27 вересня 2021 р. № 400/5203/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання протиправним та скасування рішення від 27.10.20 р., від 24.02.21 р., зобов'язання вчинти певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач) з вимогами визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року (надалі - Закон № 1789), у розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати. Відповідач здійснив перерахунок пенсії, однак із розрахунку 60 % від суми місячної заробітної плати та з обмеженням максимального розміру пенсії. На думку позивача, враховуючи те, що вона вже є пенсіонером, якій пенсія призначена на підставі ст. 50-1 Закону № 1789, тому до розміру її пенсії не можуть застосовуватись обмеження її максимального розміру, визначені ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року (надалі - Закон № 1697), а також при перерахунку пенсії працівників прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за вислугу років, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Ухвалою суду від 12.07.2021 року судом відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач подав до суду відповідь на відзив в якому підтримав позиції викладену у позовній заяві, та просив задовольнити адміністративний позов.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд
Позивач з 01.03.2008 року є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789 (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати.
20.10.2020 року Миколаївською обласною прокуратурою позивачу видано довідку №21-441 вих-20 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії. Довідка видана відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 року № 6-р/2020.
Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки Миколаївської обласної прокуратури від 20.10.2020 21-441 вих-20, застосувавши загальний процент розрахунку пенсії від заробітку в розмірі 60% та з обмеженням максимального розміру пенсії у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність..
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із застосуванням відповідачем зменшеного відсотку заробітку для цілей перерахунку пенсії та застосування обмеження суми перерахованої пенсії максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону № 1789, згідно якої прокурори і слідчі з стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789).
До статті 50-1 Закону № 1789 вносились зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI (надалі - Закон № 3668), внаслідок яких, наведена вище ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789 з 01.10.2011 року стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 року прийнято Закон № 1697, який набрав чинності 15.07.2015 року та на цій підставі втратила чинність ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789.
Статтею 86 Закону № 1697 визначено право прокурора на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення відповідної вислуги років.
За приписами ч. 2 ст. 86 Закону № 1697, пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
За змістом ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 (у редакції, яка діяла до 25.04.2015 року) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
З 25.04.2015 року до ч. 20 ст. 86 Закону № 1697, у редакції Закону України від 28.12.2014 року № 76-VIII, внесено зміни, відповідно до яких умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(II)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
У рішенні визначено, що положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 з змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення та встановлено такий порядок виконання цього рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII з змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідач підтвердив, що перерахував пенсію позивачу з розрахунку 60 % від суми місячної заробітної плати та з обмеженням максимального розміру пенсії.
Тобто, максимальний відсоток розрахунку пенсії за вислугу років, відповідачем обчислений відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону №1697, згідно якої він не повинен перевищувати 60 % від суми місячної заробітної плати працівників прокуратури.
Разом з цим, ст. 86 Закону № 1697 регулює порядок призначення пенсій, а не її перерахунок. Призначення та перерахунок пенсії не є тотожними, є різними за змістом та механізмом їх проведення.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення від 06.07.1999 р. № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як і під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто, комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону № 1697, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст. 86 Закону № 1697, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Таким чином, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір місячної заробітної плати, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновком, висловленим Верховним Судом у постановах від 03.05.2018 року у справі № 308/11498/16-а та від 10.04.2019 року у справі № 310/6638/16-а.
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу зменшено основний відсотковий розмір пенсії з 90 % до 60 % від заробітку згідно рішення від 27.10.2020 року та від 24.02.2021 № 948030157128, тому порушене право позивача підлягає відновленню, а відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне. Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (надалі - Закон № 3668) до ст. 50-1 Закону № 1789 внесено нову норму, згідно з якою, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ст. 2 Закону № 3668, що набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, пунктом 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 3668 передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
У подальшому, 15.07.2015 року набрав чинності Закон № 1697.
Відповідно до абзацу шостого ч. 15 ст. 86 Закону № 1697, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Зазначені положення Закону № 1697 неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов'язкові для застосування.
Так, згідно висновку Верховного Суду, викладеному у рішенні від 14.09.2020 року у справі № 560/2120/20, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури підлягає застосуванню діюче законодавство, зокрема стаття 86 Закону № 1697, а не стаття 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789, яка втратила чинність.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 року у справі № 580/234/19, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
У постанові Верховного Суду від 11.11.2020 року у справі № 759/9981/16-а зазначено, що норма частини першої статті 2 Закону № 3668 встановлює з 01.10.2011 року обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Зазначене обмеження пенсії застосовується до категорії пенсіонерів, яким пенсія призначена, зокрема, відповідно до Закону № 1789. Вказане стосується лише перерахунку пенсії та обмеження максимального розміру, а не зменшення пенсії (коригування її розміру у бік зменшення) чи будь-якого іншого звуження існуючих прав позивача на отримання пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1789 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92787185).
З огляду на зазначене, при перерахунку пенсії позивачу відповідачем обґрунтовано застосовано обмеження максимального розміру пенсії, встановлене вищенаведеними нормативно-правовими актами.
Посилання позивача на порушення ст. 22 Конституції України є безпідставними, адже відповідні положення законів не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 24.07.2018 у справі № 554/10456/16-а та від 28.10.2020 у справі № 686/2428/16-а.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач діяв правомірно, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, оскільки рішеннями відповідача від 27.10.2020 року та від 24.02.2021 № 948030157128 позивачу протиправно зменшено основний відсотковий розмір пенсії з 90% до 60% від заробітку при перерахунку пенсії, маються підстави для скасування зазначених рішень відповідача в частині застосування 60 % від розміру заробітної плати при здійсненні перерахунку пенсії позивача та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивача з 01.10.2020 року на підставі довідки Миколаївської обласної прокуратури від 20.10.2020 №21-441 вих-20 з розрахунку 90 % від розміру заробітної плати, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати по справі розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13844159) від 27.10.2020 року та від 24.02.2021 № 948030157128 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2020 року в частині застосування 60 % від розміру заробітної плати при перерахунку пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 01.10.2020 року на підставі довідки Миколаївської обласної прокуратури від 20.10.2020 №21-441 вих-20 з розрахунку 90 % від розміру заробітної плати, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмежень її максимального розміру - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн., згідно квитанції від 29.06.21 року №88647.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар