримав у відповідь на своє звернення у липні 2021 року.
Керуючись наведеними вище висновками Верховного Суду, суд не має підстав вважати, що позивач дізнався про порушення свого права 14.06.2021.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду також звернула увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Верховний Суд наголосив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Позивач не подав до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, а саме: такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Отже, позивач не усунув недоліків позовної заяви в установлений судом строк щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення з 01.01.2018 йому основного розміру пенсії з 86 % до 70 %, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2018 у розмірі 86 % сум грошового забезпечення; зобов'язання виплати пенсії з 01.04.2019 з урахуванням суми 100 відсотків підвищення, визначеного станом на 01.03.2018.
Одночасно, суд бере до уваги, що обставина, на підставі якої позивач звернувся до суду (зменшення відсотка грошового забезпечення з 86 до 70) продовжує існувати і на час звернення позивача до суду.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що спір між сторонами повинен бути розглянутий в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. Оскільки звернення до суду відбулося 17.08.2021, провадження належить відкрити в частині позовних вимог за період з 17.02.2021.
Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини п'ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, позовну заяву належить повернути у частині позовних вимог, щодо яких строк звернення до адміністративного суду пропущений, а саме:
- про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення з 01.01.2018 ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 86 % до 70%, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 01.01.2018 до 16.02.2021 у розмірі 86 % сум грошового забезпечення;
- про зобов'язання відповідача здійснити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" починаючи з 01.04.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
На підставі вищезазначеного, керуючись пунктом першим частини четвертої статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Повернути позовну заяву в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення з 01.01.2018 ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 86 % до 70%, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 01.01.2018 до 16.02.2021 у розмірі 86 % сум грошового забезпечення;
- зобов'язання відповідача здійснити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" починаючи з 01.04.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
2. Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно з момент її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна