справа № 380/13907/21
23 вересня 2021 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовтанецької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Жовтанецької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області (80431, Львівська обл., с.Жовтанці, буд.2), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Жовтанецької сілької ради Кам'янка-Бузького району Львівської області № 85 від 16 березня 2021 року «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 »;
- зобов'язати Жовтанецьку сільську раду Кам'янка-Бузького району Львівської області на черговій сесії затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0091 га, кадастровий номер ділянки 4622185200:06:000:0879, розташованої в с. Ременів, для ведення особистого селянського господарства, та передати йому цю ділянку у приватну власність;
- судові витрати стягнути з Відповідача.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішенням Ременівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області №23 від 19 червня 2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки» було надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,01 га. в селі Ременів, яка знаходилася навпроти його присадибної ділянки для ведення особистого селянського господарства. На підставі вказаного рішення між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір на виготовлення проекту землеустрою щодо введення даної земельної ділянки та виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної. Рішенням Жовтанецької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області № 85 від 16 березня 2021 року «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 » було відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0091 га, кадастровий номер ділянки 4622185200:06:000:0879, розташованої в с. Ременів, для ведення особистого селянського господарства, та передачі йому цієї ділянки у приватну власність з власність невідповідності генеральному плану села та детальному плану території. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 26.07.2021 року розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає що, підставою для прийняття оспорюваного рішення Жовтанецькою сільською радою від 16 березня 2021 року № 85 « Про розгляд заяви ОСОБА_1 » є факт відведення та розміщення земельної ділянки загальною площею 0.0091 га кадастровий номер 4622185200:06:000:0879 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу Жовтанецької сільської ради, які відповідно до затвердженого Генерального плану села Ременів та детального плану території передбачені для розвитку соціальної інфраструктури населеного пункту і передбачені для використання як земель житлової та громадської забудови. Прийняття Ременівською сільською радою рішень № 23 від 19 червня 2021 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки» спричинило, в подальшому, укладення Договору заявником з відповідною землевпорядною організацією на виготовлення Проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки. Відсутність в матеріалах Проекту землеустрою відведення земельної ділянки загальною площею 0,0091 га кадастровий номер 4622185200:06:000:0879 у приватну власність громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, викопіювання з Генерального плану села Ременів щодо затвердженого перспективного розвитку території, на якій розміщена дана земельна ділянка, поданого Розробником на погодження до територіального органу центральної виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, стало підставою для отримання позитивного висновку щодо погодження.
Від представника відповідача надійшла відповідь на відзив в якій він просить задовольнити позов в повному обсязі з підстав наведених у позові та відповіді на відзив.
22.09.2021 року на адрес суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи без участі позивача та представника позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
У відповідності до ч.1 ст.205 та ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування вказаного судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши докази і пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Рішенням Ременівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області №23 від 19 червня 2021 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки»: надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,01 га. (землі сільськогосподарського -призначення пасовища) в селі Ременів, яка знаходилася навпроти його присадибної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
На підставі вказаного рішення між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 (сертифікованим інженером землевпорядником) було укладено договір на виготовлення проекту землеустрою щодо введення даної земельної ділянки та виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки с. Ременів Кам'янка-Бузького району Львівської області у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.
На підставі вищевказаної технічної документації із землеустрою було проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0.0091 га. (дата реєстрації 26.01.2021) та присвоєно кадастровий номер 4622185200:06:000:0879.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером -4622185200:06:000:0879 було погоджено з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері земельних відносин, що підтверджується Висновком про розгляд документації із землеустрою ГУ Держгеокадастру у Херсонській області № 681/82-21 від 15.01.2021 року. З пункту 10 вказаного висновку вбачається, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки замовнику: ОСОБА_1 , місце розташування с. Ременів Кам'янка-Бузького району Львівської області, цільове визначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства погоджується.
26.01.2021 року відділом у м. Івано-Франківську Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області було зареєстровано земельну ділянку з присвоєнням кадастрового номеру - 4622185200:06:000:0879.
ОСОБА_1 звернувся із заявою про затвердження виготовленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0091 га в с. Ременів для ведення особистого селянського господарства і передання йому даної ділянки у приватну власність до Жовтанецької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області, яка, після проведення місцевих виборів 25.10.2020, згідно п.п.9 п. 6-1 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є правонаступником Ременівської сільської ради.
Рішенням Жовтанецької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області № 85 від 16 березня 2021 року «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 » було відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0091 га, кадастровий номер ділянки 4622185200:06:000:0879, розташованої в с. Ременів, для ведення особистого селянського господарства, та передачі йому цієї ділянки у приватну власність з підстав невідповідності генеральному плану села та детальному плану території.
ОСОБА_1 прибув на засідання 8 сесії Жовтанецької сільської ради, яке відбувалось 24.05.2021, та заявила усне звернення з проханням повторно розглянути питання стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0091 га, кадастровий номер ділянки 4622185200:06:000:0879 та передачу її у власність гр. ОСОБА_1 .
Отримавши відмову у задоволенні даного звернення, позивач звернувся до суду із означеним позовом.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України).
Згідно з ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Відповідно до ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відтак, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про затвердження виготовленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,0091 га, для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Ременівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області №23 від 19 червня 2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки»: надано дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,01 га. (землі сільськогосподарського -призначення пасовища) в селі Ременів, яка знаходилася навпроти його присадибної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Жовтанецької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області № 85 від 16 березня 2021 року «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 » було відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0091 га, кадастровий номер ділянки 4622185200:06:000:0879, розташованої в с. Ременів, для ведення особистого селянського господарства, та передачі йому цієї ділянки у приватну власність з підстав невідповідності генеральному плану села та детальному плану території.
Відтак, суд вказує, що Жовтанецькою сільською радою Кам'янка-Бузького району Львівської області відмовлено позивачу у наданні дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у зв'язку із невідповідністю об'єкта генеральному плану та детального плану території.
Відповідно до п. 2, 9 ч.1 ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначені терміни:
- генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Суд вказує, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Таким чином, місце розташування об'єкта, а саме земельної ділянки з клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідає вимогам генерального плану населеного пункту села Ременів.
На підставі наведеного, суд вказує, що рішення Жовтанецької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 » є протиправним.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Надання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб'єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.
Така правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року, 24 січня 2019 року, 15 серпня 2019 року у справах №№ 806/2687/17, 806/2981/17, 806/3097/17.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17 зазначила, що суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому, застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Суд вказує, що ОСОБА_1 виконав всі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, долучив необхідні документи визначені ЗК України, проте відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою.
Відтак, судом не встановлено неналежності поданих позивачами документів, що виключає в подальшому можливість повторно відмовити у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою з підстав неналежності чи неповноти наданих заявниками документів.
За наявності належним чином поданих позивачем документів та з урахуванням позиції суду про необґрунтованість причин відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, є підстави вважати, що у суб'єкта владних повноважень відсутні перешкоди у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 367/8720/16-а.
Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката також підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання про розмір витрат які підлягають відшкодуванню на користь позивача суд бере до уваги що спірні правовідносини за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке їх регулює, підлягає вирішенню на основі типового застосування норм матеріального права, що на переконання суду свідчить про те, що витрати заявлені позивачем не є достатньо обґрунтованими та співмірними до позовних вимог.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 по справі № 200/14113/18-а.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи обсяг наданих доказів та їх достатність з огляду на вимоги КАС України, а також спосіб який обрано судом для захисту порушених прав позивача, суд вбачає підстави для відшкодування витрат пов'язаних з наданням правової допомоги адвоката в сумі 1000 грн.
Закріплений у ч. 1ст. 9КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовільнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Жовтанецької сілької ради Кам'янка-Бузького району Львівської області № 85 від 16 березня 2021 року «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Жовтанецьку сільську раду Кам'янка-Бузького району Львівської області на черговій сесії затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0091 га, кадастровий номер ділянки 4622185200:06:000:0879, розташованої в с. Ременів, для ведення особистого селянського господарства, та передати йому цю ділянку у приватну власність.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Жовтанецької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області (80431, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н., с. Жовтанці 2, ЄДРПОУ 04374039) судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Стягнути з Жовтанецької сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області (80431, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н., с. Жовтанці 2, ЄДРПОУ 04374039) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати в розмірі 1000 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2021..
Суддя В.М. Сакалош