справа № 380/16144/21
28 вересня 2021 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Західно-територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 у зв'язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;
- зобов'язати відповідача провести розрахунок за неотримане речове майно станом на 25 березня 2021 року та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 25 березня 2021 року в сумі 43757 (сорок три тисячі сімсот п'ятдесят сім) гривень 35 коп.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач до адміністративного позову не додав доказів сплати судового збору.
Натомість, у позовній заяві позивач зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», як учасник бойових дій, на підтвердження чого долучив до матеріалів позовної заяви копію посвідчення учасника бойових, виданого Головним управлінням Національної гвардії України.
Надаючи правову оцінку такому твердженню позивача, суддя зазначає наступне.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI).
За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону № 3674-VI.
Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Суд відзначає, що ця норма Закону № 3674-VI має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (надалі - Закон № 3551-XII).
Нормами частини другої статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону № 3551-XII.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що «вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII».
Позивач, звернувшись до суду з цим позовом, вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому у зв'язку із звільненням з військової служби 25 березня 2021 року грошової компенсації вартості за неотримане речове майно. Тому, на думку позивача, відповідач повинен провести з ним розрахунок за неотримане речове майно станом на 25 березня 2021 року та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 25 березня 2021 року в сумі 43757,35 грн.
З огляду на підстави та предмет позову у цій справі, суддя дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача саме як учасника бойових дій, з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Отже, оскаржені діяння відповідача у цій справі жодним чином не пов'язані з наявністю/відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій.
Таким чином, в розрізі положень статті 12 Закону № 3551-XII, змісту та підстав заявлених позовних вимог, відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цього позову в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 у зв'язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та зобов'язання відповідача провести розрахунок за неотримане речове майно станом на 25 березня 2021 року та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 25 березня 2021 року в сумі 43757 (сорок три тисячі сімсот п'ятдесят сім) гривень 35 коп.
Тому ОСОБА_1 за цю позовну вимогу належить сплатити судовий збір.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2270 гривні.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суддя також зазначає, що Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 дійшов правового висновку про те, що «системний аналіз частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір», частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою».
Отже, за заявлену позовну вимогу немайнового характеру у цій справі позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі, який становить 908,00 грн.
Суддя встановив, що позивач не сплатив судовий збір за заявлену позовну вимогу немайнового характеру у розмірі, який становить 908,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Західно-територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі, який становить 908,00 грн.
Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.